У журналі МВФ “Фінанси і розвиток” опубліковано статтю Дж. Стігліца про проблеми нерівності та нових економічних викликів для світової спільноти в період пандемії.
Пропонуємо Вам кілька фрагментів цієї статті, які мають особливе значення для нашої країни:
“Пандемія, швидше за все, завершиться ще нескоро, а її економічні наслідки будуть більш тривалими. Ще не пізно змінити курс.
Країнам з розвиненою економікою слід надавати необхідне сприяння країнам, що розвиваються, і країнам з ринками, що формуються, оскільки це відповідає як їх власним, так і гуманітарним інтересам.
Пандемія, швидше за все, спровокує хвилю боргових криз. Умови низьких процентних ставок, прагнення фінансових ринків розвинених країн нав’язувати кредити і марнотратні запозичення країнам з ринками, що формуються, і країнам, що розвиваються, призвели до того, що в ряді країн обсяг накопиченого боргу перевищив можливості його обслуговування з урахуванням масштабів викликаного пандемією економічного спаду. Міжнародні кредитори,особливо приватні, повинні були давно зрозуміти, що не можна «вичавлювати всі соки» з позичальників. Борги будуть реструктуровані. Питання лише в тому, чи буде така реструктуризація структурованою або хаотичною.
У багатьох країнах необхідний всебічний перегляд економічних правил. Так, наприклад, необхідно, щоб грошово-кредитна політика більшою мірою орієнтувалася на забезпечення повної зайнятості всіх груп населення, а не тільки на показники інфляції; щоб були прийняті більш збалансовані закони про банкрутство замість законів, які віддають перевагу кредиторам і не пред’являють достатніх вимог підзвітності до банкірів.
Правила, які регламентують процеси глобалізації, повинні служити не тільки інтересам корпорацій; необхідно захищати працівників та екологію. Трудове законодавство повинно краще захищати працівників і надавати більш широкі можливості для колективних дій.
Нам буде потрібно поліпшити не тільки ринковий розподіл доходів, але і те, як їх перерозподіляє держава. Як не парадоксально, але в країнах, де відзначають найбільшу нерівність ринкових доходів, таких як США, діють регресивні режими оподаткування, при яких найбільш заможні громадяни платять меншу частину доходів, ніж працівники на нижчих щаблях шкали доходів “.
На жаль, в частині оподаткування особистих доходів Україна наслідує приклад США, застосовуючи регресивну систему стягнення податків. Для виправлення такої ситуації найближчим часом Growford Institute запропонує Вашій увазі дві дослідницькі роботи, присвячені питанням трансформації державних фінансів і введення в Україні податку на багатство.
Тетяна Богдан, директор з наукової роботи Growford Institute.