Україна дуже постраждала від епідемії COVID-19. Водночас багаті українці за цей час стали тільки багатшими. Чи існує механізм, щоб багатії зі списку Forbes допомогли простим людям й відмовились від гасел про абстрактну солідарність заради людської?
Солідарність. Людська
Пандемія COVID-19 стала викликом для суспільств, економік і систем публічних фінансів усіх без виключення країн світу. Одночасно, вона є випробуванням для органів державного управління та їхньої здатності справлятись з кризою.
Значна кількість людей на всіх континентах суттєвим чином постраждала внаслідок поширення захворювання, що обернулося для них не лише загрозою життю і шкодою для здоров’я, а також в багатьох випадках втратою робочих місць і падінням доходів, зростанням бідності і продовженням поглиблення нерівності людей поміж та всередині країн за доходами, майном, можливостями, доступом до суспільних послуг, а головне, процесу вакцинації.
Справжнім випробуванням пандемія стала й для вітчизняної економіки, суспільства і влади. В цей особливий період, коли невідомо які наслідки буде мати пандемія на життя людей і долі країн, уряди, державні інституції стали центрами суспільної уваги та надії, адже від їхніх рішень і дій без перебільшення залежить майбутнє держави, оскільки “політичні шрами” пандемії можуть мати трагічні наслідки для державності багатьох країн світу.
Новітні дослідження вказують нам на те, що слабкі держави вимагають значно більше часу на запровадження антиепідеміологічних заходів не лише економічного, соціального, а й, що найголовніше, медичного характеру. У зв’язку з цим спроможність діяти та адекватно реагувати на виклики сьогодення таких держав та урядів громадянським суспільством поставлена під сумнів. Найтрагічніше, що подібне розчарування, зневіру в діях державних інституцій, в політичних лідерах відчувають молоді люди “найуразливішого (в емоційному плані – авт.) віку” (18 – 25 років), адже саме вони становлять інноваційне ядро суспільства, саме вони є запорукою стабільного існування країни в майбутньому.
Світові експерти зазначають, що пандемія є випробуванням суспільства на солідарність, згуртованість та ефективність дій держави. З огляду, на це відновлення довіри громадян до дій держави, її інституцій, системи охорони здоров’я є ключовою передумовою їх подальшого нормального функціонування, наших сподівань і надій щодо розвитку української державності.
Тому й в нашій країні одним із тестів на солідарність і основною для відновлення довіри до держави, наших політичних лідерів є запровадження податку на багатство. Адже, Україна – бідна країна в офіційних вимірах (ВВП, дохід на душу населення тощо, й особливо, якщо ми вдаємось до якихось міжнародних співставлень і порівнянь), проте в нашій країні є достатня кількість надзвичайно багатих людей, джерелом доходів і статків яких у багатьох випадках є національні природні ресурси, влада, активи, здобуті у ході пільгової приватизації.
Всього 1%
Нещодавно був опублікований рейтинг найбагатших українців часописом Forbes, який оцінює статки найбагатших людей за методикою, яка вдосконалюється, проте є сталою з 1987 року. Експерти цього часопису зазначають, що статки найзаможніших українців зросли за 2020 рік на 42%.
Для оцінки активів 100 найбагатших українців експертами Forbes було оцінено “статки понад 200 мільйонерів, понад пів тисячі їхніх бізнесів, а також належні їм об’єкти нерухомості в Україні й за кордоном”. До списку входять лише особи, які є громадянами України. Статки бізнесмена – це оцінка вартості належних йому/їй активів: акцій підприємств, нерухомості, транспортних засобів, предметів мистецтва, рахунків у банках і готівки.
Отже, сумарний обсяг статків топ 100 найбагатших українців згідно з оцінками Forbes складає 44,495 мільярда доларів, середнє значення по цій вибірці становить 445 мільйонів, найбільше – 7,6 мільярда, найменше – 125 мільйонів.
У разі запровадження податку на багатство в розмірі 1% обсяг потенційних податкових надходжень в перерахунку по офіційному курсу гривня/долар може складати близько 12 мільярдів гривень на рік!
Фіскальна ефективність такого податку звичайно буде залежати від багатьох факторів, і в першу чергу, моделі податку та обраних засобів його адміністрування. Що найголовніше це буде сприяти структурній трансформації вітчизняної податкової системи, її більшій прогресивності, а отже справедливості розподілу податкового тягаря між групами населення з різними доходами.
Про це більш детально можна дізнатись з нашого дослідження “Оподаткування багатства в Україні : тест на солідарність”.
Доктор економічних наук, експерт Growford Institute Костянтин Швабій для 24tv.