В Україні вартість фіскального пакету порятунку, за оцінками МВФ, складала 4,3% ВВП, що в 1,5 разу відстає від середнього обсягу в країнах з ринками, що формуються (6,7% ВВП) і в 6 разів від показника розвинутих країнах (27,7% ВВП). В Україні додаткові державні видатки і податкові послаблення для бізнесу як складові фіскального пакету оцінюються в сумі 3,5% ВВП, що було трохи меншим, ніж у країнах з ринками, що формуються (4,2% ВВП). А от фіскальні заходи з підтримки ліквідності в Україні – 0,8% ВВП – були в рази меншими, ніж у країнах з ринками, що формуються (2,5% ВВП), і на порядок відставали від середнього показника розвинутих країн (11,3% ВВП).У глобальному вимірі заходи фіскальної підтримки запобігали радикальному зниженню економічної активності, більш значним втратам робочих місць і вагомішим соціальним витратам. Фіскальні заходи також пом’якшували негативні ефекти пандемії на приватний попит, споживання і зайнятість. Фахівці МВФ підрахували, що додаткові заходи фіскальної політики на стороні доходів і видатків держави з початку пандемії зменшили темпи падіння глобального ВВП на 2% у 2020 році. Багато країн з ринками, що формуються, хоча й мали менш об’ємні пакети порятунку, отримали користь від вторинних ефектів масивної фіскальної та монетарної підтримки економік в розвинутих країнах. Така підтримка позитивно вплинула на рівень світового попиту, пом’якшила умови світового фінансового ринку і зменшила обсяги відпливу капіталів з ринків, що формуються.Детальніше читайте у дослідження д.е.н. Тетяни Богдан «Трансформація державних фінансів: світові процеси та виклики для України».