Post Image

Питання конфігурації сучасної держави загального добробуту (ДЗД) у 21-му столітті є частиною більш загальної дискусії щодо ролі та місця ринку, держави та «громадянського суспільства» (як форми не державних спільних дій).

Одним з принципів «революційної теорії рейганоміки й тєтчеризму» було постійне намагання ставити під сумнів доцільність ДЗД. Декого хвилювало, що фінансовий тягар ДЗД буде тягнути економіку вниз. Дехто побоювався, що ДЗД спричинить негативний ефект на почуття власної відповідальності, інші – що ДЗД створює умови для ледачих і марнотратних громадян скористатися плодами праці сумлінно-працюючих громадян. Економічні аргументи посилили ерозію почуття соціальної солідарності, яке об’єднало громадян у всьому світіпід час Другої світової війни, ерозію – що почалася через третину століття після закінчення війни. Навіть два десятка років після того, як доктрини рейганоміки та тєтчерізму вкорінилися й вже після того як їх недоліки стали очевидними – дехто стверджує, що саме ДЗД призвела до Єврокризи.

Ця стаття стверджує, що наведенні аргументи в переважній більшості є помилковими, та зміни в наших економічних системах навпаки збільшують важливість ДЗД. Далі у статті пояснюються деякі ключові елементи ДЗД 21 століття. 

Переклад зроблений Віталієм Романченком.