Гігантський дефіцит бюджетних коштів у 2026-2027 роках на покриття найнагальніших потреб держави актуалізує завдання пошуку шляхів економії ресурсів бюджету та їх ефективного використання.
Проект бюджету на 2027 рік передбачає, що видатки Зведеного бюджету складатимуть 71,9% ВВП і приблизно відповідатимуть рівню січня-вересня 2026 року. При цьому видатки мають помітно зрости відносно як 2025 року, так і першого року війни. Порівняно з 2021 роком, видатки бюджету в % до ВВП зростуть більше ніж удвічі. Основна складова видатків – на оборону, безпеку, правоохоронну діяльність і суди – у відсотках до ВВП постійно збільшувалася упродовж 2022-2026 років (Графік).
У розрізі державних функцій у наступному році найбільш суттєво зросте фінансування:
- державного управління – з 1,6-1,7% ВВП у 2025-2026 рр. до 2,7% у 2027 році;
- економічної діяльності – з 2,9% ВВП у 2025 р. і 2,6% у 2026 р. до 4,7% ВВП у 2027 р.;
- обслуговування держборгу – з 3,9-4,1% ВВП у 2025-2026 рр. до 4,3% у 2027 р.;
- соціального захисту і забезпечення – з 5,7-5,8% ВВП у 2025-2026 рр. до 6% у 2027 р.
Графік. Динаміка видатків Зведеного бюджету України
за функціями держави в 2021-2027 роках у % до ВВП
Джерело: авторські розрахунки за даними Мінфіну, Держказначейства і Держстату України.
Аналіз динамічних рядів видатків бюджету вказує на покращення забезпечення сфер освіти і охорони здоров’я, що є позитивним зрушенням. Так, бюджетом-2027 закладається збільшення видатків на освіту з 4,4% ВВП у 2025 р. до 5,1% ВВП у 2027 р., при тому, що ці видатки послідовно знижувалися упродовж 2022-2025 рр. Видатки на охорону здоров’я у 2026 р. фінансувалися на рівні 2,8% ВВП, тоді як у 2021 р. вони складали 3,7% ВВП. Проект бюджету на 2027 р. передбачає збільшення видатків на охорону здоров’я до 3,2% ВВП.
З метою виявлення надлишкових і неефективних програм у бюджеті 2027 року та запобігання марнотратству фінансових ресурсів нами було проведено ретельний аналіз видатків економічного та соціо-гуманітарного спрямування за програмною класифікацією. Зокрема, було сформовано історичні ряди видатків Державного бюджету в розрізі програм і систематизовано дані про мету, завдання та результативні показники бюджетних програм у 2025-2029 роках.
Встановлено, що фінансування бюджетної програми «Здійснення законотворчої діяльності Верховної Ради України» в 2027 році планується збільшити майже удвічі, порівняно з 2025 р., і в півтора разу, порівняно з 2026 р. Утримання найвищого законодавчого органу коштуватиме платникам податків майже 3 млрд грн. Меншою за обсягом є бюджетна програма «Обслуговування діяльності Кабінету Міністрів України» (0,53 млрд грн), але темпи приросту її фінансування є надвисокими: 47% у 2027 році щодо 2025 року.
Бюджетне фінансування апарату Рахункової палати в 2027 році досягне 1,5 млрд грн, збільшившись удвічі відносно 2025 року. При цьому кількість штатних одиниць працівників Рахункової палати збільшено в 1,9 разу, а середньомісячна заробітна плата постійно зростає і в серпні 2026 р. становила 84 тис. грн. Не заперечуючи необхідність контролю за цільовим і ефективним витрачанням коштів державного бюджету під час війни, відповідальним установам варто було б ретельніше підходити до складання бюджету Рахункової палати. Палата мала б бути взірцем економного і ефективного витрачання бюджетних коштів для інших головних розпорядників, а не лобіювати постійне збільшення власного бюджету, розкошуючи на бюджетних ресурсах у критичний період існування держави.
Таблиця. Перелік найбільш марнотратних програм державного бюджету
в 2027 році та показники їх фінансування
| Код програмної класи-фікації | Найменування бюджетної програми | Обсяг планового фінансуван- ня в 2027 р., млрд грн | Темп приросту фінанс-ня в 2027 до пл.2026, % | Темп приросту фінанс-ня в 2027 до 2025, % |
| 0111010 | Здійснення законотворчої діяльності Верховної Ради України | 3,00 | 49 | 94 |
| 0411020 | Обслуговування діяльності Кабінету Міністрів України | 0,53 | 16 | 47 |
| 0418030 | Виробництво та трансляція програм для державних потреб, збирання, обробка та розповсюдження офіційної інформаційної продукції, фінансова підтримка системи державного іномовлення України | 1,62 | нова програма | |
| 0418080 | Фінансова підтримка Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ) | 3,05 | нова програма | |
| 0501020 | Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя | 32,61 | 44 | 51 |
| 0851010 | Здійснення правосуддя Вищим антикорупційним судом | 0,64 | 88 | 113 |
| 1401030 | Функціонування закордонних дипломатичних установ України та розширення мережі власності України для потреб цих установ | 9,23 | 43 | 62 |
| 2201190 | Виплата академічних стипендій студентам (курсантам), аспірантам, докторантам закладів фахової передвищої та вищої освіти | 9,43 | 43 | 92 |
| 2211360 | Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення харчуванням учнів закладів загальної середньої освіти | 19,36 | 35 | 1063 |
| 2301050 | Скринінг здоров’я з метою запобігання захворюванням | 10,00 | 0 | 100 |
| 2501250 | Соціальний захист окремих категорій громадян, підтримка осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії РФ проти України, реалізація заходів у сфері соціального захисту населення | 53,30 | 2484 | 3077 |
| 3101190 | Фінансування державного замовлення на здійснення залізничних пасажирських перевезень у внутрішньому сполученні | 16,00 | нова програма | |
| 3108010 | Керівництво та управління у сфері авіаційного транспорту | 0,30 | 72 | 21 |
| 3111020 | Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування | 34,90 | 171 | 70 |
| 3401070 | Здійснення заходів держ. молодіжної політики,утверд-ження української національної та громадянської ідентичності, державної підтримки скаутського руху | 0,27 | 51 | 253 |
| 3509000 | Державна служба фінансового моніторингу України | 0,28 | 44 | 49 |
| 3801030 | Забезпечення інформаційної безпеки, заходів з націон. ідентичності, героїзму, створення та поширення аудіовізуальних творів патріотичного спрямування | 5,40 | 35 | 1672 |
| 3806030 | Державна підтримка кінематографії | 0,39 | 127 | 185 |
| 6321000 | Національне антикорупційне бюро України | 2,86 | 12 | 57 |
| 6341000 | Апарат Національної комісії, що здійснює держрегу-лювання у сферах енергетики та комунальних послуг | 1,28 | 20 | 62 |
| 6431000 | Апарат Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів | 0,62 | 45 | 87 |
| 6491010 | Керівництво та управління у сфері економічної безпеки | 3,25 | 48 | 77 |
| 6511000 | Апарат Рахункової палати | 1,47 | 24 | 104 |
Джерело: складено автором за даними додатків до проекту закону України про Державний бюджет на 2027 рік.
Бюджетна програма «Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя» в 2027 р. (32,6 млрд грн) передбачає збільшення фінансування судів на 44% до 2026 р. і на 51% до 2025 р. Показники бюджетної програми, серед іншого, включають підвищення середніх витрат на нове будівництво і капремонт службових приміщень у 3-4 рази та істотне підвищення оплати праці суддів. Показово, що до підвищення у липні 2026 року середня нарахована винагорода суддів місцевих загальних судів вже дорівнювала 120,3 тис. грн на місяць. У апеляційних загальних і господарських судах середньомісячна суддівська винагорода досягала 230 тис. грн. За даними Рахункової палати, зростання видатків на оплату праці, порівняно із затвердженими на 2026 р., становитиме для Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду – 8 разів, а для Спеціалізованого окружного адміністративного суду – 7,4 раза.
Оскільки названі суми оплати праці суддів вже зараз багатократно перевищують середню заробітну плату і забезпечуються державними коштами без їх очевидної пріоритетності, подальше збільшення оплати праці дуже нагадує суддівське мародерство під час війни.
Міністерством культури реалізується програма «Забезпечення інформаційної безпеки, заходів з національної ідентичності, героїзму, створення та поширення аудіовізуальних творів патріотичного спрямування». Суму її фінансування планується збільшити до 5,4 млрд грн у 2027 р. або у 18 разів відносно 2025 року. Серед завдань програми – забезпечення реалізації ініціативи Президента із створення українського культурного продукту, організація та проведення інформаційних кампаній та публічних заходів для зміцнення національної єдності та підтримки реформ. Показники бюджетної програми включають:
- середню вартість вироблення і розповсюдження 1-го авторського фільму з державним фінансуванням – 22,4 млн грн;
- середню вартість 1-го повнометражного фільму для дитячої аудиторії – 33,9 млн грн;
- середню вартість 1-го анімаційного фільму – 44,4 млн грн;
- середню вартість створення і розповсюдження 1-го короткого відеоролику для соціальних мереж для дитячої аудиторії – 130 тис грн.
Важко назвати обґрунтованими вказані ціни аудіовізуального контенту та пріоритетність його фінансування державою під час гострої фази війни. Важливо і те, що передбачені програмою культурні продукти реалізуватимуться на додаток до програми підтримки кінематографії з плановим фінансуванням 390 млн грн.
По Державному комітету телебачення і радіомовлення привертає увагу програма “Виробництво та трансляція програм для державних потреб, збирання, обробка та розповсюдження офіційної інформаційної продукції, фінансова підтримка системи державного іномовлення України», яка запрацює з 2027 року. Обсяги її фінансування становитимуть 1,6 млрд грн і діятиме вона на додаток до фінансової підтримки Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ) – 3,1 млрд грн.
Паспорти даних бюджетних програм вказують на те, що кількість штатних працівників, фінансованих з бюджету таких організацій як НСТУ, Укрінформ і ДП «МПІУ» становить 4,7 тис. чоловік. З державного бюджету оплачуватиметься вартість великої кількості програм ДП “МПІУ”, одна година яких коштуватиме платникам податків понад 200 тис. грн. А середня вартість виробництва однієї години аудіовізуальних творів ДП “МПІУ” становитиме 90 тис грн.
Навіть з огляду на важливість задоволення інформаційних і культурних потреб української та іноземної аудиторії, кадрові потреби НСТУ, Укрінформ, МПІУ і оцінена вартість створюваних ними інформаційних програм та аудіовізуальних творів виглядають завищеними.
«Функціонування закордонних дипломатичних установ України та розширення мережі власності України для потреб цих установ» потребуватиме 9,3 млрд грн планових витрат у 2027 році. Ця сума перевищуватиме фактичні витрати 2025 р. на 62% і планові витрати 2026 року на 43%. Штатна чисельність співробітників дипломатичних установ України в 2026-2027 роках збільшиться на 30% до 2025 року. Заплановано і зростання кількості орендованих житлових приміщень для керівників установ на 46% до 2025 року. Показово, що середньорічні витрати на оренду одного житлового приміщення для керівника дипломатичної установи досягнуть 1,5 млн грн.
Рахункова палата України у Звіті про результати про результати фінансового аудиту Міністерства закордонних справ України від 9 червня 2026 р. вказувала на нормативну неврегульованість питань здійснення бюджетної компенсації оренди житла працівниками дипломатичної служби. МЗС визначає вартість компенсації оренди без урахування фактичних документально підтверджених витрат, понесених працівниками дипломатичних установ. Крім того, компенсаційні норми МЗС не ґрунтуються на результатах аналізу фактичних витрат на оренду житла в країнах перебування, рівня орендних ставок, сезонних чинників та ін.
Бюджетну програму «Скринінг здоров’я з метою запобігання захворюванням» було запроваджено у 2026 р. з плановим фінансуванням 10 млрд грн. Такі ж витрати закладаються і в бюджет 2027 року. Незважаючи на нагальність проведення профілактичних заходів і контролю за станом здоров’я людей старшого віку, убогий дизайн цієї програми та її дублювання з програмою первинної медичної допомоги населенню призводять до марнотратства бюджетних коштів. 5 млн людей старше 40 років мають отримати державну грошову допомогу в розмірі 2 тис грн для придбання обмеженого переліку найпростіших медичних послуг, які і так доступні в місцевих амбулаторіях. Фінансовий зиск від даної програми мають в основному приватні медичні заклади, які пропонуючи пацієнтам «майже нічого», отримують від держави відшкодування за кожне звернення. Неефективність програми скринінгу здоров’я в умовах гострого дефіциту бюджетних коштів сигналізує про необхідність її анулювання.
Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення харчуванням учнів шкіл коштуватиме бюджету 19,4 млрд грн. Фінансування цієї програми збільшиться на 34% до плану 2026 року і в 11 разів до факту 2025 року. Забезпечення державою харчування учням 1-4 класів, яке існувало до 2026 року, на наш погляд, було цілком доречним з огляду на труднощі з придбанням харчування молодшими учнями. Однак, важко обґрунтувати розпорошування бюджетних коштів на безкоштовне харчування усіх школярів 5-11 класів. Показники бюджетної програми говорять про те, що середні витрати на забезпечення харчуванням одного учня 5-11 класів становлять 10,5 тис грн на рік, але середня вартість однієї порції харчування – лише 60 грн. Очевидно, що надати якісне харчування дитині при такому фінансуванні неможливо, та й далеко не всі сім‘ї потребують продовольчої субсидії від держави.
Бюджетна програма «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування» в 2027 році коштуватиме державному бюджету 34,9 млрд грн із збільшенням абсолютних обсягів фінансування у 2,7 разу відносно плану 2026 р. Відповідно до матеріалів бюджету середні витрати на поточний ремонт та експлуатаційне утримання 1 км дороги державного значення у 2027 р. будуть в 2,4 разу більшими, ніж у 2026 р. і сягатимуть 659 тис грн. Виключно економічними чинниками пояснити таке зростання вкрай складно. Привертає увагу і компонент програми, пов’язаний з вартістю консультаційних послуг з розроблення проектних документацій на будівництво і капітальний ремонт доріг державного значення. Ця вартість має зрости в 2027 році на 63% до плану 2026-го і сягатиме 419 млн грн. Тут знову виникає питання обґрунтованості цих витрат та їх експансії в 2027 році.
Фінансування державного замовлення на здійснення залізничних пасажирських перевезень у внутрішньому сполученні потребуватиме 16 млрд грн бюджетних коштів. В 2025 р. дана програма не фінансувалася, а в 2026-му було виділено 16 млрд грн із резервного фонду. Ця бюджетна програма покриватиме збитки Укрзалізниці від пасажирських перевезень і дозволить відійти від перехресного субсидіювання за рахунок вищих тарифів для вантажів бізнесу. З іншого боку, ця програма збільшуватиме витрати бюджету при заощадженні коштів пасажирів. Під час тривалої війни на виснаження цей напрямок витрачання коштів бюджету, вочевидь, не повинен існувати.
Витрати на утримання Національного антикорупційного бюро України в 2027 році становитимуть 2,9 млрд грн з планованим приростом фінансування на 57% до 2025 р. Показники бюджетної програми передбачають середньомісячну заробітну плату одного держслужбовця антикорупційного бюро в сумі майже 100 тис грн у 2027 р. і грошове забезпечення однієї особи начальницького складу – 150 тис грн (таких осіб в НАБУ налічується 750). Не заперечуючи важливість діяльності антикорупційних органів України, маємо констатувати, що постійне і стрімке збільшення вартості їх утримання скорочує обсяги наявних ресурсів держави (людських і фінансових) для боротьби із зовнішнім агресором.
Утримання апарату Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг потребуватиме 1,3 млрд грн у 2027 році. При цьому обсяги фінансування мають збільшитися на 62% до 2025 року, що негативно впливає на фінансову стійкість держави та контрастує з показниками результатів діяльності комісії. Показники бюджетної програми говорять про те, що в 2027 році зменшуватимуться кількість виданих та переоформлених ліцензій, проведених контрольних заходів, установлених тарифів у сферах електроенергетики, теплопостачання, водопостачання, кількість розроблених та прийнятих комісією рішень. А середньомісячна оплата праці в Національній комісії в серпні 2026 р. вже була найвищою серед державних органів – 114 тис. грн.
На апарат Бюро економічної безпеки (БЕБ) України з бюджету 2027 року планується виділити 3,2 млрд грн. Ця сума на 77% перевищуватиме фактичні обсяги 2025 р. і на 48% планові обсяги 2026 р. Вони включають середньомісячні витрати на грошове забезпечення однієї особи зі спеціальним званням БЕБ – 75 тис грн. Чисельність державних службовців та інших працівників БЕБ у 2027 р. має зрости в 1,8 разу, порівняно з 2025 роком. Оскільки функціонал БЕБ поширюється в основному на трансакції цивільної економіки, то вказане зростання адміністративних витрат під час війни не виглядає обґрунтованим.
Наші розрахунки вказують на те, що якби більшість з наведених у таблиці бюджетних програм у 2027 році зазнали помірного приросту фінансування (наприклад, на 20% номінально відносно 2025 року), а нові непріоритетні для держави програми було б скасовано чи відтерміновано, то економія видатків бюджету становила б 100,6 млрд грн на рік.[1]
Дану суму економії слід було б доповнити і змінами в роботі Національного банку з відповідним збільшенням доходів бюджету. Традиційно бюджет поповнювався за рахунок перерахування прибутку Національного банку. В 2026 році до Державного бюджету за цією статтею надійшло 146 млрд грн, у 2025 р. – 84,2 млрд, а в 2027 р. планується зарахувати 48,7 млрд грн. Процентні витрати НБУ, які зменшують його прибуток, на 95% складаються з процентних виплат за депсертифікатами банкам.
При цьому в 2025 році НБУ виплатив з власного кошторису 82 млрд грн банкам у якості відсотків за депсертифікатами, а в 2026 році виплатить понад 100 млрд грн. Очевидно, що якби відсоткові виплати НБУ на користь банків не проводилися, або нараховувалися за нижчими ставками, то на відповідну величину зменшилися б витрати НБУ і збільшився його прибуток.
При зміні Національним банком дизайну монетарної політики і відмові від перерозподілу сеньйоражу на користь банків, держава могла б заощадити значні суми. Для того, щоб депсертифікати НБУ втратили роль супер-привабливого інвестиційного інструменту для банків і перетворилися на класичний інструмент управління ліквідністю, їх дохідність не повинна перевищувати ½ облікової ставки НБУ.
При реалізації цього рішення, вочевидь, зменшаться як обсяги банківської ліквідності, що вилучаються Національним банком через депсертифікати, так і ставка дохідності для банків. У такому випадку, за нашими оцінками, НБУ міг би заощадити 55-60 млрд грн державних коштів, спрямувавши їх до доходів бюджету. В цілому сума заощаджених для бюджету коштів у результаті впровадження пропонованих фінансово-управлінських заходів могла б досягати 160 млрд грн на рік.
[1] Розрахунок передбачає скорочення фінансування програми 2501250 соціального захисту окремих категорій громадян на 35% і програми академічних стипендій студентам на 50% відносно планових показників 2027 року.
Тетяна Богдан – директор з наукової роботи «Growford Institute»