23 січня 2020 року держава Україна оголосила прайсинг нового випуску єврооблігацій, номінованих в євро, строковістю 10 років під ставку 4,375%. Чи є це успіхом для України?
Міністр фінансів Оксана Маркарова зробила таку офіційну заяву: “Ми раді повідомити, що сьогодні Україна провела прайсинг єврооблігацій, номінованих в євро, .. з найнижчим купоном в історії країни за ставкою 4,375%“.
Дійсно, номінальна відсоткова ставка нового випуску єврооблігацій для нашої держави стала найнижчою за 23-річний період її присутності на міжнародному ринку капіталів.
Але найнижчою була і світова безризикова ставка, на основі якої (з додаванням суверенного спреду) формувалася ставка дохідності українських єврооблігацій.
Якщо ж порівнювати умови розміщення українських єврооблігацій з умовами інших суверенних позичальників, то маємо зробити невтішний висновок: серед країн з ринками, що формуються, у січні 2020 року Україна залучила позиковий капітал на найбільш невигідних умовах (див. таблицю).
Так, серед випусків, номінованих в євро, відсоткова ставка для України (4,375%) в 3,5 рази перевищувала відсоткову ставку для Чилі (1,125%) і більше ніж у шість разів відсоткову ставку для Філіппін (0,7%).
Мексика та Філіппіни провели розміщення суверенних облігацій у євро за ставками 1,125% і 0,9% річних.
Таблиця: Розміщення суверенних єврооблігацій емітентами з ринків, що формуються, у січні 2020 року
Облігації, номіновані в євро
| Країна | Відсоткова ставка, % | Сума позики, млн. євро/ дол. США | Строковість, років |
| Україна | 4,375 | 1250 | 10 |
| Чилі | 1,25 | 1269 | 20 |
| Філіппіни | 0,7 | 600 | 9 |
| Мексика | 1,125 | 1250 | 10 |
| Індонезія | 0,9 | 1000 | 7 |
Облігації, номіновані в доларах США
| Країна | Відсоткова ставка, % | Сума позики, млн. євро/ дол. США | Строковість, років |
| Колумбія | 3 | 1350 | 10 |
| Чилі | 2,55 | 750 | 12 |
| Мексика | 3,25 | 1750 | 10 |
| Індонезія | 2,85 | 1200 | 10 |
Джерело: складено автором за даними http://em.cbonds.com/news/?page=1
І навіть якщо порівнювати вартість єврооблігаційної позики України з іншими країнами, які проводили розміщення облігацій в доларах США, то й тут український випуск виявиться найдорожчим.
Так, відсоткова ставка за суверенною позикою для Мексики у січні 2020 року становила 3,25% (10-річна позика), а для Чилі – 2,55% (12-річна позика).
Нагадаємо, що на міжнародних ринках диференціал відсоткових ставок для ідентичних фінансових інструментів, номінованих в доларах США і євро, становить від 2% до 2,5% річних. Це зумовлено більш жорсткою монетарною політикою ФРС США, порівняно з політикою Європейського центробанку.
Так, станом на 21 січня 2020 року ринкова дохідність 10-річних облігацій Федерального Уряду Німеччини становила “мінус” 0,35%, а дохідність 10-річних облігацій Казначейства США ̶ “плюс” 1,77%. Різниця між вказаними показниками відсоткових ставок становить 2,12 відсоткових пункти.
Теоретично на таку ж величину мали б відрізнятися і параметри відсоткових ставок для українських єврооблігацій, номінованих в доларах США і євро.
Але у період розміщення української позики в євро під 4,375% ринкова дохідність близьких за термінами українських єврооблігацій в доларах США (Україна-2030 і Україна-2028) становила близько 5,9% річних.
Різниця 5,9 – 2,12 = 3,78% слугувала орієнтиром для відсоткової ставки нової позики, номінованої в євро.
Але, нагадаємо, фактична ставка нового випуску єврооблігацій становила 4,375% річних. Тобто емітент суверенних облігацій України в черговий раз погодився переплачувати інвесторам близько 0,6% річних на суму 1250 млн євро упродовж 10 років.
Не виключено, що частина цих інвесторів тісно пов’язана з високими посадовими особами української держави, яка “добровільно” погоджується на невигідні умови запозичень.
Привертає увагу і той факт, що в грудні 2019 року Мінфін на внутрішньому ринку розмістив короткострокові облігації ОВДП в євро під 2,22% річних.
Згідно з нашими розрахунками, в абсолютному вираженні сума “переплати” з українського бюджету на обслуговування єврооблігаційної позики від січня 2020 року становитиме близько $7,5 млн на рік або $75 млн до моменту погашення позики.
Показово, що придворні аналітики, даючи оцінку останній міжнародній позиці в євро, охарактеризували її як тріумфальне повернення України на ринок єврооблігацій, “з салютом, фанфарами і феєрверками“.
Але нинішній стан хронічної боргової залежності держави, стрімкого наростання дефіциту бюджету, непрофесійного і корумпованого державного управління мав би асоціюватися не з салютом і феєрверками, а з траурною процесією під музику Фредеріка Шопена.