У 2025 році в пріоритетному порядку фінансувалася сфера національної безпеки і оборони при скороченні видатків на соціальне забезпечення і розвиток людського капіталу. Але збільшення таких видатків і військова допомога від ЄС не компенсували випадіння допомоги від США. Управління публічними інвестиціями покращувалося, однак недостатність таких інвестицій та корупційна складова знижували стійкість до терористичних атак росії. А зростаючі витрати бюджетних коштів на субсидування банків і виплату завищених відсотків за ОВДП звужували військово-економічні можливості держави.
Видатки Зведеного бюджету України в 2025 році досягли максимального рівня з часу здобуття незалежності – 67,3% ВВП. До початку повномасштабного вторгнення в 2021 році бюджетні видатки становили менше 34% ВВП, а в 2024 році – 64,5% ВВП. При цьому частка оборони, безпеки та правоохоронної діяльності в сумарних видатках бюджету сягнула 65%. У перший рік великої війни частка таких видатків становила 53%.
Видатки соціально-економічного спрямування мали нисхідний тренд під час війни, зменшившись на 5 відс.п. ВВП, при тому що й сам ВВП зараз на 20% менший від довоєнного. Відносний рівень видатків за мінусом оборони та правоохоронної діяльності в 2025 р. становив 23,5% ВВП, в 2024 р. – 25,1% ВВП, а в 2021 р. – 28,4% ВВП.
Видатки на оборону в 2025 р. досягли піку в 34,5% ВВП і зросли на 4,4 відс.п. ВВП відносно 2024 р. Радикальне скорочення американської допомоги спонукало Уряд України до збільшення закупівель зброї й техніки за рахунок власних ресурсів. Крім того, в 2025 р. вперше бюджетну підтримку від ЄС та урядів-партнерів частково було використано на фінансування військових видатків, що також вплинуло на показники оборонних видатків бюджету.
Рис. 1. Видатки Зведеного бюджету України
за функціями держави в 2021-2025 рр. у % до ВВП
Джерело: розраховано автором за даними веб-порталу бюджету для громадян і Держстату України.
На рис. 1 показано траєкторію видатків Зведеного бюджету за функціями держави упродовж 2021-2025 років. Видатки на громадський порядок і безпеку в 2025 р. склали 9,4% ВВП і майже не змінилися, порівняно з 2024 роком, але зросли втричі до 2021 р. Видатки на економічну діяльність у минулому році складали 2,9% ВВП, показавши падіння як щодо 2024 р. (3,4% ВВП), так і щодо 2021 р. (5,4% ВВП).
Видатки Зведеного бюджету на розвиток людського капіталу, соціальний захист і забезпечення зменшилися з 17% ВВП у 2021 р. і 19% ВВП у 2022 р. до 13,7% ВВП у 2025 р. Це пов’язано, передусім, із зниженням реальних величин соціальних допомог під впливом інфляції. Крім того, в 2024 р. було змінено умови виплат внутрішньо-переміщеним особам, що суттєво зменшило реальні обсяги фінансування даної програми.
Бюджетні видатки на на соціальний захист і забезпечення за 2022-2025 роки зменшилися на 0,9 відс.п. ВВП і в 2025 р. становили 5,8% ВВП. Абсолютний обсяг таких видатків в 2025 р. становив 515 млрд грн, що означало зменшення на 7 млрд грн, порівняно з 2024 р.
На забезпечення виплати пенсій, надбавок і підвищень пенсій в 2025 р. спрямовано 241,8 млрд грн. Соціальний захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини, коштував бюджету 66 млрд грн. Дана сума включає невелику підтримку від держави для внутрішньо переміщених осіб. На надання житлових субсидій і пільг громадянам витрачено 35,9 млрд грн, на соціальний захист дітей та сімей – 22,6 млрд грн, на підтримку малозабезпечених сімей – 14,9 млрд грн, на соціальний захист осіб з інвалідністю – 7,4 млрд грн.
Ініціатива Президента «Зимова підтримка 2025» обійшлася бюджету в 17,8 млрд грн. Тобто при зменшенні абсолютних показників соціальних видатків бюджету і реальних зарплат у бюджетній сфері, влада дивним чином знаходила кошти на «привабливі» піар-проекти.
Драматично зменшувалося фінансування галузей розвитку людського капіталу. Видатки на охорону здоров’я після зростання до 4,1% ВВП у 2022 р. надалі перманентно знижувалися і досягли 2,9% ВВП у 2025 р. Видатки на освіту зменшилися з 5,7% ВВП у 2021 р. до 4,4% ВВП у 2025 р. Основний тягар скорочення бюджетного фінансування припадав на загальну середню освіту і вищу освіту: перша складова зменшилася на 0,8 відс. п. ВВП, а друга – на 0,5 відс. п. ВВП.
Видатки на оборону в 2025 р. становили 3,07 трлн грн або 34,5% ВВП. Порівняно з 2024 р. бюджетне фінансування оборони збільшилося на 0,77 трлн грн або на 4,4 відс. п. ВВП. Рис. 2 демонструє загальний обсяг видатків бюджету на оборону та їх основні складові.
Найбільшу частку в структурі оборонних видатків займають виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, підготовка військ і медичне забезпечення. На цю програму з бюджету-2025 спрямовано 1,52 трлн грн або 17,1% ВВП. Такий рівень фінансування перевищував рівень 2024 р. (15,5% ВВП), але не дотягував до рівня 2023 р. (18,6% ВВП).
Фінансування розвитку, модернізації закупівлі, ремонту озброєння й військової техніки коштувало бюджету 1,36 трлн грн або 15,3% ВВП. Для порівняння: в 2023-2024 рр фінансування цієї програми було еквівалентним 12,7-12,8% ВВП. Тобто в умовах високої інтенсивності бойових дій Уряд використовує все більше внутрішніх ресурсів на матеріальне забезпечення Сил оборони України, хоча таке забезпечення і не є достатнім, як за номенклатурою, так і за обсягами військових постачань.
Фінансування із загального фонду бюджету програми розвитку, модернізації закупівлі, ремонту озброєння й техніки в 2023-2025 рр. складало 5-7,2% ВВП або менше половини сумарного фінансування із загального та спеціального фондів бюджету. Звичайне бюджетне фінансування (із загального фонду) потреб ЗСУ залишалося вкрай низьким і сформовані дефіцити частково покривалися благодійними внесками та міжнародною військовою допомогою, що обліковуються у складі спеціальних фондів бюджету.
Рис. 2. Бюджетне фінансування оборони (загальний та спеціальний фонди) впродовж 2021-2025 рр. у % до ВВП
Джерело: розраховано автором за даними веб-порталу бюджету для громадян і Держстату України
Відмова Адміністрації США від надання військової допомоги Україні та неспроможність європейських партнерів повністю замістити її змушували Уряд збільшувати обсяги придбання зброї та військової техніки за рахунок бюджету. Однак і в таких умовах дефіцити боєприпасів і компонентів систем ППО набули критичного характеру і призвели до руйнівних наслідків.
Показовими в даному відношенні є терористичні атаки росії на Київ, Харків, Одесу і Дніпро в січні 2026 р. при неготовності сил ППО до їх відбиття внаслідок відсутності ракет-перехоплювачів. Європейські партнери України не спромоглися оплатити їх постачання через ініціативи НАТО, а українська влада, як виявилося, не мала необхідних резервів і плану дій на випадок переривання критично важливих постачань.
При аналізі структури видатків бюджету за економічною класифікацією наочно бачимо ще одну деструктивну тенденцію – низький рівень публічних інвестицій, включаючи відновлення і захист критичної інфраструктури. Бюджетна статистика вказує на те, що в 2021-2025 рр. капітальні видатки Зведеного бюджету становили від 2,5% до 5,4% ВВП. У минулому році обсяг капітальних видатків становив 5,1% ВВП.
Привертає увагу факт падіння частки капітальних видатків у структурі загальних видатків держбюджету з 9% у 2021 рр. до 6,1% у 2025 р. (див. табл. 1). Враховуючи, що в складі капітальних видатків обліковуються деякі закупівлі для Сил оборони та будівництво фортифікаційних і оборонних споруд, важко назвати раціональним скорочення частки капітальних видатків.
Таблиця 1. Структура видатків Державного бюджету
за економічною класифікацією, % загальних видатків
| Найменування | 2021 | 2023 | 2024 | 2025 |
| Поточні видатки | 91,0 | 94,8 | 93,2 | 93,9 |
| Оплата праці | 14,8 | 26,2 | 24,6 | 24,2 |
| – заробітна плата | 6,4 | 2,6 | 2,7 | 2,4 |
| – грошове забезпечення військовослужб. | 8,4 | 23,6 | 21,8 | 21,7 |
| Нарахування на оплату праці | 2,8 | 4,6 | 4,4 | 4,4 |
| Предмети, матеріали, обладнання та інвентар | 1,3 | 2,5 | 1,5 | 1,4 |
| Оплата послуг (крім комунальних) | 9,2 | 3,9 | 4,0 | 3,7 |
| Оплата комунальних послуг та енергоносіїв | 0,7 | 0,4 | 0,5 | 0,5 |
| Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм | 3,5 | 1,2 | 1,3 | 1,1 |
| Обслуговування боргових зобов’язань | 10,3 | 6,3 | 6,8 | 6,5 |
| Субсидії та поточні трансферти підприємствам і організаціям | 13,1 | 5,3 | 9,6 | 12,7 |
| Соціальне забезпечення | 23,0 | 13,3 | 12,9 | 12,1 |
| Капітальні видатки | 9,0 | 5,2 | 6,8 | 6,1 |
| Придбання обладнання і предметів довгострокового користування | 1,1 | 2,2 | 2,9 | 2,9 |
| Капітальне будівництво (придбання) | 0,3 | 0,1 | 0,8 | 0,3 |
| Капітальний ремонт | 0,3 | 0,2 | 0,1 | 0,1 |
| Реконструкція і рестраврація | 0,3 | 0,1 | 0,1 | 0,1 |
| Капітальні трансферти підприємствам | 4,1 | 1,7 | 1,8 | 1,7 |
| Капітальні трансферти органам державного управління | 2,7 | 0,7 | 0,6 | 0,5 |
| Всього | 100 | 100 | 100 | 100 |
Джерело: розраховано автором за даними веб-порталу бюджету для громадян.
З іншого боку, впадає в очі помітне збільшення частки субсидій та поточних трансфертів підприємствам і організаціям: з 5,3% у 2023 р. до 12,7% у 2025 р. Масштабне субсидування підприємств, не пов’язаних з військовими виробництвами і критичною інфраструктурою, не завжди є виправданим.
В організаційному плані система управління публічними інвестиціями поступово покращувалася, орієнтуючись на передові міжнародні практики. Зокрема, Верховною Радою ухвалено зміни до Бюджетного кодексу (ЗУ №4225-IX від 16.01.2025), які заклали основи бюджетного планування публічних інвестицій. Почали працювати інститути управління інвестиціями – Стратегічна інвестиційна рада та міжвідомчі органи з підготовки та розподілу інвестицій. Здійснювалися заходи з посиленння спроможностірегіонів і місцевих громад у сферах середньострокового планування та реалізації публічних інвестицій.
Дефіцит державного бюджету без іноземних грантів у 2025 р. склав 24,2% ВВП, що відповідало рівню 2024 р. Дефіцит за традиційним визначенням у 2025 р. (18,4% ВВП) дещо перевищив рівень 2024 р., але був меншим від 2023 р. (див. табл. 2).
Таблиця 2. Дефіцит Державного бюджету і
джерела його фінансування в 2021-2025 рр. у % до ВВП
| 2021 | 2022 | 2023 | 2024 | 2025 | |
| Бюджетний дефіцит і його фінансування | 3,4 | 16,1 | 20,0 | 17,6 | 18,4 |
| Валові запозичення | 11,5 | 25,0 | 25,7 | 33,2 | 27,3 |
| внутрішні позики | 7,7 | 13,3 | 8,3 | 8,3 | 6,5 |
| зовнішні позики | 3,8 | 11,7 | 17,4 | 24,8 | 20,8 |
| Чисті запозичення (без погашення боргу) | 3,3 | 16,3 | 19,1 | 18,7 | 20,6 |
| Чисті внутрішні позики | 1,3 | 5,5 | 2,7 | 3,3 | 1,0 |
| Чисті зовнішні позики | 2,0 | 10,7 | 16,4 | 15,3 | 19,6 |
Джерело: розраховано автором за даними веб-порталу бюджету для громадян.
Валові державні позики у минулому році були еквівалентними 27,3% ВВП при чистому залученні до бюджету (без витрат на погашення боргу) 20,6% ВВП. Дорожнеча внутрішніх позик змушувала Уряд задовольняти потреби у фінансуванні переважно за рахунок зовнішніх джерел. Чисті внутрішні запозичення у 2025 р. складали 1% ВВП. Обсяг цих запозичень досяг мінімальної величини від початку повномасштабної війни.
Реальна відсоткова ставка ОВДП за інфляцією ex post у 2025 році перевищила 9% річних, а сплата відсотків за ОВДП коштувала бюджету 256 млрд грн. Частка видатків на обслуговування внутрішнього боргу в загальних видатках держбюджету без оборони зросла із 8% у 2021 р. до 15% у 2025 р.
Високі ставки розміщення ОВДП стали неминучим наслідком жорсткої монетарної політики НБУ і розміщення серед банків високодохідних депсертифікатів НБУ. За 2025 рік НБУ виплатив банкам 82 млрд грн відсотків за сертифікатами, збільшивши такі виплати на 5 млрд грн проти 2024 р. Разом за 2022-2025 рр. банки отримали від НБУ відсотків на 291 млрд грн.
Таким чином, в умовах перманентного скорочення соціально-економічних видатків і зниження рівня обороноспроможності країни внаслідок втрати військової допомоги США значні обсяги бюджетних коштів продовжувалися витрачатися на виплату завищених відсотків за ОВДП і субсидування банків за каналом депсертифікатів НБУ.
У поточному році протидія військовій агресії росії й збереження суверенної України вимагатимуть подальшої концентрації ресурсів на оборонних і безпекових програмах, раціоналізації соціально-економічних видатків бюджету, збільшення публічних інвестицій у захист і відновлення критично важливих об’єктів, відмови від непродуктивних видатків держави на підтримку фінансового сектору.
Тетяна Богдан – директор з наукової роботи «Growford Institute»