Post Image

Кандидатка на посаду мера Києва Ірина Верещук закликає повернути практику державного регулювання цін на соціальні продукти. Наскільки це економічно обґрунтована заява?

Доктор економічних наук, директор з наукової роботи Growford Institute Тетяна Богдан в коментарі виданню COMMENTS.UA пояснює, що Україна з 1991 року будує ринкову економіку, основним принципом якої є вільне або ринкове ціноутворення. А фіксовані або регульовані державою ціни притаманні плановій економіці.

“В умовах конкурентного ринку завищення цін виробниками або реалізаторами продукції, як правило, має своїм наслідком мінімальні обсяги реалізації, що в кінцевому підсумку змушує суб’єктів ринку повертатися до рівноважного рівня цін, — пояснює Тетяна Богдан. — В ринкових економіках держава повинна регулювати або встановлювати цін тільки на товари і послуги природних монополій (газ, електроенергія, залізничні перевезення, ін.). Це пояснюється тим, що відсутність конкуренції і монопольна присутність на ринку без державного втручання спонукали б монополії до встановлення завищеного рівня цін на свою продукцію / послуги і отримання від споживачів монопольної ренти”.

За словами доктора економічних наук, в Україні більшість соціально значущих товарів виробляються і реалізуються населенню на конкурентних ринках. А тому не існує необхідності в державному регулюванні цін.

“Якщо ж держава піклується рівнем платоспроможності вразливих верств населення, то існують інші механізми їх підтримки державою. А саме — різні соціальні допомоги та виплати з державного і місцевого бюджетів, а також встановлення зниженої (нульової) ставки ПДВ на соціально значущі товари і послуги”, — підкреслює Тетяна Богдан.

Вона зазначає, що окреслений загальний підхід не виключає можливості, що на певних сегментах споживчого ринку можуть виникати тимчасові монопольні змови виробників/постачальників або інші прояви недобросовісної конкуренції. Але в таких випадках на захисті економічної конкуренції повинен стояти Антимонопольний комітет України, який має всі повноваження і ресурси для врегулювання проблемних ситуацій.