Post Image

Дискреційні заходи фіскальної політики з підтримки економіки та населення, а також кризове скорочення державних доходів призвели до стрімкого зростання державних боргів і бюджетних дефіцитів по всьому світу. За даними МВФ, в 2020 р. бюджетний дефіцит у розвинутих країнах сягнув величини 11,7% ВВП, у країнах з ринками, що формуються, – 9,8%, а в країнах з низькими доходами – 5,5% ВВП. Порівняно з 2019 роком, у 2020-му відбулося 4-кратне збільшення бюджетних дефіцитів у розвинутих країнах і 2-кратне збільшення у країнах з ринками, що формуються.

Фіскальний захист працівників і компаній від економічного колапсу мав своїм наслідком і повсюдне нарощування тягаря державних боргів. За оцінками МВФ державний борг у світі за 2020 рік збільшився на 13,6% ВВП і досяг величини 97,3% ВВП. При цьому величина боргу в розвинутих країнах сягнула позначки 120,1% ВВП в кінці 2020 р., а в країнах з ринками, що формуються – 64,4% ВВП.

Показово, що у розвинутих країнах за 2020 рік державний борг збільшився на 16,3 в.п. ВВП (з огляду на безпрецедентні масштаби фіскальних пакетів порятунку), а в країнах з ринками, що формуються, і середніми доходами – на 9,7 в.п. ВВП. Серед країн з ринками, що формуються, в Україні борг сектору державного управління дещо відстає від середніх значень: 60,7% проти 64,4% ВВП на кінець 2020 р.

Позитивний аспект поточної ситуації для світу полягає в тому, що навіть в умовах зростання відносного рівня державних боргів, середній обсяг процентних виплат зменшився. Виконуючи свої антикризові функції, центральні банки багатьох країн світу знижували ключові відсоткові ставки і викупали державні облігації з ринку, сприяючи тим самим активізації фіскальних заходів у відповідь на пандемію. На жаль, в Україні подіє розгорталися за іншим сценарієм, і монетарна політика Національного банку України в 2020-2021 роках була однією з найжорсткіших у світі. Детальніше читайте у дослідження д.е.н. Тетяни Богдан «Трансформація державних фінансів: світові процеси та виклики для України».