Доктор економічних наук, завідувач відділу державних фінансів Growford Institute Тетяна Богдан в коментарі Comments.ua зазначає, що реагуючи на поточну кризу, уряд підготував пакет фіскальних стимулів обсягом близько 6% ВВП. Пом’якшення фіскальної політики, підкреслює експерт, має метою стримування темпів поширення хвороби, а також захист працівників і життєздатних фірм від економічного колапсу.
“У той же час, у багатьох розвинених країнах і деяких країнах з ринками, що формуються, пакети фіскальних стимулів досягають 10% ВВП і більше. Сумарний пакет фіскальних заходів в усіх країнах МВФ оцінює на рівні 11 трлн дол. У складі таких пакетів близько 50%, або 5,4 трлн дол. – це витратні програми і податкові послаблення для бізнесу і населення”, – підкреслює Тетяна Богдан.
В Україні, нагадує вона, зміни до бюджету 2020 року, затверджені Верховною Радою в квітні, передбачають збільшення дефіциту сектору загального державного управління (держбюджету, місцевих бюджетів та фондів соціального страхування) до рівня 8,2% ВВП.
“У той же час, за прогнозом МВФ, у світі дефіцит сектору загального державного управління в 2020 році досягне показника 13,9% ВВП, – підкреслює доктор економічних наук. – При цьому дефіцит у розвинених країнах досягне 16,6% ВВП. Тобто, в Україні масштаби фіскальних стимулів вдвічі менші (у відносному вимірі), ніж у розвинених країнах. Але слід враховувати, що така ситуація має в основному об’єктивні причини: вузький фіскальний простір держави і обмеженість неінфляційних джерел фінансування бюджетного дефіциту”.
Економічна криза в Україні: податкові стимули
В Україні дуже скромні обсяги соціальних виплат для тих категорій населення, які постраждали внаслідок карантинних обмежень. Те ж саме стосується фінансової підтримки бізнесу, який втратив доходи.
“Податкові послаблення для бізнесу, ініційовані державою, включали скасування сплати податку на нерухомість та єдиного соціального внеску на короткий період часу, відстрочення податкових перевірок та термінів подання податкових декларацій, – нагадує Тетяна Богдан. – У той же час, працівники, які втратили роботу внаслідок карантину, могли претендувати лише на отримання мінімальної заробітної плати від держави. А розмір мінімальної допомоги по безробіттю збільшився із 650 грн до 1000 грн і з 1630 грн до 1800 грн на місяць. При цьому розмір прожиткового мінімуму, задекларованого Міністерством соціальної політики України, перевищує 4 тис. грн на місяць”.
Між тим, з початку корона-кризи у багатьох країнах суттєво зросли масштаби фіскальних стимулів у формі надання державних гарантій, позик і державних вливань у статутні капітали компаній.
“У глобальному масштабі такі стимули, які ще мають назву державних програм з підтримки ліквідності, оцінюються МВФ у сумі 5,6 трлн дол. Програми підтримки ліквідності урядів і Міністерств фінансів у багатьох країнах за обсягами перевищували суми заходів фіскальної політики, пов’язаних зі скороченням доходів держави або збільшенням витрат, – підкреслює Тетяна Богдан. – Наприклад, у Польщі Міністерством фінансів була затверджена програма нових кредитних гарантій і мікро-позик для підприємців з бюджетом 75 млрд злотих або 3,3% ВВП. Крім того, Польський фонд розвитку зобов’язався профінансувати програму підтримки бізнесу обсягом 100 млрд злотих або 4,5% ВВП”.
У великих індустріальних країнах Франції, Італії, Німеччині, Японії, Великобританії і США – також були розроблені масивні пакети підтримки ліквідності, включаючи державні гарантії та позики, вартість яких сягала 10% ВВП і більше. Такі пакети призначалися для допомоги фінансовим і нефінансовим підприємствам у надзвичайний період.
“В Україні єдина програма такого типу – це програма “5-7-9″, яка не стала дієвим засобом підтримки малого бізнесу, внаслідок жорстких нормативів банківського регулювання і незацікавленість банків надавати кредитну підтримку бізнесу (навіть з використанням бюджетних субсидій)”, – підкреслює експерт Growford Institute.
Економічна криза в Україні: політика центробанків
Центральні банки багатьох країн для підтримки потоку кредитних ресурсів у реальну економіку вживали рішучих дій, які стосувалися пом’якшення монетарної політики, викупу ряду активів на ринку і надання ліквідності фінансових установ.
Національний банк України також зробив деякі кроки в цьому напрямку, нагадує Тетяна Богдан. А саме:
– облікова ставка була знижена з 10% до 6% річних;
– відстрочено впровадження більш жорстких нормативів банківського регулювання;
– дещо збільшений рівень підтримки ліквідності банків та підвищені терміни короткострокових кредитів рефінансування до 90 днів;
– відновлені тендери з надання довгострокового рефінансування банків на строк до 5-ти років.
“Однак, такі заходи важко назвати монетарними стимулами в умовах продовження досить жорсткої монетарної політики, – впевнена доктор економічних наук. – Крім того, у багатьох країнах світу центральні банки почали або розширили існуючі програми викупу активів, які мали на меті зниження довгострокових процентних ставок і попередження зростання вартості довгострокового фінансування для фірм і домашніх господарств. В Україні цього не було зроблено і правління НБУ категорично відкидає таку можливість, незважаючи на відповідне рішення Ради НБУ”.
Так, Європейський центральний банк у квітні почав “Pandemic Emergency Purchase Program” вартістю 750 млрд євро, яка буде діяти до кінця 2020 року і покривати викуп державних і приватних цінних паперів.
Федеральна резервна система (ФРС) США почала викуповувати федеральні облігації, іпотечні та корпоративні облігації з лімітом фінансування – 300 млрд дол.
Банк Англії відкрив “Asset Purchase Facility” з лімітом фінансування 200 млрд фунтів стерлінгів. Для збільшення активів центрального банку в державних облігаціях і в корпоративних облігаціях з інвестиційним рейтингом.
Серед країн з ринками, що формуються, аналогічні програми почали Центральний банк Угорщини, Румунії, Туреччини, ПАР.
Підтримку ринку державних цінних паперів надали також нацбанки Хорватії та Польщі. Наприклад, станом на 1 липня Народний банк Польщі викупив казначейських зобов’язань на вторинному ринку на суму 96 млрд злотих або 4,3% ВВП.
“В Україні сьогодні є надія, що призначення нового голови Національного банку і оновлення складу Правління буде драйвером позитивних змін в площині монетарної політики та банківського регулювання. Вони повинні стати дієвими антикризовими інструментами в умовах безпрецедентної економічної кризи”, – резюмує Тетяна Богдан.