Post Image

У четвер, 28 травня, в Укрінформі відбувся онлайн-круглий стіл на тему «Наслідки карантину для економіки України та шляхи їхнього подолання», під час якого економісти обговорили проблеми, з якими зіткнулася українська економіка під час епідемії коронавірусу.

Згідно з результатами нещодавнього дослідження Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, проведеного у співпраці з Німецькою економічною командою (GET), на тему «Економічний вплив пандемії COVID-19 на Україну», ВВП України через пандемію скоротиться на 7% у 2020 році.

«Нами було розроблено три базові сценарії впливу коронавірусу: оптимістичний – з падінням економіки на 6%, базовий – 7% та песимістичний – 11%. Зважаючи на вчасне зняття карантинних обмежень, наш прогноз рухається ближче до оптимістичного сценарію падіння», – наголосив під час круглого столу Віталій Кравчук, старший науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

За його словами найбільших збитків зазнала галузь транспортних перевезень, роздрібної торгівлі та промисловості, тоді як діяльність сільського господарства постраждала найменше.

Голова Національної організації роздрібної торгівлі Микола Ганул звернув увагу на те, що малий та середній бізнес є основою державної економіки. А в умовах, коли деякі підприємці припинили діяльність, ухвалення певних законопроєктів може негативно вплинути на відновлення їхньої роботи та на економіку України в цілому.

«Серед іншого мова йде про законопроєкт №2813, який пропонує повну заборону викладки тютюнової продукції та введення «стандартної пачки», що може реально призвести до зростання контрафактної продукції та ускладнення роботи торгівлі. Окрім цього, проєктом закону забороняється продаж тютюнових виробів особам та особами до 21 років (замість 18), що означає працевлаштування людей цього віку для реалізації продукції у точках продажу буде неможливим», – звертає увагу Микола Ганул.

Економіст та фінансовий аналітик Олексій Кущ пояснив, що коронакриза відрізняється від попередніх криз. Державна економіка не зможе відразу запрацювати в докризовому форматі. Одне з ключових завдань наразі – розподілення податків і потоків по-новому.

«В Україні колосальну роль відіграє акцизний та рентний збір. Мова про тютюнові та енергетичні компанії, які платять найбільші податки. Падіння світових цін на газ не може не відобразитися на Україні. Тому держава має орієнтуватися на акцизний сектор. Законодавчі зміни в 2019-му році вже призвели до ситуації, коли виробництво сигарет скоротилося на 12,9%, а відрахування по акцизу склали лише 44,4 млрд грн або 79,5% від плану. А раніше згадуваний законопроєкт 2813 через введення заборон та стандартизованої пачки відкриває колосальне вікно для контрабандних ризиків та, за оцінками PwC, позбавить українського бюджету понад 15 млрд грн», – наголосив фінанcовий аналітик.

Директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський заявив, що дії уряду щодо подолання кризи виявилися недостатньо ефективними та багато в чому необґрунтованими. Кабінет Міністрів увів занадто жорсткі обмеження, які повністю «закрили державу», натомість дії парламенту виявилися ефективнішими, що проявилось у прийнятті трьох пакетів законопроєктів для підтримки бізнесу, скасуванні перевірок, скасуванні штрафів та іншого.

«Проте я не підтримую ті рішення, які би збільшили видатки бізнесу зараз, у час кризи. Мова про регуляторні обмеження, введення нових вимог, окрім вимог соціальної дистанції та дезінфекції», – зазначив експерт.

Радник міністра фінансів України, засновник інституту GROWFORD Віталій Ломакович звернув також увагу на те, що наразі найбільше постраждали галузі авіаперевезень, готельно-ресторанного бізнесу, фітнес-центрів тощо. Ці сектори економіки були зупинені повністю, тому для них держава мала б виробити план дій щодо цільової підтримки та виходу з кризи.

«У травні влада Відня роздала мешканцям міста грошові ваучери на відвідування закладів харчування, аби підтримати місцеві ресторани, які найбільше постраждали під час карантину. Представник великого бізнесу, компанія Lufthansa, отримала від уряду Німеччини 9 мільярдів євро в обмін на 20% акцій компанії для того, аби вона не збанкрутувала. Це приклади правильної цільової допомоги влади тим секторам економіки, які найбільше потребують підтримки», – підсумував експерт.