Опитування не повністю враховують один важливий нюанс президентських виборів у США, а саме — переможець не завжди той, хто отримав більшість голосів
До виборів у США залишилось менше тижня. Переважна більшість американців сьогодні зосереджені на тому, кому віддати свій голос — за президента, за кандидатів до Палати представників та Сенату.
Дострокове голосування показує, що рекордна кількість громадян США проголосує до основної дати виборів, 03 листопада. На сьогоднішній день понад 47 мільйонів американців уже проголосували за допомогою бюлетенів, надісланих поштою до місцевих виборчих комісій. Ця цифра показує, що виборці чудово пристосувалися до виборів в умовах пандемії COVID-19.
Дані національного опитування громадської думки показують, що у президентських перегонах кандидат від демократичної партії Джо Байден випереджає чинного президента Дональда Трампа на 11%. Однак середні показники загально-національних опитувань, які використовуються багатьма ЗМІ, не повністю враховують один важливий нюанс президентських виборів у США, а саме — переможець не завжди той, хто отримав більшість голосів, а той, хто отримує більшість голосів вибірників.
Що таке «голос вибірника»?
Колегія вибірників — це уповноважений Конституцією США орган вибірників, який формується кожні чотири роки з метою обрання президента та віце-президента США. У складі колегії вибірників 538 членів. Щоб стати президентом США, кандидату на цю посаду достатньо отримати просту більшість — 270 чи більше голосів. Згідно з пунктом 2 розділу 1 статті II Конституції США, законодавчі збори кожного штату (всього 50) визначають порядок обрання вибірників від цього штату. Жодна особа, яка займає державну посаду, не може бути вибірником.
Всього в голосуванні беруть участь 538 виборників: 435 виборників від кожного округу Палати представників, по 2 виборники від кожного штату (разом 100), і три делегати від округу Колумбія.
Метою президентської виборчої кампанії є набрати більшість голосів у кожному штаті, щоб отримати більше голосів колегії виборників штату.
Під час президентських виборів 2000 та 2016 років переможець голосування колегії виборників не був переможцем всенародного голосування. У 2000 році перемогу здобув Джордж Буш-молодший, отримавши 271 голос колегії виборників, а його суперник — сенатор Аль Гор — 266 голосів, в той час як при всенародному голосуванні Буш отримав 50 456 002 голосів, а Аль Гор — 50 999 897. А в 2016 році за Дональда Трампа віддали свої голоси 304 виборники, проти 227 голосів за сенатора Хіларі Клінтон, хоча при загальному підрахунку голосів за неї проголосувало 65 853 514 порівняно з 62 984 828 голосами за Трампа.
Отже, національні опитування громадської думки можуть вводити в оману і не повністю відображати реальні шанси на перемогу. Наприклад, у 2016 році Трамп набрав дуже незначну більшість голосів у чотирьох ключових штатах: 44 000 у Пенсильванії, 22 000 у Мені, 22 000 у Вісконсині та 11 000 у Мічигані, що разом становить 99 000 голосів. Однак у цих чотирьох штатах він набрав 47 голосів виборників, що дозволило йому здобути перемогу на президентських виборах. Оскільки в останні дні перегонів виборча боротьба загострюється, вся увага буде прикута до цих ключових штатів, де електоральні уподобання населення можуть коливатися в ту чи іншу сторону. До них належать Флорида, Огайо, Пенсильванія, Джорджія, Аризона, Айова, Північна Кароліна та Вісконсин.
Контроль над Сенатом
Однією з найбільших битв у кампанії, яка ще не потрапила в заголовки ЗМІ, є контроль над Сенатом США. У перегонах до Конгресу у 2018 року демократи взяли контроль над Палатою представників, але не змогли завоювати більшість місць у Сенаті. В даний час республіканці контролюють Сенат, обіймаючи 53 місця проти 47 у демократів.
У цих президентських перегонах, де, відповідно до опитувань, кандидат від демократичної партії має досить високий рейтинг, демократи сподіваються, що завдяки їхній популярності, вони зможуть отримати перевагу, взявши контроль над Сенатом. Два місця, очевидно, дістануться демократам — в Аризоні і Колорадо — в результаті чого баланс сил буде таким: 51 на користь республіканців і 49 місць за демократами.
Додаткові місця демократи повинні отримати 3 листопада, адже більшість голосів залежить від того, хто переможе в Білому домі, оскільки у випадку рівного поділу голосів у Сенаті (50−50) остаточне рішення за чинним віце-президентом. Якщо Трамп переможе на перевиборах, то демократам, напевно, знадобиться ще 3 місця для більшості, крім Аризони та Колорадо. Якщо переможе Байден, то демократам потрібно буде отримати ще два місця.
Основними «цілями» для демократів є сенатські гонки у штаті Мен, Айова та Північна Кароліна, де республіканці, здається, втрачають голоси через непопулярність Трампа. Крім того, демократи могли б виграти від рекордного голосування поштою та вищої явки виборців серед тих, які хочуть бачити поразку Трампа.
Якщо плани демократів реалізуються, то наступного дня після виборів у Вашингтоні, округ Колумбія, може бути цілком нова реальність. У випадку перемоги Трампа, йому доведеться працювати з ворожими Сенатом і Палатою представників, що зробить його другий президентський термін ще більше сповненим боротьби і протистоянь, ніж перший. Якщо Байден переможе у виборах на посаду президента, він теоретично може мати монобільшість за українським зразком у виконавчій та законодавчій гілках влади, що дасть йому та демократичній партії значний поштовх для проведення політичних реформ протягом наступних двох років.
Директор з питань міжнародного співробітництва інституту Growford Мирон Василик для NV.