Облікова ставка Національного банку України (НБУ) значно перевищує середній рівень ключових ставок центральних банків під час війни. Це збільшує витрати держави на обслуговування внутрішнього боргу та обмежує можливості фінансувати воєнні видатки за рахунок внутрішніх запозичень за прийнятними ставками.
Про це йдеться у дослідженні незалежного аналітичного центру Growford Institute, пише БізнесЦензор.
Зокрема, номінальна ключова ставка НБУ у 2022-2025 роках становила 17,5% річних, а реальна ефективна ставка (з урахуванням інфляції) – 4%. Для порівняння, реальна ключова ставка під час війни становила плюс 0,7% у Грузії 2008 року та мінус 17,2% у середньому в країнах Європи, у США та Японії під час Другої світової війни.
Відтак, ставки за внутрішніми запозиченнями для фінансування потреб оборони в Україні значно вищі, ніж в інших країнах під час війни, вказують експерти інституту.
“Виникла парадоксальна ситуація, коли Міністерству фінансів вигідніше запозичувати кошти за кордоном, ніж всередині України. Тому що всередині України ставка запозичення не є адекватною”, – вказує засновник Growford Institute Віталій Ломакович.
За його словами, жорстка монетарна політика Національного банку створює не лише парадоксальну ситуацію під час війни, а й загрожує післявоєнному відновленню. Адже обсяги міжнародної фінансової допомоги щороку зменшуються. За таких умов життєво необхідно створити підвалини для стійкого зростання власної економіки, чого неможливо досягти без активного кредитування.
“Наджорстка монетарна політика Національного банку пригнічує процес кредитування реального сектора. А це є визначальним з точки зору інвестицій в основний капітал, тому що якщо держава і бізнес за допомогою позичкових чи власних коштів забезпечать певний рівень інвестицій в основний капітал (в розмірі 30-40%) – це заводи, обладнання, інфраструктура і так далі – тоді ВВП може зростати на рівні 8-12%”, – зазначає Ломакович.
Для створення належних умов для фінансування оборони та відновлення економіки експерти Growford Institute вважають, що Національному банку у монетарній сфері доцільно:
• нормалізувати операційний дизайн монетарної політики, відв’язавши ставку за депозитними сертифікатами овернайт від облікової ставки;
• знизити облікову ставку до рівня, що відповідає прогнозу інфляції на наступний рік;
• припинити розміщення тримісячних депозитних сертифікатів, які створюють нездорову конкуренцію ОВДП;
• запровадити цільові інструменти стимулювання кредитної активності банків для підтримки реального сектору економіки (за прикладом Targeted Longer-Term Refinancing Operations (TLTROs) Європейського центрального банку);
• провадити виважену інформаційну політику, спрямовану на зниження інфляційних та девальваційних очікувань.
“Реалізація запропонованих заходів дозволить створити умови для розширення ринкового кредитування і прискорення темпів відновлення економіки (не створюючи при цьому помітних інфляційних ризиків), посилення обороноспроможності та енергетичної незалежності країни через кредитування відповідних видів діяльності, зменшення витрат бюджету на обслуговування державного боргу та утримання боргової стійкості в довгостроковій перспективі”, – переконані у Growford Institute.