Надія Новицька, експерт з питань оподаткування Growford Institute
Тетяна Кощук, експерт з питань оподаткування Growford Institute
Тема нелегального обігу тютюнових виробів в Україні та боротьби з ним вже тривалий час знаходиться центрі уваги медіа, а в період війни ця проблема набула ще більшого масштабу. Нещодавно ми стали свідками того, що частка нелегальних сигарет на ринку сягнула небаченого в сучасній українській історії рівня 21,9 %. Від цього втрачають і держава, і легальний бізнес, і звичайні споживачі, які, купуючи нелегальний товар, споживають неякісну продукцію.
Основною причиною такої негативної тенденції є значна прибутковість незаконного тютюнового бізнесу, оскільки лише податки у ціні пачки легальних сигарет медіум сегменту у 2022 р. складали 44 грн, а сама така пачка коштувала в середньому 68 грн. При цьому на нелегальному ринку були доступними підробки й за 30. Як бачимо, можна отримати навіть надприбутки за рахунок маржі між ціною сигарет із податками та без. Разом з тим, в умовах значного скорочення реальних доходів населення дешевизна нелегальних сигарет робить їх привабливими для споживачів та підвищує попит на них.
Реагуючи на такі тривожні сигнали розвитку тютюнового ринку, держава ініціювала запровадження вітчизняної модифікації європейської системи виявлення та відстеження тютюнових виробів (далі – система track&trace), яка отримала назву «електронна акцизна марка» і, на думку розробників, здатна ефективно впоратися із проблемою засилля нелегальних сигарет. Відповідні новації знайшли відображення у законопроєктах реєстр. № 8286 та 8287, які 12 січня 2023 р. ухвалено парламентарями у першому читанні.
Ініціатива, сама по собі, заслуговує на увагу. Така система дійсно є дуже потрібною податківцям, щоб допомагати їм виявляти порушення у русі продукції ланцюгом постачання. Унікальна ідентифікація об’єктів або суб’єктів досить широко використовується на залізничному транспорті, поштових відправленнях, у платіжних документах державних установ тощо. Нові передові економічні рішення досить активно застосовуються та вдосконалюються для підтримки органів влади та власників брендів з метою простеження ланцюга постачання продукції, починаючи від виробника до роздрібного продавця та споживачів.
Зауважимо, що вікно можливостей для впровадження такої системи відкрилось уже п’яте. І важливо використати цей шанс для появи нового інструменту скорочення втрат бюджету від нелегального обігу підакцизної продукції. Разом з тим, потрібно врахувати велику кількість нюансів та ризиків для того, щоб зусилля народних депутатів, ДПС, Мінфіну та Мінцифри дали потрібний результат та дозволили досягти цілі запровадження системи track&trace, а не створили перешкоди для ведення легального бізнесу.
І перше, що потрібно з’ясувати, – наскільки українська електронна акцизна марка відповідає законодавству та практиці ЄС.
Розробниками ініціативи декларується, що прийняття відповідних законодавчих змін сприятиме досягненню цілей євроінтеграції України, а саме: забезпечить виконання норм Директиви 2014/40/ЄС (далі – Директиви TPD) та Імплементаційного Регламенту Комісії (ЄС) № 2018/574 від 15 грудня 2017 р. про технічні стандарти для створення та забезпечення функціонування системи відстеження тютюнових виробів (далі – Імплементаційний регламент). Але, якщо детально дослідити і порівняти європейський код відстеження тютюнових виробів та вітчизняний його аналог, можна побачити суттєві відмінності.
Так, в Україні запропоновано впровадити унікальний ідентифікатор пачки сигарет, кількість інформації в якому буде перевищувати 50 символів – максимально допустиму кількість, яка чітко зазначена в Імплементаційному регламенті і має бути забезпечена при інтеграції України до ЄС.
Зокрема, у складі інформації української електронної акцизної марки є дані, не передбачені європейською системою track&trace: розмір максимальної роздрібної ціни на тютюнові вироби або рідини, що використовуються в електронних сигаретах; індивідуальний штрих код товару; сума сплаченого податку (ставка акцизного податку); режим оподаткування: статус електронної марки або маркованого товару тощо. За вимогами ЄС усі дані про переміщення тютюнових виробів мають зберігатися в єдиному централізованому сховищі даних. Проте, дані з України зберігати там просто буде неможливо, якщо впровадити систему у тому вигляді, який передбачено ініціативою. Такі відмінності роблять запропоновану українську систему несумісною з системою track&trace країн ЄС.
Унікальний ідентифікатор для відстеження, згідно зі ст. 15 Директиви TPD, повинен наноситися як пряме маркування на пачку тютюнових виробів. Водночас при обговоренні концепції українського аналога системи track&trace зазначалось, що унікальний ідентифікатор може наноситися спочатку на наклейку, а потім на пачку. Це не відповідає нормам Директиви TPD. Більш того, таку наклейку можна переклеювати з легальної продукції на нелегальну і візуально буде здаватися, що все гаразд із пачкою, вона має усі атрибути справжньої, а не підробки.
На додаток до вимог до унікального ідентифікатора для виявлення та відстеження, ст. 16 Директиви TPD вимагає, щоб усі пачки тютюнових виробів мали захисні елементи для перевірки того, справжній продукт чи ні. В більшості європейських країн ці елементи розміщені на паперові марці акцизного податку. 22 країни ЄС таку марку оновили, щоб забезпечити виконання норм статті ст. 16. Решта шість країн ЄС, у яких не було паперових акцизних марок, для нанесення захисних елементів ввели нефіскальні марки, які візуально нагадують звичайні марки акцизного податку (Австрія, Кіпр, Франція, Фінляндія, Швеція, Велика Британія). Натомість в Україні марки акцизного податку помилково вважаються якимось атавізмом, елементом з минулого, який себе віджив та вже не може бути корисним у процесі протидії нелегальному обігу сигарет. Але це далеко не так.
Наголосимо на тому, що у світовій практиці використовують три системи контролю за обігом тютюнових виробів, кожна з яких є важливою та має свій функціонал. Це система податкової верифікації або марок акцизного податку, призначена для контролю сплати акцизу до бюджету, система безпеки (аутентифікації) – для перевірки ідентичності та автентичності товару і система виявлення та відстеження – для моніторингу руху товару ланцюгом постачання.
Світовий досвід підтверджує, що оптимальним рішенням є відокремлене функціонування системи track&trace та поєднання системи марок акцизного податку з системою безпеки. Щодо останніх двох то, якщо сказати простіше, це розміщення захисних елементів на марці акцизного податку. Таке рішення одночасно дозволяє контролювати сплату податку і автентичність товару. Марка на пачці сигарет також може слугувати доказом суді та дозволяє довести, який саме нелегальний виробник на якому саме обладнанні виготовив підроблену марку, та притягти до відповідальності осіб, які винні у протизаконній діяльності. Це дуже важливо та дозволяє досягати невідворотності покарання за допущенні правопорушення.
Тобто паперова марка – це необхідний компонент системи контролю за обігом тютюнових виробів. У концепції електронної акцизної марки, в супереч практиці розвинених країн, вирішили об’єднати системи track&trace та податкової верифікації та відмовитись від системи безпеки.
Реформа діджиталізації повинна доповнювати існуючі системи, а не заміняти ті елементи, які вже працюють та є потрібними, зважаючи на доведену світовим досвідом їх ефективність у боротьбі проти нелегального обігу сигарет.
Варто також зважати на те, що нині дохід поліграфкомбінату «Україна» від реалізації марок акцизного податку складає більшу частину його доходів. Якщо скасувати паперові марки, цьому державному підприємству потрібно буде звільнити частину працівників, що погрішить і так невтішні показники зайнятості населення в Україні. Але при інтеграції до ЄС нам все одно доведеться імплементувати ст. 16 Директиви TPD і наносити на пачку сигарет захисні елементи. Інакше кажучи, потрібно буде знову вводити паперову марку акцизного податку. То навіщо зараз налагоджену систему руйнувати, а потім її знову відновлювати?
Крім того, до вітчизняного аналога системи track&trace було додано окремі складові, які на думку розробників, є елементами європейської системи EMCS, зокрема формування акцизного електронного документу. Проте, в ЄС електронна система EMCS забезпечує функціонування режиму відстроченої сплати акцизного податку, відповідно до якого акциз сплачується у країні споживання товару. Відправник вносить на банківський рахунок у своїй країні певний відсоток акцизного податку у вигляді фінансової гарантії та, якщо доставка відбулась за правилами і отримувач сплатив податок, повертає собі усю суму назад, а EMCSдозволяє проконтролювати, чи це справді сталося. В Україні без режиму відстроченої сплати податку такий документ запроваджувати немає сенсу. Для забезпечення потреб податкового контролю вже є достатня кількість податкової звітності. Доцільніше передбачити, щоб уся необхідна для заходів контролю звітність формувалась автоматично системою за запитом податкового інспектора.
Тому, запроваджуючи електронну акцизну марку у тому вигляді, як це передбачено відповідною ініціативою, ми маємо чітко розуміти, що це лише проміжні зміни, які мають бути суттєво відкориговані при вступі України до ЄС!
Інші суттєві проблеми на шляху застосування електронної акцизної марки для тютюнових виробів – забезпечення належних умов функціонування відповідної системи та створення ефективних аналітичних інструментів для використання згенерованих нею даних для протидії нелегальному обігу тютюнових виробів, на чому ми зосередимо увагу у наступних публікаціях.