“Витратьте стільки, скільки можете, а потім витратьте трохи більше…”, – директор-розпорядник МВФ Кристаліна Георгієва
GROWFORD Institute оприлюднив черговий аналітичний продукт — огляд стану грошової сфери в України у січні-квітні 2020 року. Презентація відбулась сьогодні в прес-центрі УНІАН.
Цей Аналітичний огляд допоможе отримати комплексне уявлення про стан грошової сфери у січні – квітні 2020 р., а також оцінити дії Національного банку щодо протидії кризі та підтримання економічної активності.
Українська економіка зустріла глобальну кризу у стані падіння: скорочення промислового виробництва на тлі дефляції цін виробників, що триває з минулого року, зменшення фізичних обсягів оптової торгівлі, від’ємні темпи реального ВВП у І кварталі 2020 р., хронічні проблеми з наповнюванням бюджету тощо. Однією з ключових причин перелічених явищ була невиважена монетарна політика Національного банку, яка спровокувала так званий ефект витіснення, заблокувала кредитування реального сектору економіки та значно обмежила спроможність державного бюджету через збільшення витрат на обслуговування боргу.
За словами завідувача відділу грошових ринків GROWFORD Institute, автора аналітичного огляду Михайла Джуса, Національний банк України прогнозує падіння ВВП у ІІ кварталі на 11,3% і загалом за 2020 р. на 5%, але у відповідь застосовує інструменти, ефективність яких є недостатньою, з огляду на надмірно жорсткі стартові монетарні умови.
“Важливою ознакою входження економіки у стан рецесії стало стрімке й неочікуване зниження темпів споживчої інфляції, спровоковане надмірною ревальвацією гривні у другій половині 2019 р. і підтримане падінням світових цін на енергоносії”, – зазначив засновник GROWFORD Institute Віталій Ломакович.
Пандемія Covid-19 і запровадження жорстких карантинних обмежень призвели до падіння багатьох галузей економіки, стрімкого зниження попиту, падіння споживчих настроїв та збільшення дефіциту бюджету. За таких обставин, Національний банк для підтримання економіки в екстраординарній ситуації застосував малоефективні заходи. Обмежені антикризові заходи НБУ різко контрастують з кроками центральних банків інших країн, які задля пом’якшення наслідків кризи для економіки вдалися до різкого зниження ставок, значної активізації рефінансування банків і запровадження програм купівлі активів.
“Зниження облікової ставки до 8% не можна вважати достатнім, щонайменше, з огляду на те, що її рівень майже у 4 рази перевищує поточний рівень інфляції. Крім того, за обліковою ставкою НБУ не лише надає рефінансування, а й розміщує депозитні сертифікати, що значно посилює жорсткість монетарних умов. Інші антикризові заходи Національного банку стосувалися зміни періодичності і строковості операцій з управління ліквідністю, деякого розширення переліку прийнятної застави за кредитами рефінансування, а також тимчасового пом’якшення банківського нагляду. Усе це не можна вважати дієвими заходами протистояння кризі”, – вважає Віталій Ломакович.
Тож, з огляду на гостроту моменту, перед монетарною владою стоїть декілька надважливих завдань:
- недопущення потрапляння економіки в пастку дефляції. Для досягнення цієї мети необхідним є, зокрема, подальше зниження облікової ставки та усунення її зв’язку зі ставкою за депозитними сертифікатами НБУ;
- проведення ефективної валютно-курсової політики, яка б, окрім необхідності забезпечення цінової стабільності, враховувала потребу пожвавлення ділової активності та виконання державного бюджету;
- у разі значного погіршення ситуації в економіці, сприяння Уряду у питанні фінансування дефіциту бюджету з найменшими втратами для стабільності гривні. Для цього Національному банку необхідно переглянути свою жорстку позицію щодо недоцільності здійснення вкладень у державні облігації (тобто небажання застосовувати стандартні операції, передбачені статтями 25, 29 і 42 Закону України «Про Національний банк України»);
- пожвавлення кредитної активності. Для реалізації цієї мети необхідно істотно пом’якшити вимоги до оцінки розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями (зокрема, у частині ймовірності настання дефолту). Крім того, дієвим антикризовим заходом могло б стати запровадження цільового довгострокового рефінансування за низькими ставками зі створенням відповідних механізмів для потрапляння кредитних ресурсів в реальний сектор економіки.
“Від успішності виконання Національним банком перелічених завдань залежить те, коли і наскільки травмованими українська економіка і суспільство загалом вийдуть з поточної кризи”, – додав Михайло Джус.
Довідка:
Global Research on Optimal Ways for Development (GROWFORD) Institute – це незалежна неурядова організація (Think Tank), яка здійснює стратегічні глобальні дослідження у сфері економіки та фінансів, оцінює системні ризики та розробляє оптимальні моделі економічного розвитку для країн, регіонів і світу в цілому.