Реалізуючи стратегію інтеграції до ЄС, Україні важливо стежити за тим, як розвиваються економічні процеси та фіскальна практика у його державах-членах. Адже це наш орієнтир розвитку на майбутнє. Крім того, європейський досвід може як підказати правильні рішення, так і застерегти від помилок. Це стосується усіх сфер, включаючи, звісно, надання послуг фіксованого доступу до мережі Інтернет.
Загальноєвропейські тренди: поширеність послуги, концентрація ринку та особливості його гравців
Згідно з оприлюдненими даними Broadband coverage in Europe 2023[1], середнє значення частки домогосподарств у державах-членах ЄС, що мають фіксований доступ до мережі Інтернет, складає 97,7%. У чотирьох країнах ЄС – Бельгії, Кіпрі, Люксембурзі та Мальті є 100% покриття фіксованим широкосмуговим доступом, і лише у трьох державах-членах – Литві, Польщі та Фінляндії послуги фіксованого доступу до Інтернету доступні для менш ніж 90% домогосподарств.
Одним із пріоритетів спільної європейської політики є забезпечення споживачів якісними послугами швидкісного Інтернету. Це зумовлює потребу реалізації системних заходів у сфері модернізації провайдерами мереж. Ціль Цифрового десятиліття (Digital Decade) – забезпечення підключень зі швидкістю 1 Гбіт/с; до 2025 р. планувалось охопити домогосподарства підключенням зі швидкістю понад 100 Мбіт/с. У 2023 р. середнє значення домогосподарств, яким надавались послуги фіксованого доступу до Інтернету зі швидкістю понад 100 Мбіт/с, складало 65,9%. Щоправда, значення зазначеного показника відчутно різняться. Якщо у Греції він складає 29,51%, то у Румунії – 94,04%. До ТОП-5 країн, крім Румунії, входить Іспанія – 93,54%, Швеція – 93,42%, Португалія – 89,74% та Угорщина – 84,06%[2].
Зауважимо, що в Україні, згідно зі звітом НКЕК за 2023 р. [3], частка ліній фіксованого доступу на швидкості понад 100 Мбіт/с відповідає рівню Чехії та Хорватії та є вищою, ніж в Естонії та Греції.
Аналіз надавачів послуг фіксованого доступу до Інтернету в країнах ЄС, особливо у країнах Центральної Європи та Балтії, свідчить про доволі значну конкуренцію на ринку. Водночас, за даними опитувань респондентів у Польщі з липня 2023 р. по червень 2024 р., встановлено, що ТОП-10 найбільших провайдерів цієї країни забезпечують покриття приблизно 80% усіх підключених абонентів, а ТОП-5 – 59%[4].
У Нідерландах десять найбільших операторів надають послуги доступу до мережі Інтернет для 94% домогосподарств, причому два найбільших провайдера забезпечують послуги для понад 70% населення[5].
У Швеції десять найбільших провайдерів забезпечують послуги Інтернету для 90% населення, у тому числі п’ять найбільших – 76%[6].
У Німеччині цей показник сягає 91% для десяти найбільших провайдерів та 86% для найбільших п’яти[7].
Відзначимо також присутність на телекомунікаційному ринку в цілому багатьох великих глобальних телекомунікаційних компаній, які функціонують одночасно в кількох країнах ЄС. Зокрема, спираючись на проведену Dgtl Infra класифікацію 100 найбільших телекомунікаційних компаній світу в розрізі дев’яти географічних груп, встановлено, що у країнах ЄС функціонують та надають послуги зв’язку та доступу до Інтернету 25 таких великих телекомунікаційних компаній. Ці компанії створюють і підтримують мережі зв’язку, оптоволоконні широкосмугові та кабельні з’єднання, які є критичною інфраструктурою в сучасній цифровій екосистемі[8].
Більшість цих компаній, надають послуги не лише фіксованого доступу до Інтернету, а й мобільного зв’язку, передачі даних тощо. Серед компаній, які присутні на ринках чотирьох і більше країн ЄС, згадаємо такі: Deutsche Telekom AG, Vodafone, Orange, CK Hutchison, Liberty Global, Iliad, Telenor, Telia.
Поширеним в ЄС є поєднання операторами бездротового та дротового зв’язку своїх ліній і надання абонентам пакетних послуг, до складу яких насамперед входить ШСД до мережі Інтернет[9]. Конвергенція послуг фіксованого доступу до мережі Інтернет та мобільного зв’язку в останні роки стала основою стратегій злиття та поглинання операторів в Європі, з численними злиттями між операторами мобільного зв’язку та провайдерами фіксованого доступу до Інтернету.
Побудова ринку на прикладі Іспанії
Розглянемо особливості формування ринку фіксованого доступу до мережі Інтернет в Іспанії. Відзначимо, що Іспанія є одним із європейських лідерів у сфері зв’язку, зокрема щодо покриття фіксованим ШСД за технологією оптоволокна до будинку (квартири) FTTH (87% в цілому по країні та 72% у сільській місцевості в 2022 р.). Показники країни є вищими за середні показники використання технологій оптоволокна в Європі як у міській, так і в сільській місцевості, особливо якщо порівнювати Іспанію з країнами, подібними до неї за розміром та чисельністю населення. Зокрема, у 2022 р. у Франції покриття за технологією FTTH становило 76% в цілому по країні та 43% у сільській місцевості.
На іспанському ринку фіксованого доступу до мережі Інтернет NGA (доступ нового покоління, що є частиною мереж ШСД) у 2020–2022 рр. домінувала компанія Telefónica. У 2022 р. частка зазначеної компанії у загальній кількості ліній (точок) доступу NGA складала 38,2%. Частки інших компаній розподілилися так: Оrange Spain – 16,7%; MásMóvil – 9,3%; Vodafone – 3,8%; решта операторів – 16,1%[10].
На кінець 2023 р. 86% ліній ШСД до мережі Інтернет в Іспанії були оптоволоконними[11]. Більш того, Іспанія взяла на себе зобов’язання надати зв’язок 1 Гбіт/с для всіх домогосподарств і покриття 5G для всіх муніципалітетів[12]. Середня швидкість фіксованого інтернет-підключення у цій країні становить 201,08 Мбіт/с. За дванадцять місяців до початку 2024 р. вона зросла на 34,18 Мбіт/с або на 20,5%[13].
У липні 2022 р. у структурі ринку фіксованого ШСД Іспанії перше місце з часткою 35,4% займала Movistar компанії Telefónica, друге ‒ Orange Spain з показником 23,54%, третє ‒ MásMóvil із показником 18,69% і четверте ‒ компанія Vodafone Spain з часткою на ринку 18,27%. Разом усі зазначені компанії охоплювали 95,9% ринку[14].
Іспанський ринок ШСД можна охарактеризувати як складну екосистему, у якій конкурують багато гравців, різних операторів на національному та регіональному рівнях. Цю екосистему можна розділити на три рівні:
‒ інтернет-провайдери рівня 1: включають національних чемпіонів, основні з них – це Telefónica, Orange Spain, MásMóvil і Vodafone.
‒ інтернет-провайдери рівня 2: охоплюють великі національні телекомунікаційні компанії, але їх розмір менший. Зокрема, це компанії Digi, Adamo та Avatel. При цьому Digi має найбільшу присутність у міських регіонах, у той час як Avatel та Adamo зосереджуються у сільській місцевості[15].
‒ інтернет-провайдери рівня 3: інші оператори, які не відповідають вимогам провайдерів рівня 1 або рівня 2. Вони є місцевими постачальниками, які є значимими на своїх територіях. Наприклад, до цієї групи належать такі компанії як Olin, Fibwi, Netcom, Sarenet, Cableword.
Крім того, на іспанському ринку присутні нейтральні оператори (4 великих, серед яких оператор Onivia), які пропонують свою мережу для оптового доступу до оптоволокна до будинку. Також на цьому ринку є торговельні посередники, які використовують власний бренд.
Підходи до оподаткування операторів
У країнах ЄС вартість послуги фіксованого доступу до Інтернету доволі суттєво різниться. Різниця між максимальною платою 33,36 євро/міс в Ірландії та мінімальною – 8,24 євро/міс у Фінляндії складає 4 рази. Для аналізу взято послуги зі швидкістю 30-100 Мбіт/с та за умови, що надаються виключно послуги доступу до мережі Інтернет, без супутніх послуг. Вибір підключень з такою швидкістю фіксованого доступу зумовлений тим, що в Україні найбільше саме таких підключень – 52,6% (2023 р.). Середня ціна плати за Інтернет у країнах ЄС складає 19,96 євро на місяць, разом із ПДВ.
Податкова політика разом з конкурентною та регуляторною політиками здійснюють суттєвий вплив на розвиток галузі інформації та телекомунікацій, у тому числі фіксованого доступу до Інтернету як її складової. У країнах ЄС провайдери зазвичай сплачують податок на прибуток, податки на працю, митні платежі при здійсненні імпорту обладнання; послуги з надання доступу до Інтернету підлягають оподаткуванню ПДВ.
Наприклад, у Німеччині оператори фіксованого інтернет-зв’язку мають сплачувати кілька податків. По-перше, це корпоративний податок: базова ставка якого 15%. Крім того, нараховується солідарний збір у розмірі 5,5% на суму корпоративного податку. По-друге, торговий податок, ставка якого коливається залежно від місцевої громади в межах від 7% до 17%. По-третє, ПДВ: стандартна ставка ПДВ у Німеччині становить 19% і застосовується до більшості товарів і послуг, включаючи інтернет-послуги. По-четверте, соціальні внески, що включають внески до пенсійного фонду, страхування на випадок безробіття, медичне та інші види страхування. Крім основних податків, оператори можуть також підпадати під додаткові вимоги або регуляції залежно від характеру діяльності та технічних аспектів надання послуг зв’язку.
Податки на операторів послуг мають безпосередній вплив на їх інвестиційні рішення, ПДВ впливає на вартість плати за Інтернет та набір опцій пакету Інтернету.
Кожна країна, яка входить до ЄС, має повноваження самостійно встановлювати ставки ПДВ на національному рівні. Справляння та адміністрування податку є досить складними, тому ЄС уніфікував правила адміністрування ПДВ за допомогою директив. Основним законодавчим актом щодо ПДВ є Директива 2006/112/ЄC від 28 листопада 2006 р.[16]. Кожна країна ЄС несе відповідальність за перенесення положень цієї Директиви в національне законодавство та її застосування на своїй території.
Практика країн ЄС свідчить, що послуги фіксованого доступу до Інтернету переважно оподатковуються ПДВ за стандартною ставкою (мінімальний рівень якої, згідно з Директивою, складає 15%). Наприклад, у Польщі послуги доступу до мережі Інтернет оподатковуються за стандартною ставкою ПДВ – 23%. Водночас в Угорщині діє найнижча ставка ПДВ на згадані послуги – 5%. Країна, не чекаючи змін Додатку ІІІ Директиви 2006/112/ЄC, де закріплено перелік товарів і послуг, які можуть оподатковуватись за зниженою ставкою, з 2017 р. зменшила ставку податку з 27% до 18%, з 2018 р. – до 5%. Зміни до Директиви 2006/112/ЄC були ухвалені в 2022 р.[17].
Тепер послуги доступу до Інтернету, що надаються як частина політики цифровізації, визначеної країнами ЄС, оподатковуються за зниженою ставкою ПДВ для всіх держав-членів[18]. 5 квітня 2022 р. міністри фінансів ЄС (ECOFIN) офіційно ухвалили зміни до Директиви 2006/112/ЄC і надали державам-членам ширші права використовувати знижені ставки ПДВ, у тому числі щодо послуг доступу до мережі Інтернет. Країни ЄС мають запровадити їх не пізніше 1 січня 2025 р. Для усунення проблеми слабкого покриття Інтернетом та сприяння наданню послуг доступу до Інтернету держави-члени повинні мати можливість застосовувати знижену ставку ПДВ на ці послуги. Використання зниженої ставки для послуг доступу до Інтернету має бути пристосовано до визначених цілей у національній політиці цифровізації кожної країни, і, відповідно, обмежене у використанні[19].
Експерти BRDO зазначають, що з метою зниження рівня податкового навантаження низка країн ЄС пропонує знижені ставки податку на прибуток для суб’єктів малого підприємництва[20]. Зокрема, у Латвії це 5%, Польщі – 9%, Словаччині, Франції, Нідерландах – 15%, Бельгії – 20% тощо. Водночас ключовим критерієм для застосування суб’єктом господарювання податкової преференції є обмеження обсягу доходів такого суб’єкта. Тобто, податкові преференції можуть бути надані виключно суб’єктам малого бізнесу. Крім того, таким суб’єктам не надаються пільги з ПДВ.
Фахівці Інституту соціально-економічної трансформації та Економічної експертної платформи зазначають, що при досягненні економічним суб’єктом (який використовує спрощений режим оподаткування в ЄС) порогу реєстрації платником ПДВ такий суб’єкт є платником згаданого податку[21].
Зокрема, у Польщі такий поріг – 120 тис злотих, що, відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 05.09.2024 р., складає 1279,2 тис. грн. Враховуючи, що середньомісячний дохід від надання послуг доступу до мережі Інтернету (APRU) у Польщі становить 14,56 євро, то середньорічний дохід дорівнює 174,72 євро (7958,50 грн). Отже, провайдер є платником ПДВ уже за умови, що він обслуговує 160 ліній (точок) доступу до мережі Інтернет.
При цьому надання послуг у сфері фіксованого доступу до мережі Інтернет у Польщі не входить до переліку видів діяльності, щодо яких дозволено застосовувати спрощений режим оподаткування у вигляді разового платежу на зареєстрований дохід за ставками від 2 до 17%[22].
У Румунії при перевищенні порогу в 300 тис лей (за офіційним курсом НБУ на 05.09.2024 р. – 2751 тис грн) навіть для «спрощенців» застосовується стандартна ставка ПДВ. Враховуючи те, що провайдери отримують середньорічний дохід від надання послуг фіксованого доступу до мережі Інтернет в Румунії в сумі – 137,76 євро (6274,97 грн), вони є платниками ПДВ при обслуговуванні 438 ліній (точок) доступу до мережі Інтернет.
Отже, навіть дрібні провайдери у країнах Центральної Європи, які є членами ЄС, мають сплачувати ПДВ на послуги фіксованого доступу до мережі Інтернет. Аналогічні правила застосовуються і для інших країн що входять до Європейського Союзу.
Підсумки
На підставі проведеного аналізу можна констатувати таке:
1. Середнє значення частки домогосподарств у державах-членах ЄС, що мають фіксований доступ до мережі Інтернет, складає 97,7%. В Україні частка ліній фіксованого доступу на швидкості понад 100 Мбіт/с відповідає рівню Чехії та Хорватії та є вищою, ніж в Естонії та Греції.
2. На ринку фіксованого доступу до мережі Інтернет у країнах ЄС домінують великі гравці, багато з яких є глобальними телекомунікаційними компаніями. Зокрема, у Польщі ТОП-10 найбільших провайдерів забезпечують покриття приблизно 80% усіх абонентів, а ТОП-5 – 59%. У Німеччині цей показник складає 91% для десяти найбільших провайдерів та 86% для найбільших п’яти.
3. Поширеним в ЄС є тренд поєднання операторами бездротового та дротового зв’язку своїх ліній і надання абонентам пакетних послуг, до складу яких входить насамперед ШСД до мережі Інтернет.
4. Більшість провайдерів фіксованого доступу до Інтернету у країнах ЄС оподатковуються за загальною системою оподаткування, яка часто передбачає встановлення доволі високих ставок податків і зборів.
5. У країнах ЄС ключовим критерієм для застосування суб’єктом господарювання податкових преференцій (у тому числі спрощених режимів оподаткування) є обмеження обсягу доходів. Тобто, податкові пільги можуть бути надані виключно суб’єктам малого бізнесу. Крім того, таким суб’єктам не надаються пільги із ПДВ. Лише найдрібніші провайдери можуть не сплачувати ПДВ на послуги фіксованого доступу до мережі Інтернет.
Докладніше про ці та інші аспекти розвитку ринку та оподаткування операторів фіксованого доступу до мережі Інтернет в ЄС та Україні йдеться у нашому дослідженні «Ринок фіксованого доступу до мережі Інтернет: від сірого до білого».
[1] Broadband Coverage in Europe 2023 URL: https://digital-strategy.ec.europa.eu/en/library/digital-decade-2024-broadband-coverage-europe-2023
[2] DESI 2024. URL: https://digital-decade-desi.digital-strategy.ec.europa.eu/datasets/desi/indicators
[3] Звіт про діяльність НКЕК за 2023 рік. URL: https://nkrzi.gov.ua/images/upload/142/11109/NCEC_AR23_web.pdf
[4] Most used internet providers / brands in Poland as of June 2024 URL: https://www.statista.com/forecasts/1371402/most-used-internet-providers-brands-in-poland (дата доступу 09.09.2024 р.)
[5] Most used internet providers / brands in the Netherlands as of June 2024 URL: https://www.statista.com/forecasts/1226797/most-used-internet-providers-brands-in-the-netherlands (дата доступу 09.09.2024 р.)
[6] Most used internet providers / brands in Sweden as of June 2024 URL: https://www.statista.com/forecasts/1348073/most-used-internet-providers-brands-in-sweden (дата доступу 09.09.2024 р.)
[7] Most used internet providers / brands in Germany as of June 2024 URL: https://www.statista.com/forecasts/998847/most-used-internet-providers-brands-in-germany (дата доступу 09.09.2024р.)
[8] Adam Simmons Top 100 Telecom Companies in the World as of 2024. January 11, 2024. URL: https://dgtlinfra.com/top-telecom-companies/
[9] Georgia Jordan. Fixed-mobile convergence drives bundle adoption in Europe; low quad-play take-up. 22.11.2023. URL: https://www.spglobal.com/marketintelligence/en/news-insights/research/fixed-mobile-convergence-drives-bundle-adoption-in-europe-low-quad-play-take-up
[10] Spanish Wholesale FTTH Market. A GLOBAL OVERVIEW. 2022. 26 р. Р. 6, 10. URL: https://telecolanza.com/wp-content/uploads/2023/10/Informe-Wholesale-OniviaNae.pdf
[11] CNMC. URL: https://www.cnmc.es/novedad/anual-telecos-2023-20240723
[12] Spanish Wholesale FTTH Market. A GLOBAL OVERVIEW. 2022. 26 р. Р. 6. URL: https://telecolanza.com/wp-content/uploads/2023/10/Informe-Wholesale-OniviaNae.pdf
[13] Simon Kemp Digital 2024: Spain. 21.02.2024. URL: https://datareportal.com/reports/digital-2024-spain
[14] Anne Morris Spotlight falls on Vodafone Spain over fixed sale rumor. October 6, 2022. URL: https://www.lightreading.com/optical-networking/spotlight-falls-on-vodafone-spain-over-fixed-sale-rumor
[15] Spanish Wholesale FTTH Market. A GLOBAL OVERVIEW. 2022. 26 р. URL: https://telecolanza.com/wp-content/uploads/2023/10/Informe-Wholesale-OniviaNae.pdf
[16] Council Directive 2006/112/EC URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/ALL/?uri=CELEX:32006L0112 (дата звернення 29.08.2024 р.)
[17] Hungary has introduced a VAT cut for internet access URL: https://amavat.eu/hungary-introduced-vat-cut-internet-access/ (дата звернення 02.09.2024 р.)
[18] Taxes in Europe Database v4 URL: https://ec.europa.eu/taxation_customs/tedb/#/vat-search (дата звернення 29.08.2024 р.)
[19] COUNCIL DIRECTIVE (EU) 2022/542. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:32022L0542 (дата звернення 29.08.2024 р.)
[20] Щодо збереження спрощеної системи оподаткування для постачальників послуг доступу до мережі Інтернет URL: https://brdo.com.ua/wp-content/uploads/2024/07/zberezhennya_SSO_dlya_Internet_prvay-deriv_2.pdf (дата звернення 04.09.2024 р.)
[21] Щодо оцінки досвіду різних країн з питань застосування спеціальних спрощених режимів оподаткування мікро- та малого бізнесу. URL: https://iset-ua.org/images/Dosvid-zastosuvannya-CCO-ES-final.pdf (дата звернення 05.09.2024 р.)