У виданні досліджено формування ринку фіксованого доступу до мережі Інтернет в Україні, його сучасний обсяг та структуру, особливості функціонування. Представлено приклади побудови відповідного ринку у країнах ЄС. Розкрито особливості оподаткування провайдерів, які надають послуги у сфері фіксованого доступу до мережі Інтернет в Україні. Оцінено втрати податкових надходжень внаслідок зловживання представниками вітчизняного ринку спрощеною системою оподаткування. Проаналізовано практику оподаткування галузі у країнах ЄС з особливим акцентом на сплаті суб’єктами господарювання ПДВ. Надано пропозиції щодо удосконалення оподаткування послуг фіксованого доступу до мережі Інтернет в Україні з метою запобігання податковій оптимізації та ухиленню від оподаткування.
ВИСНОВКИ
1. Ринок фіксованого доступу до мережі Інтернет в Україні динамічно розвивається. На ньому присутні як великі компанії, так і величезна кількість дрібних гравців. Утім, не всі «маленькі» провайдери насправді є такими, оскільки частина операторів штучно подрібнені на ТОВ та ФОП. Це ускладнює оцінювання структури ринку і призводить до недобросовісної конкуренції на ньому.
2. Плата за Інтернет в Україні є доступною для споживачів. Разом із тим, це стримує впровадження нових технологій, підвищення якості послуг. Хоча процес технологічного оновлення галузі, що включає серед іншого перехід до використання волоконно-оптичних кабелів, триває доволі активно.
3. Збройна російська агресія проти України продовжує спричиняти пошкодження електронних комунікаційних мереж та їх інфраструктури внаслідок кібератак, ракетних ударів і бойових дій. Це, в свою чергу, призводить до необхідності додаткових фінансових витрат компаній.
4. Обсяг доходів від надання послуг фіксованого доступу до мережі Інтернет збільшився за останні п’ять років на 81,4%, а в 2023 р. порівняно з 2022 р. на 34,1%.
5. Фіксується тренд збільшення як кількості, так і частки суб’єктів господарювання, що мають статус ФОП, у цьому сегменті економіки. При цьому близько 80% ФОП, які є представниками галузі, офіційно не використовують працю найманих осіб.
6. Обсяг задекларованих доходів ФОП, які надають послуги фіксованого доступу до Інтернету, за період 2019–2023 рр. збільшився у 3,1 рази. Частка доходів, отриманих ФОП, у загальному обсязі таких доходів всієї галузі постійно збільшувалась від 24,75% у 2019 р. до 42,27% у 2023 р.
7. Класичним прикладом схеми «сірого» ринку послуг фіксованого доступу до мережі Інтернет є штучне дроблення суб’єкту економічної діяльності за допомогою спрощеної системи оподаткування обліку та звітності. Декілька, а у певних випадках кілька десятків і навіть сотень суб’єктів господарювання, що перебувають на спрощеній системі оподаткування, насправді функціонують в межах однієї структури. Це може бути ТОВ. Крім того, спільна діяльність може вестися без створення окремої юридичної особи, водночас зі спільним використанням нематеріальних активів – бренду.
8. Основною метою штучного дроблення обороту суб’єкту економічної діяльності є мінімізація податкових зобов’язань – зі сплати податку на прибуток, ПДВ, податків на працю тощо.
9. З понад 2 тисяч ФОП (у 73,85% з яких дохід перевищував 1 млн грн), які надавали послуги фіксованого доступу до мережі Інтернет, у 2023 р. лише 1 ФОП сплачував до бюджету ПДВ, у розмірі 45,3 тис грн. Кількість юридичних осіб, що використовують спрощену систему оподаткування, надають такі послуги, і є платниками ПДВ, у 2023 р. склала 12.
10. Суб’єкти економічної діяльності, що використовують спрощену систему оподаткування (ФОП і ТОВ), отримали в 2019 р. 35,6% від загального обсягу доходів від надання послуг фіксованого доступу до мережі Інтернет, у 2020 р. – 38,3%, у 2021 р. – 39,2%, у 2022 р. – 37,0%, у 2023 р. – 47,2%. Тобто, маємо тренд від трохи більше третини до половини доходів. За 5 років!
11. Без урахування податків на працю рівень податкового навантаження для провайдерів ФОП складає 5%. Утім, якщо б вони працювали на загальній системі оподаткування та були платниками податку на прибуток, то сплачували щонайменше учетверо більше. Враховуючи відмінності оподаткування податками на працю для самозайнятих осіб і найманих працівників, обсяг сплачених податків до бюджету має бути принаймні у 5 раз вищим.
12. Усунення типових схем оптимізації оподаткування на ринку надання послуг фіксованого доступу до мережі Інтернет за консервативного сценарію може додаткового забезпечити 1,6 млрд грн додаткових податкових надходжень, а за іншими оцінками – 3 млрд грн.
13. Лише 422 із 2101 ФОП (20,0%!), які є постачальниками електронних комунікаційних мереж і послуг, здійснювали капітальні інвестиції у сферу телекомунікацій. Це може свідчити про таке: а) значна кількість цих ФОП задіяна до мереж ФОП, які працюють під одним брендом для штучного дроблення бізнесу, і інвестиції здійснюються лише «вибраними» ФОП; б) насправді інвестиції здійснюються цими «сірими» провайдерами у готівковій формі без належного їх відображення та подачі звітності.
14. Середнє значення частки домогосподарств у державах-членах ЄС, що мають фіксований доступ до мережі Інтернет, складає 97,7%. В Україні частка ліній фіксованого доступу на швидкості понад 100 Мбіт/с відповідає рівню Чехії та Хорватії та є вищою, ніж в Естонії та Греції.
15. На ринку фіксованого доступу до мережі Інтернет у країнах ЄС домінують великі гравці, багато з яких є глобальними телекомунікаційними компаніями. Зокрема, у Польщі ТОП-10 найбільших провайдерів забезпечують покриття приблизно 80% усіх абонентів, а ТОП-5 – 59%. У Німеччині цей показник складає 91% для десяти найбільших провайдерів та 86% для найбільших п’яти. Існують національні особливості побудови ринку.
16. Поширеним в ЄС є тренд поєднання операторами бездротового та дротового зв’язку своїх ліній і надання абонентам пакетних послуг, до складу яких входить насамперед ШСД до мережі Інтернет.
17. Більшість провайдерів фіксованого доступу до Інтернету у країнах ЄС оподатковуються за загальною системою оподаткування, яка часто передбачає встановлення доволі високих ставок податків і зборів.
18. У країнах ЄС ключовим критерієм для застосування суб’єктом господарювання податкових преференцій (у тому числі спрощених режимів оподаткування) є обмеження обсягу доходів. Тобто, податкові пільги можуть бути надані виключно суб’єктам малого бізнесу. Крім того, таким суб’єктам не надаються пільги із ПДВ. Навіть дрібні провайдери мають сплачувати ПДВ на послуги фіксованого доступу до мережі Інтернет.
19. Дедалі більше уникнення оподаткування і/або ухилення від сплати податків у сфері фіксованого доступу до мережі Інтернет в Україні відбувається за рахунок зловживання спрощеною системою оподаткування, яка була створена для підтримки малого бізнесу. Водночас, держава має дбати за податкові надходження, тим більше в умовах зростання витрат на фінансування повномасштабної війни. Тому перегляд переліку видів економічної діяльності, щодо яких передбачено можливість сплати єдиного податку, є прийнятним рішенням. Особливо, ще раз підкреслимо, з огляду на всі «за» і «проти», які диктують реалії затяжної війни.
Запропоновані у дослідженні рішення відповідають положенням Національної стратегії доходів, які серед іншого передбачають звуження сфери застосування спрощеної системи оподаткування з метою обмеження зловживання нею.