За підсумками 2021 року інфляція становила 10% (грудень до грудня), зокрема продукти харчування подорожчали на 13,3%. Проте, суб’єктивні спостереження говорять про значно вищі темпи. Це не дивно, оскільки будь-який спостерігач «фіксує» передусім ті ціни, які змінюються стрімко, натомість «не помічає» тих цін, динаміка яких є помірною.
Згідно з даними Держстату, протягом 2021 року хліб подорожчав на 18,7%, яйця – на 19%, олія – на 38,8%, цукор – 28,3% тощо. І це помітили всі. А от те, що фрукти за підсумками року подешевшали на 10,2% помітили лише ті, хто цікавиться статистикою. У підсумку, маємо «середню температуру по палаті», яка не завжди відповідає суб’єктивному сприйняттю цінової динаміки.
У 2021 році подорожчання продуктів харчування було обумовлене стрімким зростанням світових цін на продовольство: за рік індекс продовольчих цін FAO зріс на 23%, з травня 2020 року (локальний мінімум) – на 47%. Проте, вплив цього фактора вже значною мірою реалізувався.
У 2022 році найбільша інтрига полягає в тому, наскільки руйнівним для економіки виявиться фактор надвисоких цін на газ. Не всі витрати бізнес може перекласти на споживача. Вочевидь, деяким бізнесам доведеться припинити діяльність, що відповідним чином відіб’ється на динаміці ВВП.
Як підвищення цін на газ позначиться на врожайності у сільському господарстві (через подорожчання мінеральних добрив)? Якими будуть тарифи на газ для населення після закінчення дії річного тарифу? Без відповідей на ці принципові запитання будь-які прогнози щодо інфляції у 2022 році будуть, м’яко кажучи, необґрунтованими.
Основні проінфляційні ризики знаходяться в площині витрат. Попри численні повідомлення НБУ про присутність стійкого споживчого попиту, саме фактор обмеженості попиту може відіграти ключову антиінфляційну роль у 2022 році. Водночас цей самий фактор обмежуватиме потенціал зростання економіки.
Віталій Ломакович, засновник та голова правління Growford Institute.