Деякі міркування про особливості діалогу Нацбанку з урядом
Фінансовий фронт є не менш важливим, ніж фронт військовий. Особливо, коли йдеться про затяжну війну. З цим логічним твердженням, напевно, погоджуються всі. Але, коли справа доходить до конкретики, з’являється безліч різночитань.
Чи не найгострішим у цьому контексті є питання стосовно ролі Нацбанку у фінансуванні війни та відновленні країни. Якою, власне, має бути політика НБУ для наближення перемоги?
Прагнення Андрія Пишного побудувати новий діалог між Національним банком і урядом заслуговує на всебічну підтримку – це те, чого катастрофічно бракувало Нацбанку під керівництвом його попередника Кирила Шевченка.
Пріоритети нового Голови НБУ також не викликають жодних заперечень: макрофінансова стабільність, ефективність макроекономічної політики, конструктивні перемовини з міжнародними партнерами, відкриття доступу до джерел (фінансування).
“38 млрд дол. США – загальна потреба у фінансуванні. Його залучення – це спільна справа для усіх державних органів, над якою ми будемо працювати” – заявив пан Пишний у своїй промові 10 жовтня.
Той факт, що Голова НБУ переймається пошуком джерел фінансування бюджету, вже сам по собі є неабияким прогресом, порівняно з позицією абсолютної відстороненості у випадку його попередника.
Втім, до пошуку зовнішніх ресурсів долучений навіть Президент України. У своєму виступі на Міжнародній експертній конференції з питань відновлення, відбудови та модернізації України, яка відбулася в Берліні наприкінці жовтня, президент Зеленський акцентував увагу на необхідності мобілізації 38 млрд дол. для покриття дефіциту бюджету наступного року і 17 млрд дол. для першочергової відбудови (Fast Recovery Plan), відтак закликав іноземних партнерів до заснування “фінансового Рамштайну”.
Зовнішня допомога це, звісно, добре, але є один нюанс. План швидкого відновлення (зазначені 17 млрд дол.) стосується відбудови об’єктів соціальної, транспортної та енергетичної інфраструктури на звільнених територіях.
А як бути, наприклад, з промисловістю, яка чи не найгостріше відчуває наслідки атак на об’єкти енергетики? Реальність така, що промисловість не зможе обійтися без залучення внутрішніх ресурсів. Про це прямим текстом кажуть представники українського бізнесу. До того ж, ці ресурси потрібні не колись в майбутньому, а ще вчора.
Тут слід повернутися до вищезгаданої промови нового очільника Нацбанку. Точніше, до одного “загубленого” пресслужбою пріоритету пана Пишного на посаді Голови НБУ. У прямій мові це звучало так:
“І, безумовно, це стабільна банківська система як запорука того, що кредитна підтримка української економіки, українських підприємців – вона була… є… і повинна бути”.
Спробуйте пригадати, коли востаннє з вуст очільника Національного банку можна було почути таку беззастережну підтримку кредитування економіки.
Проте, при подальшому редагуванні промови “кредитна підтримка української економіки” кудись… випарувалась. У підсумкових пресрелізах НБУ і Офісу Президентащодо представлення нового Голови НБУ залишилося лише вихолощене “збереження стійкості банківської системи”. Але ж ми з власного гіркого досвіду знаємо, що стійкі банки можуть безбідно функціонувати і без кредитування економіки.
Вже за десять днів після зазначеної промови Голови НБУ його заступник Сергій Ніколайчук, виступаючи на міжнародній конференції в Національному банку Польщі, висловив значно менше впевненості щодо перспектив кредитування бізнесу:
“Величезний потенціал у процесі реконструкції країни має банківська система. Будучи належно капіталізованою та ліквідною, вона може стати потужним каналом кредитування для корпорацій, малого та середнього бізнесу. Тож у міру стабілізації економічної ситуації НБУ має намір провести оцінювання якості активів і стрес-тестування банківської системи. А за результатами – спільно з банками розробити та реалізувати плани відновлення їхнього капіталу”.
Виходить, що потужним каналом кредитування банківська система може стати, а може й не стати? І коли це може відбутися, якщо оцінювати якість банківських активів Національний банк планує лише “у міру стабілізації економічної ситуації”? Сміливо можна припустити, що не кожен бізнес доживе до цього світлого майбутнього.
Зверніть увагу, як елегантно категоричне формулювання “була, є і повинна бути” (кредитна підтримка) з промови Голови НБУ перетворюється на абсолютно нейтральне і ні до чого не зобов’язуюче “може стати” у виступі його заступника.
Ще у травні Джозеф Стігліц радив представникам української влади фокусуватися на тому, як забезпечити дешеві гроші для бізнесу. На думку нобелівського лавреата, “це має бути найпріоритетнішою задачею”.
Національний банк “почув” визнаного авторитета і… підвищив облікову ставку з 10% до 25%. До речі, регулятор так досі й не пояснив суспільству логіку підняття ставки саме до 25%. Чому 25% а не, скажімо, 15%, 20% або 30%? Дискреційність мусить мати якісь розумні межі.
Якщо за орієнтир для визначення рівня облікової ставки брався очікуваний рівень інфляції (поточний рівень на початок червня був значно нижчим), то Національному банку варто було б назвати центральні банки, які наразі застосовують такий механістичний підхід. Підказка: таких центральних банків практично не існує.
Неприємна правда полягає в тому, що з обліковою ставкою 25% повноцінного кредитування економіки в осяжному майбутньому не буде взагалі. Не забуваймо, прогноз НБУ передбачає збереження облікової ставки на поточному рівні до середини 2024 року.
Програма “5-7-9%” – не панацея. По-перше, не кожен бізнес відповідає умовам участі в програмі, а по-друге, останнім часом банки почали втрачати інтерес до неї. Причина – затримки з компенсацією відсотків з боку держави.
Як би крамольно це не звучало з точки зору адептів найпростішої версії інфляційного таргетування, але для виконання “безумовного” пріоритету нового Голови НБУ (щодо кредитної підтримки економіки), облікову ставку доведеться знижувати значно скоріше, ніж це передбачено прогнозом.
Врешті, потрібно щось робити з “дизайном” монетарної політики: ставка за депозитними сертифікатами на рівні 23% – це щось за межею здорового глузду. Вона буквально вбиває шанси держави і бізнесу на залучення внутрішніх ресурсів, а також призводить до втрат державних коштів у шалених розмірах.
Залишки мобілізованих коштів постійно зростають і вже сягають майже 300 млрд грн, а процентні витрати НБУ за депозитними сертифікатами (фактично, недоотримані доходи бюджету) лише за один місяць жовтень перевищили 5 млрд грн (з початку року – 26 млрд грн).
Щоб краще уявити масштаб втрат, достатньо навести одну цифру з промови Прем’єр-міністра на експертній конференції у Берліні. Говорячи про першочергові потреби держави, Денис Шмигаль зазначив, що “ми змогли виділити на швидке відновлення майже 125 млн євро”.
Водночас, Національний банк тільки за жовтень заплатив банкам за утримання коштів на депозитних сертифікатах (фактично, за бездіяльність) близько 145 млн євро (за офіційним курсом). Як то кажуть, подальші коментарі зайві.
Підсумовуючи, слід ще раз виказати підтримку пріоритетам нового очільника Національного банку, проте застерегти від ексцесу виконавця. Адже намір Голови НБУ побудувати новий діалог з урядом може так і залишитись наміром, якщо персонал регулятора продовжуватиме займатись відвертим шантажем цього самого уряду.
Найсвіжіший приклад того, як не потрібно будувати діалог, можна знайти у Підсумках дискусії членів Комітету з монетарної політики, оприлюднених в останній день жовтня. Зокрема, йдеться про неприпустиму риторику на адресу Мінфіну у питанні встановлення ставок за ОВДП на первинному ринку.
Останнім часом в стінах Національного банку виробився специфічний стиль спілкування з суспільством, який складно узгодити з поняттям діалогу. Інколи він межує з відвертим знущанням, як, наприклад, у випадку формулювання “помірно жорсткі монетарні умови” стосовно облікової ставки на рівні 25%.
Діалог передбачає повагу до співрозмовника.
P.S. Пресслужбі Національного банку слід уважніше ставитись до слів свого керівника, а редакторам врешті вивчити, що скорочення “центробанк” має неукраїнське походження й історично асоціюється з центральним банком зовсім іншої країни. Джерело: https://biz.censor.net/m3377589