Post Image

Оприлюднені Національним банком дані щодо стану платіжного балансу в січні-квітні 2022 р. вказують на радикальні зміни обсягів валютно-фінансових потоків між резидентами і нерезидентами України, а також виникнення певних диспропорцій, що вимагають адекватної реакції органів макроекономічного регулювання. 

За січень – квітень 2022 р. позитивне сальдо поточного рахунку становило 3.2 млрд дол. США, в  той час як у січні – квітні 2021 р. було зафіксовано дефіцит у 0.4 млрд дол. Генерування профіциту поточного рахунку пояснювалося збільшенням поточних трансфертів за рахунок грантової допомоги міжнародних партнерів та гуманітарної допомоги, а також скороченням виплат дивідендів і відсотків за кредитами нерезидентам. З іншого боку, дефіцит торгівлі товарами та послугами збільшився з 0,6 млрд дол. до 1,6 млрд дол. США при радикальному скороченні як експорту, так і імпорту. Витрати українських мігрантів за кордоном призводили до нарощування обсягів імпорту і впливали таким чином на дефіцит торгівельного балансу. 

За 4 місяці 2022 р. вартісні обсяги експорту товарів з України скоротилися майже на 12%, а обсяги імпорту – на 14% відносно аналогічного періоду попереднього року. Найбільш вагомими позиціями скорочення українського експорту стали чорні та кольорові метали, продовольчі товари, включаючи експорт зернових, олій, жирів і продукції харчової промисловості, а також продукція хімічної промисловості та машинобудування. Експорт послуг з України збільшився за 4 місяці на 5,3%, але позитивна динаміка сформувалася за рахунок показників січня і лютого, а в березні й квітні мало місце помітне зниження експорту послуг. 

Таблиця 

Основні агрегати платіжного балансу України 

за 4 місяці 2021 і 2022 років, млн дол.США.

 січень-квітень 2021січень-квітень 2022
Баланс поточного рахунку-4463 185
   Баланс товарів-1 936-1 292
   Баланс послуг1 333-349
   Оплата праці (баланс)4 4984 166
   Виплати процентів і дивідендів -5 777-2 700
   Поточні трансферти2 1064 090
Баланс фінансового рахунку273-7 313
   Прямі інвестиціі (сальдо)2 14399
   Портфельні інвестиції (сальдо)1 326-1 040
   Іноземні кредити, пасиви-4182 188
   Торговельні кредити, активи-488-5 232
   Готівкова валюта поза банками-1 544-3 582
Зведений баланс-166-4 123

Джерело: складено автором за даними Національного банку України.

У структурі товарного імпорту України найбільше зменшився неенергетичний імпорт (у квітні темпи його падіння досягли 51% відносно квітня 2021 року). Серед складових неенергетичного імпорту найбільшими темпами падіння відзначалися імпорт деревини та виробів з неї, чорних та кольорових металів, продукції машинобудування та хімічної промисловості.

Надходження від оплати праці українців за кордоном помірно зменшувалися від початку військових дій і за січень-квітень 2022 р. вони становили 4,2 млрд дол., порівняно з 4,6 млрд у січні-квітні 2021 р. З іншого боку, кратно знизився відтік валюти за статтею «доходи від інвестицій». Це пояснювалося як зменшенням дохідності прямих іноземних інвестицій, так і введенням валютних обмежень після початку військових дій.

У нинішньому році однією з найвагоміших статей підтримки платіжного балансу України стало надходження іноземних грантів і гуманітарної допомоги – 4,1 млрд дол. США. Ця величина майже удвічі перевищувала аналогічний показник минулого року. В платіжному балансі гранти і натуральна допомога відображаються у розділі «баланс вторинних доходів» поточного рахунку.

В цілому, як показує діаграма нижче, основними статтями відтоку іноземної валюти з України в січні-квітні 2022 року стали:

  • торговельні кредити, надані українськими експортерами імпортерам (-5,2 млрд дол. США);
  • купівлі іноземної валюти резидентами України та її приріст в позабанківському обігу (-3,6 млрд дол.);
  • виплати процентів і дивідендів резидентами України (-2,7 млрд дол.);
  • експорт-імпорт товарів і послуг (-1,6 млрд дол.)

Джерело: складено автором за даними Національного банку України.

Як свідчать наведені дані, у поточному році відбулося колосальне зростання суми торговельних кредитів, наданих резидентами України нерезидентам, – з 0,5 млрд дол. за 4 місяці 2021 р. до 5,2 млрд дол. за 4 місяці 2022 р. Така ситуація вказує на небажання українських експортерів повертати валютну виручку в Україну, що не є дивним для умов військової економіки. Але збереження чи погіршення ситуації з неповерненням експортної виручки в Україну, вірогідно, спонукатиме Уряд і Національний банк до посилення системи валютного регулювання. 

В той же час у січні-квітні спостерігався суттєвий притік іноземної валюти за такими статтями платіжного балансу:

  • баланс оплати праці резидентів-нерезидентів (+4,2 млрд дол. США);
  • поточні трансферти від нерезидентів (+4,1 млрд дол. США);
  • отримання іноземних кредитів сектором державного управління (+2,2 млрд дол.).

Щодо фінансового рахунку в цілому, то чистий відплив коштів за цим рахунком у січні – квітні 2022 р. становив 7.3 млрд дол., тоді як за аналогічний період 2021 р. спостерігався чистий приплив коштів у сумі 0.3 млрд дол. США. Нетто-реципієнтом коштів за фінансовим рахунком платіжного балансу виступав державний сектор економіки, до якого надійшло 1,7 млрд дол. США (нетто) проти 1,3 млрд дол. за січень-квітень 2021 р.

Вагома підтримка України міжнародними партнерами після початку військового вторгнення росії призвела до зміни структури припливу коштів за фінансовим рахунком. Так, за даними Міністерства фінансів України з 24 лютого до 1 червня 2022 р. Уряд отримав 6,6 млрд дол. США валового зовнішнього фінансування (переважно – офіційного). Найвагоміші суми коштів надійшли від МВФ – 1,41 млрд дол.; ЄС – 1,4 млрд дол.; США – 0,99 млрд дол.; Європейського інвестиційного банку – 0,72 млрд дол.; Світового банку – 0,64 млрд.дол.; Канади – 0,39 млрд дол.; Франції – 0,33 млрд дол.; Німеччини – 0,16 млрд дол. США.

Найбільш потрібну Україні грантову (безповоротну) допомогу надали: США – 0,99 млрд дол.; Великобританія – 0,13 млрд дол.; Італія – 0,13 млрд дол.; ЄС – 0,12 млн дол.; Данія і Норвегія – по 0,02 млн. дол. США. Саме така форма підтримки України засвідчує щирість намірів наших міжнародних партнерів та їх реальну допомогу Україні в надскладний період для нашої державності. На противагу цьому, надання коштів у борг у період, коли наша країна зазнає колосальних руйнувань і втрачає людські життя, є досить символічною підтримкою. У буденному житті важко уявити собі ситуацію, коли порядна і доброчесна людина «допомогає» іншій людині, постраждалій від грабежу чи насилля, пропонуючи їй кредит з відсотками.  

Підвищення суверенних кредитних ризиків з початку 2022 року та військове вторгнення росії закрили доступ резидентів України до зовнішніх комерційних позик. Так, негативне сальдо портфельних інвестицій за 4 місяці становило 1 млрд дол. США, а пасивів інших інвестицій – 2,2 млрд дол. В цілому приватний сектор економіки України зазнав відпливу коштів за фінансовим рахунком у сумі майже 9 млрд дол.США. Такий показник сигналізує про надвисоку ризиковість кредитних операцій чи іноземних інвестицій у військовій економіці і засвідчує неминучість курсу переорієнтації на залучення переважно зовнішнього офіційного фінансування. 

Офіційні кредитні ресурси Уряд України отримує за пільговими відсотковими ставками, які не пов’язані із ставками запозичень для України на міжнародному ринку капіталів. Ставки за офіційними кредитами не мають жодного зв’язку із ставками гривневих інструментів на внутрішньому фінансовому ринку. А тому підвищення облікової ставки НБУ з 10% до 25%, яке Правління НБУ пояснювало необхідністю покращення платіжного балансу і нівелювання тиску на обмінний курс гривні, не має нічого спільного з реальністю і ніяк не впливатиме на потоки валютних коштів між резидентами і нерезидентами України. 

Позитивне сальдо поточного рахунку платіжного балансу України (3,2 млрд дол. США) і значне негативне сальдо фінансового рахунку (7,3 млрд дол.) сформували негативне сальдо зведеного балансу в сумі 4,1 млрд дол. США. Зазначене негативне сальдо покривалося чистими кредитами МВФ (0,5 млрд дол. США) і валютними інтервенціями з міжнародних резервів України (3,6 млрд. дол. США). Зниження резервів не мало критичного характеру: станом на 1 травня обсяг міжнародних резервів становив 26.9 млрд дол. США, що забезпечувало фінансування імпорту впродовж 3.9 місяців.

В той же час слід зазначити, що загальний дефіцит платіжного балансу демонструє недостатність джерел зовнішнього фінансування України, що потребує активізації зусиль влади на дипломатичному фронті, а також зменшення приросту зовнішніх активів у формі приросту торговельних кредитів нерезидентам і накопичення готівкової валюти поза банками.

Офіційний валютний курс гривні не змінювався від початку вторгнення росії, а готівковий курс девальвував на 15% за кілька днів травня. Фіксація офіційного обмінного курсу гривні, здійснена Національним банком після початку військових дій, була цілком виправданою. Саме вона дозволила утримувати вартість критичного імпорту і попередила різке знецінення гривні під впливом психологічних чинників. Але фактична нездатність НБУ забезпечити впровадження режиму фіксованого валютного курсу і перехід до множинних валютних курсів в економіці викликає гострі питання щодо професійних якостей керівництва НБУ.

З іншого боку, слід враховувати, що підвищення темпів річної інфляції до 16,4% у квітні 2022 року й прогнозовані річні темпи інфляції в 20% вказують на можливість періодичного перегляду значень фіксованого курсу чи впровадження курсового режиму «повзучої прив’язки» – crawling peg. Такий підхід виглядає виправданим у контексті  недопущення реальної ревальвації гривні та запобігання подальших втрат міжнародних резервів. Нові значення фіксованого курсу не повинні істотним чином відхилятися від попередніх для того, аби не нівелювати здобутки фіксації обмінного курсу. 

Підлаштування номінального обмінного курсу до нових значень реального курсу дозволить уникнути таких деструктивних наслідків як стимулювання споживчого попиту українців на імпортовані товари, гальмування внутрішнього виробництва за каналами скорочення експорту та нарощування імпорту. Це є вкрай необхідним в умовах, коли внутрішнє виробництво вже зазнало численних шоків внаслідок військових дій, а окупація частини України та руйнування інфраструктури агресором вже нанесли колосальної шкоди українській економіці. 

  Тетяна Богдан , доктор економічних наук, директор з наукової роботи Growford Institute