Фактично усі ключові розділи Основних засад грошово-кредитної політики, завтерджених НБУ в середині вересня, вихолощені до рівня реферату про переваги інфляційного таргетування. Вони практично не мають прив’язки до місця і часу.
Рада НБУ 13 вересня ухвалила Основні засади грошово-кредитної політики на 2022 рік та середньострокову перспективу (далі – Основні засади) – головний “програмний” документ Нацбанку, передбачений Конституцією України.
Попри високий статус документа, його аналізу традиційно приділяється значно менше уваги, ніж, скажімо, аналізу проєкту бюджету.
Більшість інформаційних ресурсів обмежується цитуванням офіційного пресрелізу, приймаючи на віру все, що пропонує НБУ. У цьому сенсі Національному банку таки вдалося досягнути омріяної незалежності.
Тим часом, Основні засади дають можливість зрозуміти, який характер матиме монетарна політика НБУ в окресленому періоді. Тобто, яким чином регулятор досягатиме встановлених законом цілей за конкретних макроекономічних умов.
Самі цілі та їх пріоритетність визначено статтею 6 Закону про НБУ: цінова стабільність, фінансова стабільність, сприяння додержанню стійких темпів економічного зростання та підтримка економічної політики Уряду.
Вони можуть комусь подобатись, комусь не подобатись, але вимагати від НБУ чогось іншого, ніж виконання закону, було б нелогічно.
Проте, засоби досягнення зазначених цілей можуть і мають бути предметом дискусії, оскільки практично кожне рішення НБУ у сфері монетарної політики вартує суспільству мільярдів.
Упродовж кількох попередніх років роль своєрідного опонента Правління НБУ відігравала Рада НБУ.
Щоправда, “діалог” між ними був досить асиметричним: Рада генерувала велику кількість рекомендацій, а Правління робило вигляд, що вони його не стосуються.
Критичні оцінки Радою діяльності Правління також не мали жодних практичних наслідків.
Основні засади, що ухвалювались чинним складом Ради НБУ починаючи з 2016 року, не створювали жодного дискомфорту для Правління НБУ, оскільки цілком відповідали тій версії інфляційного таргетування, яку Правління впроваджувало де-факто.
Визначальною рисою цього режиму була політика дорогих грошей (високих ставок), яка, у підсумку, призвела до згортання кредитної активності та сепарації банківської системи від реальної економіки.
І от нарешті у кризовому 2020 році Рада НБУ зважилась на ухвалення якісно нового варіанта Основних засад на 2021 рік та середньострокову перспективу.
“Революційність” документа полягала у визнанні необхідності сприяння Нацбанком економічному зростанню, на відміну від сліпого поклоніння інфляційному таргету, яке НБУ сповідував протягом кількох попередніх років.
Зміна підходів знайшла відображення навіть у визначенні монетарного режиму і принципах монетарної політики. Значна увага була приділена необхідності активізації кредитування як засобу сприяння економічному зростанню.
Наскільки фактична монетарна політика НБУ у поточному 2021 році відповідала Основним засадам, дізнаємось в лютому наступного року, коли Рада НБУ зробить відповідну оцінку. А поки що повернімося до “свіжих” Основних засад на 2022 рік.
За місяць до їх ухвалення Голова Ради НБУ у своїй статті справедливо наголошував, що “низька інфляція є важливою, але не достатньою умовою стійкого економічного зростання та підвищення добробуту українського народу” і переконував, що оновлені Основні засади зберігатимуть наголос на гнучкості режиму інфляційного таргетування для збалансованого впливу на інфляцію та економічну активність (як це передбачено чинними Основними засадами на 2021 рік).
Голова Ради НБУ визнав той прикрий факт, що жорсткість політики НБУ минулих років призвела до посилення негативних тенденцій в економіці та позначилася на втраті темпів економічного зростання.
Відтак, на думку академіка Данилишина, НБУ слід ширше трактувати свій мандат та не допускати гіперболізації одних цілей на шкоду іншим.
І яким же було здивування, коли НБУ оприлюднив схвалений текст Основних засад на 2022 рік!
Від обіцяної гнучкості в них не залишилося й сліду. Навіть саме це невинне слово було вилучене з визначення монетарного режиму:
| Основні засади на 2021 рік | Основні засади на 2022 рік |
| У 2021 році та надалі Національний банк продовжить використовувати монетарний режим гнучкого інфляційного таргетування, що ґрунтується на плаваючому обмінному курсі, з акцентом на підтримання фінансової стабільності та забезпечення стійких темпів економічного зростання. | У 2022 році та середньостроковій перспективі Національний банк і надалі використовуватиме монетарний режим інфляційного таргетування, що ґрунтується на плаваючому обмінному курсі, з урахуванням пріоритетності законодавчо визначених цілей Національного банку. |
Той факт, що в обох пресрелізах (від Ради і Правління) процитована стандартна фраза про “гнучкість режиму інфляційного таргетування для підтримання належного балансу між забезпеченням цінової стабільності, сприянням економічному зростанню і фінансовій стабільності”, нічого не змінює і не повинен вводити в оману.
З таким самим успіхом можна було б процитувати будь-який навчальний посібник з монетарної політики.
Показовим є й те, що в оновлених Основних засадах серед принципів монетарної політики не знайшлося окремого місця підтримці економічного зростання, тоді як у попередній версії документа такий принцип був на другій позиції. Цього разу економічне зростання вже повністю узалежнене від цінової стабільності.
Фактично, усі ключові розділи (2.1 – 2.6) нової версії Основних засад вихолощені до рівня реферату про переваги інфляційного таргетування і практично не мають прив’язки до місця і часу. Так ніби й не було ніякої кризи.
Під час пресбрифінгу, приуроченого затвердженню Основних засад на 2022 рік, Голова Ради НБУ повідомив, що в розробленні документа взяли участь близько тридцяти наукових інституцій і біля ста експертів з різних сфер, а отже Основні засади стали надбанням усього суспільства.
Хоча, порівнюючи проєкт, запропонований для обговорення, з остаточною версією Основних засад, складно зрозуміти, чим саме експерти збагатили документ. Невже йдеться про три абзаци щодо кліматичних змін та політики сталого фінансування?
Або, можливо, залучені експерти наполягли на вилученні з тексту проєкту цілком логічних застережних абзаців про можливість призупинення валютної лібералізації у разі виникнення загроз для фінансової та макроекономічної стабільності (розділ 2.4), а також про можливість відновлення антикризових заходів підтримки банків для забезпечення фінансової стабільності (розділ 2.5)?
Хотілося б почути аргументи противників такого обережного і логічного підходу.
Незрозумілим також є той факт, що під час згаданого пресбрифінгу на принципове запитання журналіста щодо можливості таргетування Національним банком темпів економічного відновлення відповідали не перші особи (Голова НБУ або Голова Ради НБУ), а нещодавно призначений заступник Голови НБУ.
Підсумовуючи слід констатувати, що після ухвалення Основних засад грошово-кредитної політики на 2022 рік та середньострокову перспективу будь-які дискусії на тему монетарної політики втрачають сенс. Її просто вже немає куди поліпшувати.
Втім, можна привітати НБУ з віднайденням єдності щодо спільного бачення перспектив грошово-кредитної політики, а також подякувати Раді НБУ за одностайність і легке відчуття іспанського сорому.
Завідувач відділу грошових ринків Growford Institute Михайло Джус для Бізнес.Цензор.