Фінансова система України характеризується невиправдано високою вартістю внутрішніх державних позик. Серед трьох видів відсоткових ставок (облікова ставка НБУ, середня ставка за ОВДП і ставка за гривневими строковими депозитами банків) найвищою є ставка за ОВДП, при цьому її відрив від облікової ставки НБУ є дуже значним. А більш високий рівень ставок за ОВДП відносно ставок за строковими депозитами в банках, взагалі є алогічним.
Починаючи з квітня 2020 р., поряд із появою значного відриву середньої ставки ОВДП від облікової ставки НБУ, мало місце й збільшення відриву ставок короткострокових ОВДП від облікової ставки. Дані рисунку свідчать про те, що максимальні розриви різних видів ставок за ОВДП з обліковою ставкою НБУ мали місце в І кварталі 2021 р., коли вони знаходилися в діапазоні 4-5,5% річних. У червні 2021 р. різниця ставки короткострокових ОВДП і облікової ставки НБУ досягла мінімального значення – 1,2% річних, але у липні вона істотно зросла і з того часу зберігалася на рівні 3-3,2% річних.
Про завищення відсоткових ставок за борговими зобов’язаннями в Україні сигналізує й такий показник як відношення відсоткових виплат за державним боргом до ВВП. В Україні таке відношення в 2019-2020 рр. становило 3% ВВП, а в січні-вересні 2021 р. – 3,3% ВВП. Для порівняння: у країнах з ринками, що формуються, і середніми доходами відсоткові виплати в 2020-2021 рр. складають лише 1,8% ВВП (за даними МВФ). Тобто в Україні при нижчому рівні державного боргу (відставання на 10 в.п. ВВП від середнього у 2021 р.) відносна величина відсоткових виплат за боргом в 1,8 разу перевищує середній показник у країнах з аналогічним рівнем розвитку.
Більш детально з результатами дослідження ви можете ознайомитися тут.