Growford Institute завершив спільне дослідження з фахівцями Віденського Інституту міжнародних економічних досліджень (Vienna Institute for International Economic Studies), присвячене проблемам післявоєнної реконструкції України та Національного плану відновлення: Evaluation of Ukraine’s National Recovery Draft Plan
4-5 липня 2022 р. Національний план відновлення було офіційно представлено в Лугано (Швейцарія). Проблеми післявоєнного відновлення України обговорювалися також на економічному форумі в Берліні 25 жовтня. В цілому План відновлення ми характеризуємо як всеохоплюючий, комплексний і детальний документ: в ньому окреслено основні завдання відновлення та реконструкції зруйнованої війною економіки, чітко визначено кожний напрямок або ціль з деталізацією ініціатив, а також розкрито необхідні допоміжні заходи та законодавчі зміни.
Але План не позбавлений і ряду системних вад, які потребують врахування й належної реакції в процесі його доопрацювання. Так, деякі програми Плану дублюють одна одну й містять сумнівні пріоритети: сільське господарство і чорна металургія розглядаються як сектори економіки з доданою вартістю і мають право на широкий набір привілеїв. Але вибір таких галузей носить застарілий характер і лише екстраполює поточну структуру економіки. Крім цього, у Плані не конкретизовано ні форми надходження капіталу, ні повний спектр інструментів для досягнення поставлених цілей.
Розподіл загального фінансування Плану між секторами економіки є недостатньо обґрунтованим. Наприклад планове фінансування потреб оборони та безпеки є суттєво заниженим (50 млрд. дол.), беручи до уваги інтенсивність військових дій і значні виклики, пов’язані з модернізацією українських збройних сил у післявоєнний період. В той же час на розвиток іпотечного кредитування передбачено спрямувати 40 млрд доларів.
Слід відзначити й низький рівень узгодженості різних програм і слабку їх координацію. Наприклад, узгодження національного законодавства з acquis ЄС поєднуються із забороною відшкодування ПДВ на експорт сировини. Різні ініціативи не є збалансованими й у фіскальному контексті: наприклад, зниження податкового навантаження до рівня менше 30% ВВП, несумісне із колосальними потребами в інвестиціях в інфраструктурні проекти, з відшкодуванням втрат, спричинених війною, і масштабною фіскальною підтримкою підприємств у пріоритетних секторах.