Від початку війни сума держаних видатків кардинально збільшилася, спричиняючи суттєве розширення бюджетного дефіциту і потреб у його фінансуванні. За останній рік до вересня 2025 р. дефіцит державного бюджету України без урахування іноземних грантів складав 22,9% ВВП. Він був на 1 відс. п. ВВП меншим від дефіциту 2024 р. і на 3,7 відс. п. меншим від дефіциту 2023 р. (див. табл. 1). Але плановий дефіцит бюджету 2025 року визначено на рівні – 24,3% ВВП, що визначатиме незначне збільшення дефіциту до кінця року.
В 2026 році, згідно з матеріалами до проекту бюджету від 15.09.2025, дефіцит повинен зменшитися – до 18,8% ВВП. Таким чином, після деякого зростання бюджетного дефіциту в поточному році, є надії на його зменшення в наступному. Хоча за стандартами мирних економік державні фінанси України залишаються глибоко дефіцитними.
Таблиця 1. Дефіцит Державного бюджету України в 2023-2026 роках у % до ВВП
| Показники дефіциту | 2023 факт | 2024 факт | 2025 план | 2026 план |
| Дефіцит Державного бюджету без урахування іноземних грантів | 26,6 | 23,9 | 24,3 | 18,8 |
| Дефіцит Державного бюджету з урахуванням іноземних грантів | 20,1 | 17,7 | 21,1 | 18,4 |
Джерело: розрахунки автора за даними Мінфіну і Держстату України.
Серед позитивів останнього часу – підвищення ступеню самозабезпеченості державних фінансів як результату перевищення темпів зростання доходів над темпами видатків. Відношення доходів бюджету без урахування грантів до видатків бюджету і погашення боргу досягло 59,2% за 8 місяців 2025 р., тоді як за 2024 р. таке відношення становило 47,4%.
Однак навіть при нарощуванні власних доходів бюджету в Уряду зберігалися значні потреби в залученні позик. Основною причиною цього є зростання видатків на оборону під впливом збереження високої інтенсивності бойових дій та скорочення військової допомоги США. В 2025 році Україна отримувала лише залишки від американського пакету допомоги на 60 млрд дол. США, затвердженого при Президенті Байдені. На 2026 рік у бюджеті Пентагону на допомогу Україні, вірогідно, буде передбачено лише 0,4 млрд дол.
Саме тому видатки бюджету за функцією оборони в 2025 р. помітно зростають, сягнувши 1,53 трлн грн за січень-липень (за аналогічний період 2024 р. – 1,14 трлн грн). У складі зазначених видатків на програму розвитку, закупівлі, модернізації та ремонту озброєння, військової техніки і засобів виділено 651 млрд грн, тоді як за 7 місяців 2024 р. – 466 млрд. У проекті закону “Про Державний бюджет України на 2026 рік” загальний ресурс на національну безпеку та оборону передбачено в сумі 2 805,8 млрд грн або 27,2 % ВВП.
За даними Голови Бюджетного комітету Р. Підласої в 2025 р. військові видатки загалом (з урахуванням допомоги міжнародних партнерів) становитимуть 106 млрд дол. США. А в 2026 році є намір довести їх величину до 120 млрд дол. США, профінансувавши близько половини з них за рахунок Державного бюджету України. Добре, якщо ці плани вдасться реалізувати, але навіть у такому випадку наш військовий бюджет помітно відставатиме від військового бюджету агресора – понад 200 млрд дол. США (оцінки автора наведено тут).
Дефіцит Державного бюджету в абсолютному вимірі в 2026 році майже дорівнюватиме плановому показнику 2025 року (див. табл. 2). На стабільному рівні перебуватимуть і валові запозичення до бюджету. Законом про внесення змін до бюджету 2025 року від 31 липня план внутрішніх запозичень збільшено на 185 млрд грн. Таким чином загальний план державних позик на 2025 рік доведено до 2,51 трлн грн, з яких 0,76 трлн – внутрішні позики. У 2026 році, згідно з проектом бюджету, загальна сума державних позик становитиме 2,54 трлн грн, з яких 0,42 трлн – внутрішні позики.
Таблиця 2. Дефіцит Державного бюджету і джерела його фінансування
у 2023-2026 роках у млрд грн
| Показники | 2023 факт | 2024 факт | 2025 план | 2026 план |
| Бюджетний дефіцит і його фінансування | 1327.7 | 1350.6 | 1890.6 | 1896.4 |
| Валові запозичення всього | 1705.9 | 2542.4 | 2510.6 | 2544.5 |
| внутрішні позики | 552.9 | 639.6 | 764.1 | 419.6 |
| зовнішні позики | 1153 | 1902.8 | 1746.5 | 2124.9 |
| Чисті запозичення (без погашення боргу) | 1263.3 | 1430.3 | 1884.3 | 1887.7 |
| чисті внутрішні позики | 177.7 | 254.9 | 267.2 | -104.9 |
| чисті зовнішні позики | 1085.6 | 1175.4 | 1617.1 | 1992.5 |
Джерело: складено автором за даними Мінфіну України.
Фактичні державні запозичення до загального фонду бюджету в січні – серпні 2025 р. становили 1,24 трлн грн. Від внутрішніх позик надійшло 345,5 млрд грн. Із зовнішніх джерел залучено 21,4 млрд дол. США, з яких 13,3 млрд дол. – кошти «великої сімки» за планом ERA. Серед зовнішніх донорів найбільші ресурси надали ЄС (6,14 млрд євро – Ukraine Facility і 9,0 млрд євро – ERA Loan), США (5,7 млрд дол. – ERA), Канада (3,4 млрд дол. – ERA), МВФ (0,9 млрд дол. – EFF), Японія (0,2 млрд дол. – ERA).
Оскільки переважну частину фінансової допомоги Уряд отримує у кредитній формі, то масштабне зовнішнє фінансування супроводжується стрімким нарощуванням державного боргу. Станом на 31 липня 2025 р. державний та гарантований державою борг досяг величини 7,77 трлн грн. Доларовий еквівалент боргу відносно лютого 2022 р. збільшився майже удвічі: з 95,4 млрд до 186,1 млрд дол. США. Наразі зовнішній борг займає 75% у загальній сумі боргу, а внутрішній борг – 25%.
У 2025 р. законом про бюджет за рік передбачається спрямувати 1,1 трлн грн на погашення і обслуговування боргу. У 2026 р. ця сума має зрости до 1,17 трлн грн. У 2025 р. відсоток власних доходів Зведеного бюджету, який було використано на боргові виплати становив 30,4%. Однак ці показники характерні для періоду паузи з погашення і обслуговування частини зовнішніх зобов’язань, на яку кредитори погодилися в 2022 р.
Очевидно, що після закінчення цієї паузи, з 2027 р. платежі в рахунок обслуговування державного боргу України радикально збільшяться. Й такі зміни неминуче викликатимуть перерозподіл бюджету, завдаючи шкоди фінансуванню оборонних, соціальних видатків і програми післявоєнного відновлення в цілому.
Відносна величина державного боргу за час війни збільшилася з 48,9% ВВП у кінці 2021 р. до 91,2% ВВП у кінці 2024 р. У поточному році на початку серпня відношення боргу до ВВП за плинний рік становило 92%. Проект бюджету на 2026 рік містить інформацію про очікуваний розмір державного боргу на кінець наступного року – 10,93 трлн грн або 106% ВВП.
Але необхідно враховувати, що офіційна статистика державного боргу України оперує неповним набором сформованих боргових зобов’язань Уряду, а тому фактичні обсяги державного боргу, ймовірно, є більшими, ніж згадувані 7,77 трлн грн або 92% ВВП.
По-перше, у складі державного боргу відсутні 3,9 млрд дол. позики 2024 року від США. Тоді згідно з «Ukraine Security Supplemental Appropriations Act (USSAA)» 7,85 млрд дол. бюджетної підтримки Україні було надано у формі позики, половину якої згодом списано Президентом Д. Байденом у листопаді 2024 р. Інша половина повинна або бути списаною в січні 2026 р. або погашатися Урядом України упродовж 40 років. Заяви та дії Адміністрації Д. Трампа не надають оптимізму щодо можливості списання залишку цієї позики.
По-друге, ERA (Extraordinary Revenue Acceleration) Loan офіційно має характер позики, але при отриманні коштів нові зобов’язання зазвичай не відображаються у складі державного боргу України. Виключенням є 9 млрд євро надходжень від ЄС у формі виняткової макрофінансової допомоги, які вже віднесено до складу боргових зобов’язань Уряду.
Нині кожен учасник плану ERA (Канада, Японія, ЄС, Велика Британія, США) має свій механізм фінансування України із загальною сумою доступних коштів – 49,2 млрд дол. Заснований інститутами ЄС Ukraine Loan Cooperation Mechanism (ULCM) протягом багатьох років надаватиме Україні безповоротну фінансову допомогу на погашення позик ERA за рахунок доходів, отриманих депозитаріями ЄС від знерухомлених російських активів. Деталізований механізм визначено Регламентом Європейського Парламенту і Ради ЄС від 24 жовтня 2024 р., міжнародними договорами України та угодами з ЄС.
Небезпечним при цьому є те, що в разі недостатності доходів депозитаріїв від згаданих активів або передачі їх агресору (що вже обговорювалося як один з варіантів мирного врегулювання на початку 2025 р.), погашення позик ERA буде здійснюватися за рахунок українського бюджету. До такого ж наслідку призведе і отримання Україною компенсацій за завдану шкоду від росії. Один з документів проекту бюджету-2026 стверджує: «Умови правочинів … передбачають обмежене право кредиторів вимагати від держави повернення кредитів … за рахунок коштів Державного бюджету України в разі здійснення відшкодування (компенсації) до бюджету шкоди, заподіяної внаслідок збройної агресії росії проти України».
У серпні 2025 р. сума зобов’язань Уряду за позиками ERA вже сягнула 25,6 млрд дол. США. Суттєва частина цієї суми віднесена до умовних зобов’язань Уряду, які не вважаються борговими. За оцінками МВФ надходження від ERA Loan становитимуть 35,9 млрд дол. США у 2025 р., 11 млрд дол. у 2026 р. і 1,3 млрд дол. у 2027 р. Невелика частина цих коштів, при погодженні з донорами, може бути використання на придбання зброї та техніки для ЗСУ.
МВФ при проведенні аналізу боргової стійкості України оперує показником державного і гарантованого боргу із включенням залучень від ERA Loan. Саме тому прогнозні показники державного боргу в таблицях МВФ є більшими від українських. Зокрема, МВФ прогнозує, що розмір державного боргу України в кінці 2025 р. досягне 108,6% ВВП за базовим сценарієм і 122,5% ВВП за низхідним сценарієм. На кінець 2026 р. рівень боргу становитиме 110,4% ВВП за базовим і 131,7% ВВП за низхідним сценарієм.
У 2025 році фінансові зобов’язання донорів повністю закривають бюджетні потреби України в частині невійськових видатків. План фінансування бюджету на 2025 рік передбачає залучення до загального та спеціального фондів 52,9 млрд дол. США у вигляді іноземних позик і грантів з частковим перенесенням накопичених ресурсів на 2026 рік. Зокрема, фінансування ЄС з Ukraine Facility має становити 12,5 млрд євро або 13,6 млрд дол. США, надходження від ERA Loan – 34,2 млрд дол., у тому числі – 10,6 млрд дол. – від США. Від МВФ і МБРР сумарно має надійти 3,1 млрд доларів.
У наступному році ситуація із зовнішнім фінансуванням бюджету стане більш напруженою. Потреби у залученні зовнішніх позик і грантів для покриття бюджетних потреб (відповідно до проекту бюджету на 2026 рік) становитимуть близько 45 млрд дол. США. При тому що наявні на сьогодні фінансові зобов’язання іноземних донорів є помітно меншими, даючи в сумі лише 25,8 млрд дол. (див. табл. 3).
Tаблиця 3. Планові обсяги зовнішньої фінансової допомоги Україні
на 2025 і 2026 роки у млрд дол. США
| Кредитори/ донори | 2025 | 2026 |
| ЄС (Ukraine Facility) | 13.6 | 10.0 |
| Країни G7 (ERA) | 34.2 | 11.0 |
| у тому числі: США | 10.6 | 9.4 |
| МВФ | 2.3 | 2.2 |
| МБРР | 0.8 | 0.2 |
| Великобританія | 1.0 | 2.3 |
| Норвегія | 0.3 | 0.0 |
| Інші донори і кредитори | 0.7 | 0.1 |
| Загальні фінансові зобов‘язання | 52.9 | 25.8 |
Джерело: МВФ, проект бюджету-2026, авторські оцінки.
Таким чином, на 2026 рік фіксується дефіцит зовнішнього фінансування обсягом близько 19 млрд доларів. Перехідні платежі від залучень 2025 року дещо звужуватимуть цей розрив, але не закриватимуть його повністю. З боку партнерів наявні прогалини пов’язані в основному з тим, що всі авторитетні прогнозисти, включаючи МВФ, передбачали завершення російсько-української війни в останні місяці 2025 року. І навіть у ході VIII перегляду програми МВФ у червні 2025 р. базовий сценарій макроекономічної програми ґрунтувався на допущенні завершення війни в кінці 2025 р., а низхідний сценарій – в середині 2026 р.
Однак, найпесимістичніші воєнно-політичні сценарії кількамісячної давнини зараз вже виглядають як оптимістичні. Суворі реалії змушують Уряд закладати в бюджет-2026 продовження військово-оборонних дій України до кінця наступного року з формуванням адекватних планів фінансування оборонних і соціальних програм.
На жаль, наявність критичних потреб у держави від час збройної боротьби з агресором не гарантує їх автоматичного фінансування з-зовні. Триваючі переговори з Єврокомісією щодо нового репараційного кредиту для України та нової кредитної програми з МВФ надають шанс для покриття частини фінансового розриву 2026 року. Однак, повне усунення такого розриву навряд чи буде можливим виключно на основі цих інструментів. А тому в найближчому майбутньому безумовними пріоритетами української влади мають бути активна дипломатична робота з потенційними донорами та пошук нових союзників України з протидії загарбнику і ключовій загрозі для європейської безпеки XXI ст.
Тетяна Богдан – директор з наукової роботи «Growford Institute»