Українці з надіями очікують доповіді Єврокомісії про виконання Україною умов просування до членства в ЄС та рішення про початок переговорів щодо вступу до ЄС. Оскільки ЄС – це не лише політичний, а й економічний союз, то для прискорення вступу України до ЄС вагоме значення мають торговельно-інвестиційне співробітництво між Україною та ЄС і стан виконання положень Угоди про асоціацію. Станом на кінець 2022 р. Урядом виконано 72% зобов’язань, передбачених цією Угодою, що забезпечило певний прогрес на шляху інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС.
Під час трагічних подій 2022-2023 років ЄС для України став основним торговельним партнером та ключовим донором з надання фінансової допомоги. Абсолютна сума експорту товарів з України до ЄС у січні-вересні 2023 р. майже відповідала показнику січня-вересня 2021 р. і становила 16,1 млрд доларів. Однак частка ЄС в українському експорті зросла з 37% у 2021 р. до 62,5% у 2023 р. (див. табл. 1). Основними складовими товарного експорту до ЄС в І півріччі 2023 р. стали зернові культури (майже ¼ експорту), чорні метали та вироби з них (15%), соняшникова олія (9%), руди та залізні концентрати (8%), деревина і вироби з неї (7%), насіння і плоди олійних росли (7%).
Щодо товарного імпорту з ЄС, то за час війни помітно зросли як його абсолютні обсяги (з 18,4 млрд дол. у 2021 р. до 22 млрд дол. у 2023 р.), так і частка ЄС в імпорті до України (з 38,3% до 47,3%). Домінуючі позиці в структурі імпорту з ЄС займали нафта і нафтопродукти (17%), наземні транспортні засоби (11%), механічні машини (7%), природний газ (6%), фармацевтична продукція (5%), пластмаси й полімерні вироби (4%), чорні й кольорові метали (4% імпорту).
Таблиця 1 – Показники експорту та імпорту України до ЄС
за січень-вересень 2021, 2022 і 2023 років
| Показники | січень-вересень 2021 | січень-вересень 2022 | січень-вересень 2023 |
| Експорт товарів до ЄС, млн дол. | 16473 | 18122 | 16109 |
| Темп приросту експорту до відпов-го періоду попер.року, % | * | 10.0 | -11.1 |
| Частка експорту до ЄС у загальному експорті, % | 37.0 | 59.6 | 62.5 |
| Імпорт товарів з ЄС, млн дол. | 18433 | 17042 | 21995 |
| Темп приросту імпорту до відпов-го періоду попер.року, % | * | -7.5 | 29.1 |
| Частка імпорту ЄС у загальному експорті, % | 38.3 | 43.6 | 47.3 |
Джерело: складено автором за даними НБУ.
На жаль, продовження руйнування виробничих потужностей, ускладнення транспортних маршрутів, коливання експортних цін, обмеження електропостачання, втрати робочої сили обумовлювали падіння українського експорту в ЄС у 2023 р., порівняно з 2022 р. Припинення функціонування Чорноморського зернового коридору негативно позначалося на загальних обсягах експорту, проте компенсуюче розширення транспортування експортної продукції залізничним та автомобільним транспортом підтримувало експортні потоки до ЄС.
Показово, що при зменшенні загального експорту з України до всіх країн-партнерів за два роки на 42%, експорт до ЄС за цей же період зменшився всього на 2%. Це пояснюється як відкритістю західного кордону України під час війни (на відміну від інших напрямків), так і скасуванням Рішеннями Ради ЄС всіх митних зборів, квот та заходів торговельного захисту для українського експорту. Такі послаблення стосувалися тарифів на фрукти й овочі, сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, які раніше підпадали під дію тарифних квот (відповідно до Угоди про асоціацію з 1 січня 2023 р. промислова продукція обкладається нульовим митом).
З іншого боку, фактором пригнічення товарного експорту до ЄС стало Рішення Єврокомісії щодо введення до 15 вересня тимчасової заборони на імпорт з України 4-х видів сільськогосподарської продукції – пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику – до 5-ти країн Східної та Південної Європи. Але навіть після цієї дати Польща, Угорщина і Словаччина проігнорували рішення Єврокомісії й продовжили дію вказаних обмежень на імпорт.
Гальмування українського експорту до ЄС в 2023 р. при помітному розширенні імпорту з ЄС негативно позначалося на платіжному балансі України та погіршувало зовнішню стійкість економіки. Так, за 9 місяців 2023 р. поточний рахунок платіжного балансу мав дефіцит у сумі 5,5 млрд дол. США, в той час як за 9 місяців 2021 р. – 1,5 млрд дол., а за 9 місяців 2022 р. було отримано профіцит на рівні 7,9 млрд дол. (діаграма 1).
Діаграма 1 – Основні агрегати платіжного балансу України
в січні-вересні 2021-2023 рр. в млн дол. США
Джерело: складено автором за даними НБУ.
Дефіцит поточного рахунку 2023 р. пояснювався, передусім, стрімким розширенням дефіциту торговельного балансу (див. табл. 1). Якщо в січні-вересні 2021 р. торговельний дефіцит дорівнював 0,8 млрд дол. США, а в січні-вересні 2022 р. – 16 млрд, то в 2023 р. – вже 28 млрд. Дефіцит нинішнього року дорівнює 22% ВВП і сигналізує про низький ступінь покриття імпорту експортом (лише 57,5%). Показово, що дефіцит торгівлі товарами збільшився вшестеро відносно 9 міс. 2021 р., а сальдо торгівлі послугами змінилося з позитивного на негативне.
За 9 місяців 2023 р. відносно аналогічного періоду 2021 р. вартісні обсяги експорту товарів з України зменшилися на 42%, а імпорту – на 3%. Однак, відносно січня-вересня 2022 відбулося падіння експорту на 15,2% при зростанні імпорту на 19,2%.
Таблиця 2 – Основні агрегати платіжного балансу України
за січень-вересень 2021, 2022 і 2023 років, млн дол. США
| Статті платіжного балансу | січень-вересень 2021 | січень-вересень 2022 | січень-вересень 2023 |
| Сальдо поточного рахунку | -1533 | 7861 | -5524 |
| Торговельний баланс | -830 | -15959 | -28004 |
| Баланс товарів | -3491 | -8643 | -20769 |
| експорт товарів | 44580 | 30408 | 25779 |
| імпорт товарів | 48071 | 39051 | 46548 |
| Баланс послуг | 2661 | -7316 | -7235 |
| експорт послуг | 13027 | 12270 | 12097 |
| імпорт послуг | 10366 | 19586 | 19332 |
| Оплата праці | 10035 | 9622 | 9059 |
| Виплати процентів, дивідендів | -14167 | -3377 | -4345 |
| Поточні трансферти | 3429 | 17575 | 17766 |
| Сальдо фінансового рахунку | 196 | -13891 | 14886 |
| Загальне сальдо платіжного балансу | -1533 | 7861 | -5524 |
Джерело: складено автором за даними НБУ.
Найбільш вагомими позиціями скорочення українського експорту до попереднього року стали мінеральні продукти (падіння на 52%), чорні, кольорові метали та вироби з них (на 39%), продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей (на 24%). Руйнування виробничих активів та інфраструктури виливалося не лише у падіння експортної виручки України, а й призводило до необхідності імпорту продукції, яка традиційно вироблялася в Україні.
Експорт послуг з України зменшився за аналізований період на 7%, при тому, що імпорт послугзріс на 87% (до січня-вересня 2022 р.). Від’ємне сальдо торгівлі послугами утворилося здебільшого як результат значних витрат українських біженців за кордоном: імпорт послуг за статтею «особисті подорожі» сягнув 10,8 млрд дол. (у січні-вересні 2021 р. він становив лише 2 млрд дол.).
У 2022-2023 роках однією з найвагоміших статей підтримки платіжного балансу стало надходження грантової та гуманітарної допомоги міжнародних партнерів. Саме тому поточні трансферти зросли з 3,4 млрд дол. США за 9 місяців 2021 р. до 17,6 млрд за 9 місяців 2022 р. і до 17,8 млрд за 9 місяців 2023 р. При цьому 62% поточних трансфертів від нерезидентів було спрямовано до сектору державного управління.
Надходження від оплати праці українців за кордоном у січні-вересні 2023 р. скоротилися майже на 10% відносно аналогічного періоду 2021 р. і становили 9,1 млрд дол. США. Зменшення грошових переказів в Україну на фоні міграції та працевлаштування кількох мільйонів українських громадян за кордоном погіршує перспективи їх повернення після закінчення війни.
Дефіцит поточного рахунку в 2023 році поєднувався із припливом коштів за фінансовим рахунком у сумі 14,9 млрд дол., що згенерувало додатне загальне сальдо платіжного балансу обсягом 9,4 млрд дол. Така ситуація різко контрастує з періодами 9 місяців 2021 і 2022 років, коли загальне сальдо було від’ємним (діаграма 1). Основним каналом припливу валюти за фінансовими операціями стали кредити нерезидентів сектору загального державного управління. Надходження за вказаним каналом у січні-вересні 2023 р. становили майже 19 млрд дол., в той час як у попередньому році – 7,7 млрд. дол.
Загалом з 24 січня 2022 р. до 1 серпня 2023 р. вартісна величина військової, фінансової й гуманітарної допомоги, наданої Україні державами-союзницями на двосторонній основі, сягнула 238 млрд євро за сумою зобов’язань. Від багатосторонніх організацій – МВФ, Світового банку, ООН і ЄБРР – Україна отримала ще 12,8 млрд євро. Така підтримка допомагає українцям чинити опір ворогу і забезпечує надання публічних послуг під час війни.
Таблиця 3 – Фінансова, гуманітарна і військова допомога Україні від держав-союзниць у період 24.01.2022-31.07.2023 у млрд євро (зобов’язання щодо надання)
| Країна (група країн) | Фінансова допомога | Гуманітарна допомога | Військова допомога | Разом допо-мога 3-х видів |
| ЄС, колективні інститути та країни-члени | 83.4 | 8.2 | 40.3 | 131.9 |
| Країни-члени ЄС | 6.3 | 6.1 | 34.7 | 47.1 |
| Колективні інститути ЄС | 77.1 | 2.1 | 5.6 | 84.8 |
| ЄС (Єврокомісія і Рада) | 74.8 | 2.1 | 0.0 | 77.0 |
| Європейський фонд миру | 0.0 | 0.0 | 5.6 | 5.6 |
| Європейський інвестбанк | 2.3 | 0.0 | 0.0 | 2.3 |
| Англо-саксонські країни | 33.9 | 4.5 | 50.8 | 89.2 |
| США | 23.8 | 3.5 | 42.1 | 69.5 |
| Великобританія | 6.6 | 0.6 | 6.6 | 13.8 |
| Канада | 3.4 | 0.4 | 1.7 | 5.4 |
| Інші двосторонні донори | 9.4 | 3.6 | 3.8 | 16.7 |
| Японія | 5.5 | 1.0 | 0.0 | 6.5 |
| Норвегія | 3.5 | 0.2 | 3.7 | 7.4 |
| Всього двосторонні донори | 126.7 | 16.3 | 94.9 | 237.9 |
| Багатосторонні донори(МВФ, ЄБРР, Світовий банк, ООН) | 12.6 | 0.0 | 0.0 | 12.6 |
Джерело: Kiel Institute for the World Economy.
ЄС та його держави-члени в ІІІ кварталі 2023 р. стали найбільшим донором України, задокументувавши виділення майже 132 млрд євро допомоги, включаючи 83,4 млрд фінансової допомоги. Таким чином, на ЄС зараз припадає 55% допомоги західних демократій Україні. Європейська комісія і Рада ухвалили виділення 77 млрд євро, Уряди-члени ЄС – 47 млрд, Європейський фонд миру – 5,6 млрд. В той же час США зобов’язалися надати Україні допомоги 3-х видів на 69,5 млрд євро.
Діаграма 2 – Фінансова, гуманітарна та
військова допомога Україні від держав-союзниць у млрд євро
Джерело: Kiel Institute for the World Economy.
Роль різних донорів у формуванні трьох видів допомоги Україні демонструє діаграма 2. Бачимо, що лідерами з надання допомоги Україні є колективні інститути ЄС (84,8 млрд євро), США, Німеччина (21 млрд) і Великобританія (13,8 млрд).
У міжкраїнному вимірі відносно своїх економічних можливостей на передньому краї протистояння агресору стоять Норвегія (виділено 1,7% ВВП на допомогу Україні), Литва та Естонія (по 1,3%), Латвія і Данія (по 1,1%), а також Польща і Словаччина (по 0,7% ВВП).
В червні 2023 р. Єврокомісія оголосила про створення Українського Фонду – «Ukraine Facility», що має покривати короткострокові потреби України у відновленні та фінансувати середньострокові витрати на модернізацію. Індикативний обсяг ресурсів фонду становить 50 млрд євро на 2024-2027 рр. При цьому грантова частина фонду орієнтовно становитиме 17 млрд, а позикова – 33 млрд євро.
Український фонд матиме три основоположні компоненти:
а) фінансова підтримка української держави з метою реалізації реформ та фінансування інвестицій, забезпечення макрофінансової стабільності на період війни й післявоєнного відновлення;
б) інвестиційна програма з фокусом на мобілізації приватних інвестицій та розширенні доступу підприємців до фінансування;
в) допомога для вступу до ЄС, що поширюватиметься на технічну експертизу та розбудову інститутів.
Багатовекторне економічне співробітництво між Україною та ЄС і надання Союзом фінансової підтримки Україні надалі стане основою для відбудови й модернізації національної економіки, а також її інтеграції до спільного ринку ЄС, що наближатиме перспективи повноправного членства України в ЄС.
Тетяна Богдан – директор з наукової роботи «Growford Institute»