Post Image

28 листопада Національний банк повідомив суспільству, що презентував представникам банків, небанківських фінансових установ та ринку віртуальних активів проєкт концепції е-гривні – цифрових грошей НБУ. Для обговорення та отримання зворотного зв’язку.

Досить складно розібратися, що саме презентував НБУ, оскільки уся інформація про проєкт концепції наразі обмежується пресрелізом регулятора.

Можливість випуску власних цифрових валют (CBDC – Central Bank Digital Currency або, українською, ЦВЦБ) досліджується більшістю центральних банків світу. Розвиток цифрових технологій не залишає іншого вибору, оскільки загрожує втратою контролю за емісією та обігом грошей.

Міжнародний валютний фонд вважає ЦВЦБ цифровою формою існуючих фіатних грошей, яка випущена центральним банком і може виконувати функцію законного платіжного засобу.

Національний банк розпочав вивчення можливості випуску власної ЦВЦБ ще 2016 року, ставши, фактично, одним з “піонерів” цього процесу.

У 2018 році НБУ реалізував закритий пілотний проєкт “Е-гривня”, який передбачав запуск блокчейн-платформи, випуск в обіг обмеженої кількості цифрової гривні (5443 грн) та тестування операцій з її використанням. За підсумками проєкту було підготовлено аналітичну записку, з якої можна, зокрема, дізнатися, що станом на 2019 рік НБУ розглядав ЦВЦБ як альтернативний засіб (інструмент) для здійснення миттєвих платежів на невеликі суми фізичними особами. Фактично, як альтернативу готівці.

На початку 2020 року Нацбанк за підтримки низки поважних партнерів провів міжнародну конференцію “Цифрові валюти центральних банків: нові можливості для платежів”, у якій взяли участь представники центральних банків п’ятнадцяти країн світу.

У 2021 році НБУ провів опитування серед експертів українського фінансового ринку, спрямоване на пошук ефективного способу використання та визначення потенційного попиту на е-гривню. У ході опитування з’ясувалося, що найперспективнішими для дослідження та потенційного впровадження можуть бути: 1) е-гривня для роздрібних безготівкових платежів із можливим функціоналом “програмованих” грошей та можливістю здійснення цільових соціальних виплат; 2) е-гривня для здійснення операцій у сфері, пов’язаній з обігом віртуальних активів; 3) е-гривня для транскордонних платежів.

Саме такий підхід (якщо керуватися пресрелізом) і знайшов відображення у презентованому проєкті концепції. У зв’язку з цим виникає логічне запитання: що саме НБУ презентував учасникам ринку, якщо всі ці аспекти були відомі ще рік тому?

І наступне, не менш важливе запитання: яка актуальність подібних презентацій саме зараз? Під час війни, в якій нас намагаються фізично знищити.

Невже інфляція вже поборена, обмінний курс стабільний, воєнні видатки профінансовані, а банки активно кредитують відновлення економіки? Відповідь на усі ці запитання відома кожному. Тобто, Національному банку точно є чим перейматися, окрім впровадження найсучасніших технологій.

Поспіх НБУ можна було б зрозуміти, якби усі наші партнери (хвала Богу і ЗСУ, це практично всі країни “першого світу”) вже запровадили ЦВЦБ. Проте, цього не зробив жоден центральний банк зазначених країн, весь “західний” світ усе ще перебуває на стадії досліджень.

Натомість, власні ЦВЦБ запровадили центральні банки Китаю, Багамських островів, Східно-Карибського валютного союзу, Нігерії та Ямайки.

У цьому місці не зайве уточнити, чи всі пам’ятають, куди Україна інтегрується. Чи не варто повчитися прагматизму в партнерів, які допомагають нам протистояти монстру з його “особливим шляхом”?

Національний банк визнає, що впровадження ЦВЦБ потребуватиме значних інвестицій на створення та розвиток відповідної роздрібної платіжної інфраструктури, включаючи інтеграцію з існуючою в країні інфраструктурою. І тут знову виникає риторичне запитання: чи немає наразі актуальніших напрямів для інвестування коштів?

Але у цій всій історії з цифровою валютою є один важливий і актуальний аспект.Гіпотетичне впровадження ЦВЦБ передбачає виконання Національним банком невластивих для нього операційних функцій щодо роботи з фізичними особами. І, видається, НБУ не проти цього.

Така готовність НБУ до змін могла б стати в нагоді для вирішення дійсно нагальних потреб держави. Зокрема, йдеться про можливість забезпечення Національним банком доступу фізичних осіб до первинного ринку військових облігацій (наприклад, з використанням застосунку “Дія”).

Загалом, це не вперше, коли ініціативи Національного банку викликають відчуття легкого дисонансу. Так було багато разів, востаннє, в момент підвищення облікової ставки до 25%.

Вірогідно, це відбувається тому, що НБУ зібрав “під своїм крилом” найбільш креативних фахівців в Україні. Для яких немає нічого неможливого.

Кредитування економіки – це так нудно й архаїчно, а запровадження ЦВЦБ (точніше, CBDC) – це так перспективно і ново! То чому б не перейнятися майбутнім?

Проте, більшість технологій майбутнього передбачають наявність світла і зв’язку. А з цим у нас (не з нашої вини) останнім часом великі проблеми. Це мали помітити навіть у таємничій будівлі на Інститутській.

P.S. Автор повністю поділяє думку, що за цифровими валютами майбутнє, проте всьому свій час. 

Віталій Ломакович засновник GROWFORD Institute, радник Міністра фінансів України