Коли говоримо про відновлення кредитування, краще це слово брати в лапки. Перехід Нацбанку до нового циклу жорсткої монетарної політики консервуватиме цю негативну тенденцію та відкладатиме у часі зростання економіки.
У нещодавно оприлюдненому “Опитуванні про умови банківського кредитування” банки відзначають пом’якшення у ІІІ кварталі кредитних стандартів для бізнесу та зростання рівня схвалення заявок.
Очікування зростання попиту на кредити з боку бізнесу, згідно з опитуванням, є рекордно високими з 2016 року.
Також повідомляється, що попит населення на кредити продовжує зростати (з акцентом на іпотеку), а стандарти кредитування пом’якшуються.
Можна лише порадіти таким позитивним новинам, особливо, зважаючи на те, що впродовж двох попередніх років принаймні бізнес потерпав від нестачі кредитних коштів.
Але це лише опитування. Важливіше те, що нам каже статистика. Бо коли питає НБУ, а відповідають повністю залежні від нього банки, може трапитись будь-яка несподіванка, у тому числі видавання бажаного за дійсне.
Статистика свідчить, що залишки за кредитами нефінансовим корпораціям протягом січня – вересня зросли на 22,6 млрд грн (3,1%).
І відбулося це виключно за рахунок збільшення обсягу гривневих кредитів на 73,1 млрд грн (17,8%).
Тоді як кредити в іноземній валюті, внаслідок списання непрацюючих кредитів (NPL) та курсової переоцінки, скоротились на 50,5 млрд грн (16%).
Здавалося б, нарешті довгоочікувана “перемога”. Але насправді не все так райдужно.
З якихось міркувань, Національний банк не дуже охоче згадує про програму “Доступні кредити 5-7-9%”. А дарма.
У 2021 році відбулася значна активізація програми, що було обумовлено змінами, ухваленими наприкінці 2020 року: дію програми поширено на більшу кількість суб’єктів господарювання, пом’якшено умови надання кредитів на період карантину (для кредитів на фінансування оборотного капіталу встановлено компенсацію процентів до 0%) тощо.
Як наслідок, за підсумками січня – вересня 2021 року за програмою було надано 17 тис. позик на 47,4 млрд грн. Тоді як у 2020 році – 7,6 тис. позик на 17,4 млрд грн.
Порівнявши обсяг кредитів, наданих за програмою 5-7-9 (47,4 млрд грн), з приростом гривневих кредитів нефінансових корпорацій (73,1 млрд грн), з’ясуємо, що пожвавлення кредитування бізнесу було на дві третини “забезпечене” коштами державного бюджету.
У жовтні за програмою надано кредитів ще на 3,5 млрд грн і на 1 листопада загальний обсяг кредитів за програмою сягнув 68,3 млрд грн (з початку 2021 року – майже 51 млрд грн).
Висновок очевидний: без програми 5-7-9 кредитування корпоративного сектору і надалі залишалося б, м’яко кажучи, незадовільним.
Залишки за кредитами домогосподарств, після незначного скорочення минулого року, у 2021 році відновили стрімке зростання.
Загальний обсяг кредитів за підсумками січня – вересня збільшився на 33,9 млрд грн (16,4%).
Тут та сама логіка, що й з корпоративними позиками: кредити в національній валюті зросли на 42,5 млрд грн (24,4%) з одночасним скороченням кредитів в іноземній валюті на 8,7 млрд грн (27,1%), переважно внаслідок списання NPL.
Левова частка приросту традиційно припадає на споживчі кредити у гривні, обсяг яких за 9 місяців зріс на 35,2 млрд грн (22,3%).
Популярність цього виду кредитування серед банків обумовлена його надприбутковістю.
За даними дослідження банківських практик споживчого кредитування, проведеного у квітні – липні, реальна річна процентна ставка за споживчими кредитами на особисті цілі (загальні витрати за кредитом, виражені у процентах річних) становила в середньому 121% річних. Мінімальна – 52%, максимальна – 505%.
Дослідження проводилось Growford Institute спільно з компанією Info Sapiens на замовлення DAI Global LLC в межах проєкту USAID “Трансформація фінансового сектору”.
Національний банк (на основі опитування банків) повідомляє про трикратне збільшення обсягів нових іпотечних кредитів відносно минулорічних: за підсумками січня – серпня 2021 року їх обсяг становив 5,2 млрд грн.
Водночас, згідно зі статистичними даними, залишки за іпотечними кредитами в гривні зросли за 9 місяців на 4,5 млрд грн (33,3%) до 18,2 млрд грн. А їхня частка у загальному обсязі гривневих кредитів домогосподарствам з початку року зросла з 7,8% до 8,4%.
Тобто, радіючи активізації іпотечного кредитування слід розуміти, що його обсяги усе ще залишаються мізерними.
І це не дивно, оскільки ефективна ставка за іпотечними кредитами сягає 15,9% на первинному і 13,6% на вторинному ринку.
З 1 березня 2021 року стартувала програма “Доступна іпотека 7%”: за вісім місяців (станом на 25 жовтня) банками було підписано 977 кредитних договорів на загальну суму 845 млн грн.
А 21 жовтня Кабмін ухвалив постанову №1106, якою, зокрема, спрощуються вимоги до предмета іпотеки. Це може надати додаткового поштовху кредитуванню за цією програмою.
2021 рік став третім роком динамічного скорочення портфеля непрацюючих кредитів банків.
За підсумками січня – вересня загальний обсяг NPL зменшився на 56 млрд грн. Переважно за рахунок “доларової” складової. Відтак, частка NPL у загальному обсязі кредитів скоротилася з 41% до 33,3%.
Водночас, обсяг працюючих кредитів за дев’ять місяців збільшився на 132,1 млрд грн. Зокрема у гривні – на 127,4 млрд грн, в іноземній валюті – лише на 4,7 млрд грн.
З вказаних 127,4 млрд грн приросту працюючих кредитів у гривні на корпоративних позичальників припадає 80,4 млрд грн, фізичних осіб – 45,9 млрд грн.
Підводячи риску, слід констатувати позитивну тенденцію щодо відновлення у 2021 році кредитної активності банків, після фактичної стагнації кредитного процесу впродовж 2019 – 2020 років.
З тією поправкою, що зазначена позитивна зміна значною мірою обумовлена стимулюючою дією державних програм, які реалізовуються за кошти платників податків.
Але є одна прикра обставина.
Попри досить високі темпи зростання кредитів у січні – вересні 2021 року їхня відносна величина щодо ВВП продовжує зменшуватись сьомий рік поспіль.
Відношення загального обсягу кредитів до ВВП скоротилося з 22,9% у 2020 році до 18,9% у січні – вересні 2021 року. У тому числі – кредитів нефінансовим корпораціям – з 17,5% до 14,2%.
Враховуючи те, що 39,7% кредитів корпораціям на 1 жовтня були класифіковані як непрацюючі, відношення діючих кредитів бізнесу до ВВП становить мізерні 8%.
Таким чином, коли говоримо або пишемо про відновлення кредитування, краще це слово брати в лапки.
А перехід Національного банку до нового циклу посилення жорсткості монетарної політики консервуватиме вищезазначену негативну тенденцію та відкладатиме у часі відновлення динамічного зростання економіки.
Засновник та голова правління Growford Institute Віталій Ломакович для Бізнец.Цензор.