План доходів державного бюджету зі змінами був перевиконаний  на 2,8%, що пояснювалося відновленням економічного зростання та прискоренням інфляції. Податкова система України повною мірою виконувала свою фіскальну функцію та демонструвала прийнятну ефективність роботи Державної податкової служби. Водночас, регулятивний потенціал податкової системи використовувався не повністю, оскільки окремі податки та збори мають регресивний характер, а податкові механізми інтерналізації зовнішніх негативних ефектів є мінімальними (забруднення навколишнього середовища, шкідливі звички, надмірна забудова). Податкова система України також характеризувалася подальшим посиленням структурних диспропорцій: екологічний податок генерував надходжень в десятки разів менше, ніж у середньому по ЄС, а податок на майно – утричі менше.

В 2021 році видатки Зведеного бюджету скоротилися на 2,8 в.п. ВВП, порівняно з 2020 роком, і досягли 35,3% ВВП. Органи влади зосереджували бюджетні ресурси на таких важливих для суспільства напрямах – відбудова дорожньої інфраструктури, охорона здоров’я населення і фінансування освіти. До позитивів державної політики варто віднести і зупинку практики перманентного збільшення витрат на органи державного управління і правоохоронно-судові органи (які традиційно поглинали значну частку бюджету з мінімальною результативністю для економіки та якості життя громадян). Але негативної оцінки заслуговують державні рішення щодо скорочення реального фінансування оборонних потреб країни та соціального захисту населення, деформації структури капітальних видатків бюджету, прискореного нарощування видатків на обслуговування боргу.

Частка капітальних видатків у структурі видатків Зведеного бюджету була стабільною, наближаючись до 11%. При цьому видатки Державного агентства автомобільних доріг в 2021 р. складали 56% загальних капітальних видатків бюджету. Для порівняння: така частка в 2019 р. дорівнювала лише 18,2%, а в 2020 р. – 51,1%. Пропорції розподілу капітальних видатків бюджету, що склалися в 2020-2021 роках, не можна назвати обґрунтованими, з огляду на зношеність і застарілість мереж житлово-комунального господарства, енергетичної інфраструктури, стану міського і залізничного транспорту, дефіцит об’єктів соціальної інфраструктури. 

Дефіцит державного бюджету за 2021 рік становив 197,9 млрд грн або 3,8% ВВП, що говорить про стриманий характер фіскальної політики України. Адже, за оцінками МВФ, середній обсяг бюджетного дефіциту в розвинутих країнах у 2021 році складав 8,8% ВВП, а в країнах з ринками, що формуються, – 6,6% ВВП. Динаміка циклічно скоригованого первинного балансу загального Уряду також засвідчує, що фіскальна політика України мала рестриктивний вплив на сукупний попит у 2021 році. На противагу цьому, в інших країнах світу фіскальна політика сприяла розширенню сукупного попиту, як у 2020, так і 2021 роках.

Продовження пандемії в 2021 р. та слабкі ознаки економічного відновлення не створювали належних передумов для різкого розвороту фіскальної політики України від експансивної до рестриктивної. Недофінансування бюджетних видатків і недовиконання плану залучення позичкових коштів мали негативні ефекти для критично важливих галузей бюджетної сфери, а також гальмували вихід економіки України з кризи. Внаслідок невиконання планових показників залучення державних позик, у 2021 р. до державного бюджету не надійшло 105,4 млрд грн.

Домінуючими тенденціями на ринку облігацій внутрішньої позики (ОВДП) стали: 1) незначне зростання номінальних ставок та зниження реальних ставок за ОВДП при проведенні поміркованої політики Міністерством фінансів; 2) збереження помітного відриву середньої ставки ОВДП від облікової ставки НБУ та утримання позитивної різниці між ставками за ОВДП і за строковими депозитами банків; 3) деяке підвищення частки юридичних та фізичних осіб України у складі бази інвесторів при утриманні домінуючої ролі банків (51,5%). Найбільш вірогідними причинами такого стану є сегментація національного фінансового ринку, його недостатня глибина та створення регуляторними органами нерівних умов для різних категорій інвесторів.

Обсяг державного і гарантованого державою боргу в кінці 2021 р. становив 2,67 трлн грн., що означало його збільшення на 119,9 млрд грн за рік. В Україні порушувалися критерії боргової стійкості за 2-ма з 5-ти ключових індикаторів – відношення державного боргу до доходів бюджету та короткострокового зовнішнього боргу до міжнародних резервів. Однак, відносно 2020 р. динаміка більшості індикаторів боргової спроможності була сприятливою, що вказує на зниження боргових ризиків. У той же час структура державного боргу України вже тривалий час демонструє високий рівень валютних ризиків і ризиків рефінансування боргу, що сигналізує про можливість боргових ускладнень у випадку різкої девальвації гривні чи втрати доступу до зовнішніх джерел фінансування.

Для підвищення ефективності державних видатків і утримання стійкості державних фінансів автори дослідження рекомендують: а) зосереджувати бюджетні ресурси на таких важливих напрямах як подолання пандемії, підвищення обороноздатності країни, фінансування освіти, фізичної та соціальної інфраструктури, надання підтримки населенню і бізнесу під час карантинних обмежень; б) у ході планування і виконання бюджету відмовитися від політики нарощування видатків на органи державного управління, правоохоронні та судові органи, що мають низьку ефективність і несуттєво впливають на продуктивність економіки; в) збільшити обсяг капітальних видатків бюджету до приблизно 5% ВВП, змінити їх галузеве спрямування та радикально підвищити якість інститутів управління державними інвестиціями; г) при втраті доступу до зовнішнього ринкового фінансування використовувати в якості компенсаційних джерел додаткове зовнішнє офіційне фінансування та збільшення обсягів розміщення валютних і гривневих ОВДП із розширенням бази внутрішніх інвесторів.