Сукупний рівень податкового навантаження на економіку у 2020 році виявився найбільшим за останні двадцять років. Податковий коефіцієнт в Україні у 2020 році склав 40,4% ВВП, підвищившись на  3,4 в. п. щодо попереднього року. Небезпека поточної ситуації полягає в тому, що за результатми численних досліджень, податковий коефіцієнт на рівні 39-40% ВВП вважається гранично допустимим для підтримки позитивних темпів економічного зростання.

В розрізі складових податкового коефіцієнту в 2020 році відбулось незначне збільшення оподаткування споживання (+0,4 в.п. ВВП), зросло податкове навантаження на фактор праці (+4,5 в.п. ВВП) і зменшилось податкове навантаження на капітал (-1,5% ВВП). У даний час найбільшим об’єктом оподаткування в Україні виступає праця (22,5% ВВП), а другим за величиною  – споживання (14,4% ВВП). Основними складовими податкового коефіцієнтутрадиційно є чотири бюджетоутворюючих податки і єдиний соціальний внесок. У 2020 році їх сумарна частка склала 30,9% ВВП, включаючи ПДВ – на рівні 9,8% ВВП.

Загальний обсяг доходів державного бюджету в 2020 році становив 1 065,4 млрд грн. Співвідношення податкових надходжень державного бюджету України до неподаткових складає 79% на 21%. Суттєвого перевиконання планових показників доходів державного бюджету було досягнуто за надходженнями від непрямих податків (ПДВ і акцизний податок) з вироблених в Україні товарів. 

Це загальний позитивний тренд року, який зумовлений, в першу чергу, підвищенням ефективності адміністрування цих податків Державною податковою службою України. У 2020 році приріст надходжень до державного бюджету від сплати ПДВ з вироблених в Україні товарів склав +37,556 млрд грн (+42%), а від сплати акцизного податку ‑ +10,552 млрд грн (+15,4%). Найбільше скоротились надходження від сплати ПДВ з товарів, ввезених на митну територію України (-15,646 млрд грн).

Аналіз законодавчих ініціатив у сфері оподаткування, розгляд яких запланований Верховною радою в І півріччі 2021 року, підводить до висновку про їх неспроможність вирішити основні проблеми вітчизняної податкової системи, які проявляються у формі наявних структурних диспропорцій та загального надвисокого рівня податкового навантаження на вітчизняну економіку.

В частині видаткової політики органи державної влади України в 2020 році зосереджували обмежені бюджетні ресурси на вкрай важливих для країни напрямах, пов’язаних із збереженням здоров’я населення, захистом країни від зовнішнього ворога, а також відбудовою  дорожньої інфраструктури країни. І це було цілком виправданим в умовах пандемії, економічної кризи та триваючої військової агресії. Але негативної оцінки заслуговують державні рішення щодо 

утримання «на голодному пайку» сфер освіти, духовного і фізичного розвитку, які з часу радикальних реформ 2014-2015 рр. і так перебувають у напівзруйнованому стані. З іншого боку, практика перманентного нарощування видатків на правоохоронні і судові органи також не є достатньо обґрунтованою. Такі видатки відносяться до державного споживання, яке не сприяє збільшенню людського чи фізичного капіталу країни і незначною мірою впливає на сумарну продуктивність факторів виробництва. 

У розрізі економічних категорій видатків найбільшого приросту фінансування у 2020 році щодо попереднього було досягнуто за статтями: а) субсидії та поточні трансферти підприємствам  (+1,3% ВВП); б) оплата праці в бюджетній сфері  (+1% ВВП); в) соціальне забезпечення (+0,3% ВВП). 

На жаль, у 2020 році не спостерігалося суттєвого посилення інвестиційної спрямованості державних видатків. Відносна величина капітальних видатків Зведеного бюджету (в % до ВВП) зросла з 3,9% до 4,2%, а державного бюджету – з 1,9% до 2,3% ВВП. Збільшення фінансування дорожнього господарства України (на 1,5% ВВП за рік) відбувалося, передусім, за рахунок зміни структури капітальних видатків: у 2020 р. номінально зменшилися витрати на придбання обладнання і предметів довгострокового користування, витрати на капітальне будівництво/ придбання.

Дефіцит державного бюджету України в 2020 р. становив 5,3% ВВП, а дефіцит Зведеного бюджету – 5,5% ВВП. У 2020 році відбувся розворот фіскальної політики від рестриктивної до експансивної. Згідно з нашими оцінками, в 2020 році фіскальний імпульс в Україні становив +1% ВВП. Тобто фіскальна політика України набула антициклічного характеру, а її пом’якшення в період економічної та епідеміологічної кризи дозволило підтримати економіку та соціальну сферу.  

Чисте фінансування дефіциту бюджету за борговими операціями в 2020 р. становило 253,2 млрд грн, що в рази перевищувало відповідні показники попередніх років. При цьому сума валового державного запозичення (638,7 млрд грн) також суттєво перевищувала аналогічні суми в минулому – 286,5 млрд грн у 2018 р. і 425,7 млрд грн у 2019 р.

Детальніше читайте у дослідженні Growford Institute.