У 2020 рік світова економіка увійшла в стані високої невизначеності, ключовим фактором якої стало загострення торгової війни між США та Китаєм у 2019 р. Закономірним наслідком цього протистояння стало зниження темпів зростання китайської економіки у 2019 р. до найнижчого рівня за останні 27 років, істотне скорочення обсягів світової торгівлі та загострення ризиків настання нової глобальної економічної кризи. Маніпуляції з курсом юаня призвели до волатильності на світових фінансових ринках та посилювали побоювання щодо можливості переростання тарифної війни у валютну.
Зниження напруги у міжнародній торгівлі та пом’якшення глобальних монетарних умов (яке розпочалося у 2019 р.) давало підстави очільниці МВФ Кристаліні Георгієвій наприкінці січня 2020 р. заявляти про поліпшення перспектив розвитку глобальної економіки.
Але такий оптимізм був дуже нетривалим. Поширення світом Covid-19 (11 березня ВООЗ оголосила про пандемію), а також різкий обвал цін на нафту стали тим шоком, який дав поштовх розгортанню глобальної економічної кризи. Найглибше падіння економічної активності відбулося у ІІ кварталі 2020 р., що було пов’язано із запровадженням більшістю країн жорстких протиепідемічних заходів.
У червні МВФ погіршив прогноз падіння світової економіки у 2020 р. з 3% до 4,9%, а зростання у 2021 р. – з 5,8% до 5,4%. Для України червневий прогноз МВФ передбачав падіння ВВП у 2020 р. на 8,2% і зростання в 2021 р. лише на 1,1%. Саме такий песимістичний сценарій розвитку подій був врахований у чинній програмі співпраці України з МВФ, яка була схвалена на початку червня.
Проте, вже у ІІІ кварталі глобальна економіка почала відновлюватись. У жовтні МВФ переглянув прогноз падіння світової економіки у 2020 р. до 4,4%, а зростання у 2021 р. – до 5,2%. Для України жовтневий прогноз МВФ, попри відчутне поліпшення порівняно з червневим, передбачав доволі песимістичний розвиток подій: скорочення ВВП у 2020 р. на 7,2% і зростання у 2021 р. на 3% (з досягненням темпу 4% лише у 2025 р.). Прогноз НБУ станом на жовтень передбачав скорочення ВВП у 2020 р. на 6% з частковим відновленням на 4,2% у 2021 р.
Реальність виявилась дещо оптимістичнішою: в оновленому на початку 2021 р. «World Economic Outlook» МВФ оцінює падіння світового ВВП у 2020 р. на 3,5%, зростання на 2021 р. – 5,5%. Для європейських країн, що розвиваються, відповідні показники становлять «мінус» 2,8% і «плюс» 4%.
Чинний макроекономічний прогноз НБУ (оприлюднений в січневому Інфляційному звіті) передбачає скорочення реального ВВП України у 2020 р. на 4,4% (попередній прогноз – 6%) і зростання у 2021 р. на 4,2%. Ключовим чинником поліпшення динаміки ВВП у другому півріччі 2020 р. стала сприятлива зовнішня кон’юнктура для українських експортерів, обумовлена стрімкішим, ніж очікувалось, відновленням світової економіки.
Позиція МВФ у цьому контексті доволі чітка: вийти на траєкторію відновлення світова економіка змогла завдяки масштабній бюджетній підтримці урядами своїх економік (близько 14 трлн дол. США) та безпрецедентним заходам монетарної політики, до яких вдалися центральні банки. Усе це, на думку фахівців Фонду, дозволило запобігти повторенню фінансової кризи 2008 – 2009 рр.
В Україні плановий дефіцит державного бюджету у 2020 р. було збільшено до 7,5% ВВП (порівняно з 2% у 2019 р.), однак фактичний показник становив близько 5,3% ВВП. Закон про бюджет на 2021 р. передбачає дефіцит на рівні 5,5% ВВП, що цілком відповідає настановам МВФ щодо недоцільності різкого скорочення державних витрат.
Значно дискусійнішим питанням є те, наскільки дієвою та адекватною ситуації була монетарна політика НБУ. Національний банк переконує суспільство, що зробив усе від нього залежне для підтримки економіки в умовах кризи. Чи відповідає це дійсності?
Аналітичний огляд допоможе сформувати комплексне уявлення про стан грошової сфери, а також дати незалежну оцінку ефективності монетарної політики НБУ та її відповідності викликам, з якими зіткнулась українська економіка в умовах глобальної кризи.