Прискорення процесів фінансиалізації світової економіки актуалізує ризики волатильності фінансових ринків, циклів «бумів‐спадів» на ринках, порушення цінової стабільності та боргової стійкості. Для України це означає посилення зовнішніх загроз і формування нових викликів, оскільки її економіці властиві високий ступінь зовнішньої відкритості, значні обсяги зовнішньо‐боргових зобов’язань і брак внутрішніх інвестиційно‐кредитних ресурсів. У роботі на основі міжнародних порівнянь доведено факт недорозвинутості національної кредитної системи і недовикористання кредитних важелів у секторах фінансових, нефінансових корпорацій і домашніх господарств, які гальмують економічне зростання в Україні. З іншого боку, підтверджено факт високої зовнішньо‐боргової залежності економіки України, що посилює негативні наслідки фінансиалізації та нестабільності потоків міжнародних капіталів.
У роботі обґрунтовується вплив факторів довготривалої дії, визначатимуть скорочення припливу довгострокового іноземного капіталу на ринки, що формуються, після подолання пандемії COVID‐19. Систематизовано перспективні методи врегулювання боргових проблем у різних країнах світу та розкрито особливості їх застосування у США і євро‐зоні. Для зменшення кредитно‐боргових аномалій України і створення фінансового підгрунтя для економічного зростання розроблено пропозиції на середньо‐строкову перспективу, які стосуються розвитку національного фондового ринку, коригування фіскальної політики держави, активізації надходження прямих іноземних інвестицій до України, зміни монетарної політики НБУ та управління офіційними золото‐валютними резервами.
Детальніше читайте у дослідженні доктора економічних наук, директора з наукової роботи Growford Тетяни Богдан.