Уникнення в Україні кризи платіжного балансу і боргових криз під час економічної кризи 2020-2021 років стало приємним винятком із усталеного правила взаємообумовленості (взаємопосилення) фінансових та економічних криз в Україні. Але такий стан справ більшою мірою відображав не досягнення макроекономічної політики України, а унікальну природу нинішньої кризи, яка реалізувалася через скорочення імпорту (що стримувало вплив зовнішніх шоків за торговельним каналом) та збереження доступу до міжнародного ринку капіталів для позичальників з ринків, які формуються (що пом’якшувало вплив зовнішніх шоків за фінансовим каналом).
В 2020 – на початку 2021 рр. формування профіциту поточного рахунку, скорочення дефіциту міжнародної інвестиційної позиції та покращення окремих показників адекватності резервів указували на зменшення зовнішньої фінансової вразливості економіки України. Однак, за 8-ма індикаторами зовнішньої стійкості економіки з 12-ти ризики стресової ситуації все ще оцінювалися як доволі високі.
Ключові ризики для стабільності платіжного балансу України пов’язані з масштабним відпливом українського капіталу та значними потребами у рефінансуванні зовнішніх боргів за нестабільності світового ринку капіталів. На початку 2021 р. волатильність цього ринку посилалася при зростанні довгострокових відсоткових ставок у розвинутих країнах, що актуалізувало ризики доступності зовнішнього фінансування для всіх ринків, що формуються, включаючи Україну. Для нейтралізації таких ризиків МВФ радить центральним банкам продовжувати м’яку монетарну політику та сприяти підтриманню довіри економічних суб’єктів до фіскальної та монетарної політики директивних органів.
Більш детально позитивні зрушення та дисбаланси зовнішньо-економічної сфери України розглядаються в аналітичному дослідженні Growford Institute «Оцінка зовнішньої фінансової вразливості України», підготованому д-ром екон. наук Тетяною Богдан.