Рекомендації
У документі, підготовленому за підтримки Програми «U-LEAD з Європою», представлено рекомендації щодо цифровізації процесу адміністрування податку на майно в Україні. Наведено стислий опис проблем, що потребують вирішення, та сформульовано заходи впливу в сфері застосування цифрових технологій, які можуть сприяти зростанню ефективності процесу адміністрування податку на майно та, відповідно, посиленню податкової спроможності муніципалітетів.
Бюджетна децентралізація є спільним трендом країн Європейського Союзу. Ефективність реформи децентралізації є беззаперечною для країн Центральної Європи і Балтії, які розпочали децентралізацію бюджетної системи ще у 1990-х та згодом стали членами ЄС. Україна розпочала системну реформу децентралізації лише десятиліття тому, а сьогодні її результати свідчать про успішність обраного вектору. Разом з тим, цей процес ще триває, і одним з основних пріоритетів децентралізації залишається підвищення рівня фінансової спроможності територіальних громад (далі – ТГ). Без цього неможливий подальший поступ в реалізації зазначеної реформи.
Тому питання наповнення місцевих бюджетів власними податковими надходженнями є вкрай актуальним та важливим, особливо за рахунок податку на майно (далі – ПнМ), який має значний фіскальний потенціал. Цей потенціал не використовується в повному обсязі. Сукупність недоліків як складових елементів податку, так і повного циклу його адміністрування визначають невідповідність між фізично наявним майном та податковими надходженнями до місцевих бюджетів.
Процес адміністрування ПнМ є доволі складним, включає у себе чималий перелік процедур, які здійснюють податкові органи. Зокрема це ідентифікація та облік платників податків і майна, що підлягає оподаткуванню; сервісне обслуговування платників податків; податковий контроль тощо.
Базовим принципом побудови ефективної моделі адміністрування податку є економічність оподаткування. Цей принцип передбачає, що витрати на адміністрування податків мають бути суттєво нижчим за обсяг їх надходжень. В сучасних умовах розвитку цифрових технологій досягнення такого результату стає можливим за рахунок їх імплементації в процес адміністрування.
Цифровізація механізму податкового адміністрування дозволяє знизити трансакційні витрати та забезпечити комфортні умови для платників, зокрема при сплаті ПнМ. Сучасним трендом податкової політики у країнах-членах ЄС є масштабування цифровізації оподаткування з метою: спрощення сплати податків; автоматичного аналізу великих масивів даних від платників податків та третіх осіб; покращення комунікації між податковою службою і платниками податків. Успішні приклади проєктів цифровізації оподаткування майна у країнах ЄС сприяли процесам ідентифікації об’єктів нерухомості, їх подальшої реєстрації та виставлення рахунків платникам. У сукупності це дозволяло збільшити податкові надходження до бюджетів органів місцевого самоврядування (далі – ОМС).
З огляду на це, система адміністрування податків зазнає кардинальних змін. Міжнародними експертами запропонована модель цифрової трансформації податкових адміністрацій (Tax Administration 3.0), яка враховує довгострокові тенденції розвитку цифрових технологій та їх вплив на зміну умов ведення фінансово-господарської діяльності, в цілому життєдіяльності людей. Зазначена модель складається з шести ключових елементів: 1) цифрова ідентифікація (платника податку); 2) податкові правила; 3) точка доступу платника податку; 4) управління; 5) нові правила і навички; 6) управління даними.
Усі елементи цієї інфраструктури через відповідні цифрові пристрої, продукти та рішення (персональні девайси, програмне забезпечення, платіжні системи, мобільні додатки, комунікаційні системи, інтернет речей, цифрові платформи, реєстраційні системи) мають акумулювати симетричну інформацію про об’єктивний стан платника податку та активності, які він здійснює.
Очевидно, що вектор цифровізації податкової системи загалом та подальшого вдосконалення системи адміністрування податків в Україні зокрема в руслі міжнародних тенденцій та розвитку цифрових технологій має значний фіскальний потенціал і сприятиме досягненню суспільно важливих цілей розвитку національної економіки.
Ця публікація була підготовлена за підтримки Європейського Союзу і його держав-членів Німеччини, Швеції, Польщі, Данії, Естонії та Словенії. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю її авторів та не може жодним чином сприйматися як такий, що відображає погляди Програми «U-LEAD з Європою», уряду України, Європейського Союзу і його держав-членів Німеччини, Швеції, Польщі, Данії, Естонії та Словенії.
© 2024 – К. Швабій, М. Джус, Т. Кощук, М. Пасічний. Всі права захищені. Ліцензія надана Програмі «U-LEAD з Європою», Європейському Союзу і його країнам-членам Німеччині, Польщі, Данії та Словенії на певних умовах.