У виданні розкрито тему зловживань міжнародними поштовими відправленнями як одним із інструментів електронної комерції.
Досліджено ризики електронної комерції міжнародними поштовими відправленнями у глобальному масштабі й національному ракурсі. Наведено європейський досвід запобігання викривленню конкуренції та зменшенню податкових надходжень внаслідок агресивного демпінгу при здійсненні міжнародної інтернет-торгівлі. Проаналізовано динаміку імпорту товарів шляхом надсилання посилок в Україні та її економічні наслідки, оцінено втрати бюджету від надання пільг для такої торгівлі. Сформульовано пропозиції щодо удосконалення оподаткування міжнародних поштових відправлень в Україні для формування сприятливого конкурентного середовища та наповнення бюджету.
РЕЗЮМЕ
По мірі поширення сучасних цифрових технологій ринок електронної комерції та торгівлі стрімко розвивається у світі та в Україні. Це супроводжується агресивною експансією інтернет-продажів товарів, часто китайського походження, на глобальних маркетплейсах Amazon, Temu, AliExpress тощо.
Лише за 9 місяців 2024 року частка імпорту в Україну товарів з Китаю зросла майже на 4 відс. п., сягнувши 20%. Частина цих товарів надходить в Україну в міжнародних поштових відправленнях фізичним особам штучно подрібненими партіями вартістю до 150 євро, які звільняються від оподаткування ПДВ та митом, а потім продаються українцям. Зазначені продажі також часто здійснюються онлайн, зокрема через Телеграм-канали, та без сплати ПДВ, оскільки продавці можуть або використовувати спрощену систему оподаткування, або бути незареєстрованими як підприємці.
За експертними оцінками, сукупний обсяг ринку електронної торгівлі в Україні становить близько 10% або майже 128 млрд грн у цінах 2023 року.
В Україні на рівні класу КВЕД 47.91 «Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет»представлена господарська діяльність суб’єктів господарювання засобами електронної комерції. У цій сфері спостерігається стрімке збільшення кількості підприємців на спрощеній системі оподаткування. Кількість суб’єктів господарювання цього виду в 2018–2024 роках зросла на 37 391 до 57 051. Зазначена сфера діяльності входить до Топ 10 видів господарської діяльності фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП). Крім того, є ще офіційно незареєстровані онлайн-продавці, які реалізують товари без сплати будь-яких податків.
При цьому військові загрози в Україні створюють передумови для збільшення імпорту товарів та поширення онлайн-продажів, а зменшення купівельної спроможності населення призводить до часткового зміщення споживчих переваг до товарів низького цінового сегменту.
Отже, обсяги покупок на глобальних маркетплейсах українцями зростають, а разом із ними зменшується виробництво та реалізація вітчизняних товарів і збільшуються втрати доходів бюджету.
У світі сформувалося розуміння, що поряд з перевагами такої діяльності через зменшення бар’єрів у транскордонній торгівлі існують виклики та загрози для національних економік. Ключовими з них є ризики для економічної безпеки держави (згортання діяльності національних виробників і ритейлерів, захисту персональних даних тощо), можливості для оптимізації податкових зобов’язань та ухилення від сплати податків, що можуть набувати значних масштабів. Тому ОЕСР та Європейська Комісія працюють над створенням глобальних стандартів для оподаткування цифрової економіки, у тому числі в межах проєктів BEPS, DAC.
З липня 2021 року в ЄС набули чинності зміни, що скасували неоподатковане ПДВ ввезення міжнародних поштових відправлень, вартість яких складає до 22 євро. Таке рішення було зумовлено саме агресивним демпінгом низки маркетплейсів і зростанням бюджетних втрат. Крім того, низка країн за межами ЄС, зокрема Норвегія та Туреччина, додатково підтримали національний бізнес встановленням більш жорстких правил щодо мита.
Сьогодні в ЄС сплата ПДВ здійснюється з усіх посилок, що надходять з третіх країн (виняток – подарунки вартістю до 45 євро). При цьому електронні платформи/онлайн-магазини з продажу товарів можуть задекларувати і сплатити ПДВ через систему Import One Stop Shop (IOSS), якщо сумарна вартість такого товару не перевищує 150 євро. IOSS створено для спрощення декларування та сплати ПДВ для онлайн-продажів товарів низької вартості, що імпортується з третіх країн. Вказаний підхід є добровільним.
Україна не зможе вступити до ЄС, не імплементувавши в обов’язковому порядку зазначені гармонізовані правила оподаткування.
Тим часом, як зазначено вище, норми вітчизняного законодавства передбачають, що товари (окрім підакцизних), що надсилаються на митну територію України на адресу одного одержувача у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, митна (для підприємств) та фактурна (для громадян) вартість яких не перевищує 150 євро, не є об’єктом оподаткування ПДВ та митом. Ці пільги призводять до того, що в кількісному вимірі 99% відправлень міжнародної електронної торгівлі надходять в Україну без оподаткування зазначеними митними платежами. У грошовому виразі більше половини вартості відправлених посилок не оподатковується.
Дані 2024 року свідчать про те, що серед 100 найбільших отримувачів міжнародних поштових та експрес-відправлень є 80 фізичних осіб, жодна з яких не сплачувала митних платежів.
В Україні частка товарів китайського походження у структурі продажів через електронні платформи (за кількістю) зросла з 32,5% у 2022 році до 62,2% у 2024-му.
Зазначене посилює необхідність створення рівних умов конкуренції та оподаткування для вітчизняного виробника і ритейлу.
Динамічне зростання кількості суб’єктів господарювання за КВЕД «Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет» та обсягів ринку зумовлені не лише зручністю для споживачів купівлі товарів на електронних маркетплейсах, але й пільговими умовами оподаткування таких відправлень та можливостями податкової оптимізації за допомогою спрощеної системи оподаткування.
За нашими оцінками, в 2023 році сукупні втрати надходжень ПДВ та мита від застосування пільг в оподаткуванні міжнародних поштових та експрес-відправлень для фізичних осіб вартістю не більше 150 євро становили близько 12,8 млрд грн. Крім того, є ще додаткові недонадходження єдиного податку на рівні орієнтовно 2,6 млрд грн.
Враховуючи тенденцію стрімкого розвитку відповідного ринку в Україні, вважаємо, що за підсумками 2024 року можна буде говорити про щонайменше 19 млрд грн недонадходжень ПДВ та мита, а також 3,9 млрд грн неотриманого єдиного податку (разом – 22,9 млрд грн).Також можна передбачати, що в 2025 році втрати надходжень лише митних платежів становитимуть щонайменше 23 млрд грн.
Зростання обсягів неоподатковуваного імпорту буде зменшувати мотивацію національних виробників. Це може спровокувати часткове переміщення виробництва товарів у сусідні країни для їх імпорту в Україну у міжнародних відправленнях для «економії на ПДВ». Наслідками цього будуть заміщення української продукції імпортною та погіршення платіжного балансу, скорочення робочих місць, зменшення обсягів податкових надходжень.
Беручи до уваги важливість врахування принципу соціальної справедливості, пропонуємо скасувати режим пільгового ввезення без оподаткування ПДВ товарів (крім підакцизних), що переміщуються (пересилаються) на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, відмовившись від порогу 150 євро, та залишити виняток – ліміт 45 євро на посилки для особистого або сімейного використання одержувачем.
При цьому державі слід забезпечити зручний для платника механізм сплати ПДВ при оподаткуванні товарів, які пересилаються у міжнародних поштових та експрес-відправленнях.
Враховуючи європейський досвід, в Україні варто покласти відповідальність за сплату ПДВ на постачальників-нерезидентів та цифрові платформи (у тому числі маркетплейси). Крім того, потрібно запровадити ефективний механізм збору ПДВ, що включає, зокрема, використання сучасної системи управління ризиками.