У даний час актуалізуються завдання оцінки зовнішньої фінансової вразливості економіки України, оскільки обсяги зовнішньої торгівлі у світі знижуються, відплив капіталу вже набув небезпечних розмірів, а ризики порушення зовнішньої стійкості економіки України були високими ще до початку корона-кризи.

Глобальна економіка занурилася в стан глибокої рецесії. МВФ прогнозує падіння світової економіки на 4,9% у 2020 р., при цьому реальний ВВП розвинутих країн зменшиться на 8%, а країн з ринками, що формуються, – на 3%. Виникнення пандемії COVID-19 у країнах з ринками, що формуються, на додаток до окреслених проблем, спровокувало поширення таких зовнішніх шоків: помітного зниження обсягів міжнародної торгівлі та скорочення експортної виручки, несприятливої динаміки цін на сировинні товари, зменшення грошових переказів мігрантів, безпрецедентного відпливу капіталів.

Під впливом зазначених глобальних чинників в Україні спостерігалися деякі негативні явища і процеси, які погіршували перспективи утримання зовнішньо-економічної стійкості:

  • початок відпливу іноземних портфельних інвестицій з ринку внутрішніх державних облігацій,що породжувало додаткові ризики для курсової стабільностіта рівня відсоткових ставок за ОВДП;
  • перевищення сум погашення зовнішнього боргу над сумами залучення позикза статтею «інші інвестиції», що актуалізувало ризики виникнення кризи ліквідності;
  • півтора-кратне збільшення приросту зовнішніх активів резидентами України, внаслідок дестабілізаційних тенденцій на міжнародних ринках та лібералізації виведення капіталів з України;
  • прогнозоване скорочення доходів від оплати праці, що нівелюватиме імпульси для пожвавлення національної економіки та погіршуватиме стан поточного рахунку

Доктор економічних наук, завідувачка відділу державних фінансів Growford Institute Тетяна Богдан дослідила ризики зовнішньої фінансової вразливості України станом на 1 квітня 2020 року.

Детальніше в матеріалі: