Пандемія Covid-19 і безпрецедентні протиепідемічні заходи стали тим шоком, який, крім безпосереднього впливу, актуалізував більшість назрілих ризиків і зіштовхнув світ у нову економічну кризу. За словами директорки-розпорядниці МВФ Кристаліни Георгієвої, глобальне зростання у 2020 р. буде «різко негативним» (sharply negative) і світ очікує найбільше економічне падіння з часів Великої депресії.
У кінці березня генеральний секретар Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) Анхель Гурріа висловив застереження, що після шоку, завданого пандемією, відновлення світової економіки не матиме V-подібної траєкторії, а триватиме роками.
Водночас, квітневий прогноз МВФ передбачає падіння світової економіки у 2020 р. на 3% з подальшим швидким відновленням у 2021 р. на 5,8%. Проте, вже у травні пані Георгієва зазначила, що скорочення глобальної економіки у 2020 р. буде глибшим, відновлення у 2021 р. – частковим, а передкризового рівня вона досягне лише до 2023 р.
Економічна криза призвела до перегляду традиційних вимог МВФ щодо необхідності обмеження державних витрат. «Витратьте стільки, скільки можете, а потім витратьте трохи більше на своїх лікарів, медичних сестер, незахищених людей у вашому суспільстві», – закликала уряди країн очільниця Фонду у травні.
Для підтримання економіки в умовах кризи більшість країн застосували масштабні програми фіскального та монетарного стимулювання. До значного пом’якшення монетарних умов вдалися не лише центральні банки-емітенти резервних валют, а й більшість регуляторів країн, що розвиваються.
Національний банк України прогнозує падіння ВВП у ІІ кварталі на 11,3% і загалом за 2020 р. на 5%, але у відповідь застосовує лише традиційні інструменти, ефективність яких є недостатньою, з огляду на надмірно жорсткі стартові монетарні умови.