У жовтневому випуску «World Economic Outlook» МВФ переглянув прогноз падіння глобальної економіки у 2020 р. з 4,9% до 4,4%, а зростання у 2021 р. – з 5,4% до 5,2% (зазначивши, однак, що воно буде частковим і нерівномірним). У фонді наголошують, що вийти на траєкторію відновлення світова економіка змогла завдяки масштабній бюджетній підтримці урядами своїх економік (близько 12 трлн дол. США) та безпрецедентним заходам монетарної політики, до яких вдалися центральні банки. Усе це, на думку фахівців МВФ, дозволило запобігти розгортанню світової фінансової кризи (як у 2008 – 2009 рр.).

Для України оновлений прогноз МВФ передбачає скорочення ВВП у 2020 р. на 7,2% і зростання у 2021 р. на 3% (з досягненням темпу 4% лише у 2025 р.). Попри деяке покращення порівняно з попереднім прогнозом, перспективи України оцінюються МВФ значно гірше, ніж в середньому для країн Європи, що розвиваються: 2020 р. – падіння на 4,6%, 2021 р. – зростання на 3,9%.

Постійний представник МВФ в Україні Йоста Люнгман наприкінці ІІ кварталу зазначив, що глибше падіння українського ВВП, порівняно з іншими країнами, обумовлене відсутністю в домогосподарств значних обсягів заощаджень (що пригнічує споживання) та обмеженістю фіскальної підтримки економіки. Водночас, з невідомих причин, представник МВФ жодним словом не торкнувся можливостей підтримання економіки монетарними методами.

Попри обмеженість можливостей, плановий дефіцит державного бюджету у 2020 р. було збільшено до 7,5% ВВП (порівняно з 2% у 2019 р.), а проєкт на 2021 р. передбачає дефіцит на рівні 6% ВВП, що цілком відповідає аналогічним показникам інших країн, що розвиваються.

Натомість, монетарна політика Національного банку України залишається надміру консервативною. У відповідь на різке падіння економіки НБУ застосував інструменти, ефективність яких є недостатньою, з огляду на надмірно жорсткі монетарні умови на момент початку кризи. Незважаючи на охолодження попиту, зниження темпів інфляції значно нижче цільового діапазону та незадовільний стан кредитування економіки НБУ припинив зниження облікової ставки на рівні 6%, що робить його процентну політику однією з найжорсткіших у світі.

Тим часом, директор-розпорядник МВФ Кристаліна Георгієва, окреслюючи пріоритети політики на майбутнє, наполягає, що необхідно уникати завчасного припинення (бюджетних) заходів з підтримки економіки. Не менш важливо, на думку очільниці фонду, продовжувати проведення м’якої монетарної політики та підтримувати ліквідність для забезпечення кредитування, особливо малих та середніх підприємств (сприяючи цим зайнятості та фінансовій стабільності). Тоді як завчасне припинення вищезазначених заходів може призвести до стрімкого падіння економіки.

У жовтневому «Звіті про глобальну фінансову стабільність» МВФ радить у разі погіршення ситуації в економіці вдаватись до подальшого пом’якшення монетарної політики (включно з використанням «нетрадиційних» методів) з метою стимулювання кредитної активності.

Економічна криза призвела до кардинального перегляду традиційних уявлень про необхідність обмеження державних витрат, а також стандартів монетарного регулювання, повернувши центральні банки до використання дискреційної політики. Проте, Національний банк України залишається осторонь цього процесу, що може мати вкрай негативні наслідки в майбутньому.

Аналітичний огляд допоможе отримати комплексне уявлення про стан грошової сфери та оцінити ефективність монетарної політики НБУ.