У виданні досліджено динаміку розвитку нелегального ринку тютюнових виробів в Україні та проблеми, які потребують концентрації зусиль у ході подальшої боротьби із ним. Проаналізовано передумови поширення нелегально вироблених сигарет в Україні, у тому числі доступність і вартість тютюнової сировини, особливості використання виробничого обладнання, підходи до дистрибуції продукції, а також оцінено вигоди і ризики відповідної незаконної діяльності. Виявлено відмінності нелегального тютюнового «бізнесу» в Україні та ЄС. Запропоновано шляхи вдосконалення протидії нелегальному виробництву та постачанню сигарет в Україні.
ВИСНОВКИ
1. Згідно з оцінками Kantar, фіксується реверсне збільшення частки нелегальних сигарет у загальному обсязі їх споживання, яка в жовтні 2023 р. сягнула 25,7%, далі потягом року знизилася до 12,6%, а у квітні 2025 р. знову зросла до 16,2%. Це також підтверджує зміна динаміки виторгів від реалізації тютюнових виробів за даними РРО.
Втрати податкових надходжень від нелегальної торгівлі сигаретами залишаються на високому рівні – 25,2 млрд грн.
У 2024 р. середньозважена ціна пачки легальних сигарет (20 шт) дорівнювала 99,1 грн, нелегальної – 60 грн. Різниця між цими цінами спонукала до придбання нелегальної продукції, а неприхована торгівля нею сприяла збільшенню її обсягу. Разом із тим, перехід до продажів понад 65% нелегалу в кіосках та магазинах є ознакою того, що нелегальний тютюновий ринок «пускає глибоке коріння», а боротьба з ним ускладнюється.
У регіональному розрізі «лідерами» за реалізацією нелегальної продукції у квітні 2025 р. були Дніпропетровська обл. (27% загальноукраїнських продажів), Одеська обл. (13%), Львівська обл. (10%), Харківська обл. (9%), м. Київ і Київська обл. (7%). Така «географія злочину» вказує, які регіони потребують посиленого відпрацювання.
Тим не менш, протидія реалізації нелегальних сигарет у роздрібних мережах не принесе відчутного результату, якщо не перекривати виробництво та постачання нелегалу.
У структурі нелегального ринку сигарет України переважає продукція з маркуванням «Duty Free» або призначена для експорту і підроблені сигарети. Контрабанда становить дуже незначну частку в загальному обсязі споживання нелегальної продукції.
2. З 1 жовтня 2023 р. набрали чинності заборони: розміщення та продажу магазинами безмитної торгівлі тютюнових виробів вітчизняного виробництва; продажу такими магазинами сигарет одній особі протягом однієї доби в обсязі, що перевищує 50 шт. Як наслідок, частка ринку нелегальних сигарет із маркуванням «Duty Free» або для експорту протягом року дії зазначених норм знизилася на 9,2 в. п. – до 3,7%. Проте у квітні 2025 р. цей показник збільшився до 5,8%, фіксуються випадки відповідних зловживань. Важливими є ідентифікація нелегальної продукції з маркуванням «Duty Free» або призначеної для експорту та протидія її виробництву.
3. У травні 2024 р. розпочалися обшуки на п’яти виробниках сигарет, щодо яких є підтверджені відомості про їх нелегальну діяльність. Слідчі дії велися кілька місяців, найбільші нелегальні виробництва зупинилися, незаконний товар постачався зі складів, поки запаси не почали вичерпуватися і Kantar не зафіксував зменшення частки споживання підроблених сигарет із 11,3% у жовтні 2023 р. до 6,3% у жовтні 2024 р.
Дедалі активнішими гравцями нелегального тютюнового ринку стають «чорні» цехи. Правоохоронні органи звітують про їх викриття.
Послаблення тиску на «сірі» фабрики позначилося на показниках нелегальної торгівлі тютюновими виробами. У квітні 2025 р. частка підроблених сигарет у загальному обсязі їх споживання зросла до 8,8%. Понад 60% від загального обсягу такого нелегалу – це підробки брендів міжнародних компаній (контрафакт), що реалізуються як із підробленими марками акцизного податку, так і без марок взагалі.
Такий стан справ свідчить про високу адаптивність тютюнових злочинців. Потрібно посилити громадський контроль за процесом детінізації ринку і постійно удосконалювати заходи боротьби.
4. Однією з передумов нового поширення нелегальної торгівлі тютюновими виробами в Україні є відсутність належної відповідальності за відповідні злочини. Зокрема, незаконне придбання з метою збуту або зберігання чи транспортування з метою збуту підакцизних товарів караються штрафом від 85 до 170 тис грн, для сплати якого достатньо реалізувати 1,4 – 2,8 тис пачок нелегальних сигарет.
Фіксуються випадки, коли за викриті правопорушення, пов’язані з незаконним обігом сигарет, ніхто відповідальності не поніс або відповідні справи закриваються у зв’язку з малозначимістю. Є прецедент повернення судом арештованої лінії для виробництва сигарет її власнику.
Важливо посилити адміністративну і кримінальну відповідальність за незаконний обіг підакцизних товарів.
5. Розвиток нелегального тютюнового ринку означає сприяння злочинності та корупції, зростання толерантності до протизаконних дій. Це заохочує національні та міжнародні організовані злочинні групи і контрабандистів. Покупці, які споживають нелегал, свідомо обирають дешевий аналог без сплати податків, а окремі представники влади, які «закривають очі» на виробництво і розповсюдження незаконної продукції, впливають на збільшення рівня корупції у країні.
Одним із методів легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом, є використання ланцюжка транзакцій з переказів коштів, здійснення численних транзитних операцій. Поширеним є використання «дропів» в операціях з купівлі-продажу нелегальних сигарет через сайти/Telegram канали.
Відбувається також підроблення документів з метою приховування джерел походження коштів, однією з форм якого є підроблення експортних контрактів, за якими сигарети експортуються за кордон, а насправді незаконно реалізуються на території України.
Ці аспекти функціонування нелегального ринку сигарет потребують посиленої уваги щодо відпрацювання.
6. Міжнародна експансія української тютюнової «тіні» може відбуватися у двох формах: контрабанда нелегально вироблених в Україні сигарет та налагодження нелегального виробництва цієї продукції в ЄС. Це завдає значних втрат бюджетам інших країн та негативно позначається на міжнародному іміджі України, яка отримує великі обсяги іноземної підтримки та реалізує стратегію вступу до ЄС.
У країнах ЄС відбуваються викриття підпільного виробництва сигарет, на яких працюють українці. Також є ознаки пов’язаності цих нелегальних цехів із організованими злочинними групами з України. У Європі виявлення таких об’єктів відбувається швидко, рейди на них ретельно плануються та координуються контролюючими та правоохоронними органами.
У ЄС передбачена сувора відповідальність не лише за організацію нелегального виробництва та збуту тютюнових виробах, а й за участь у відповідних процесах. Українці, які погоджуються працювати у підпільних сигаретних цехах, часто у жахливих умовах, можуть про це не знати.
7. Останніми роками в Україні вступили в дію законодавчі норми, які обмежили можливості використання легально імпортованої тютюнової сировини для нелегального виробництва сигарет «сірими» фабриками. Утім, спостерігаються ознаки легального ввезення тютюну певними гравцями ринку з подальшим незаконним постачанням такої сировини виробникам (насамперед «чорним» цехам, хоча не виключене також її потрапляння в необлікований офіційно спосіб до «сірих» підприємств). Згідно з нашими оцінками, лише у 1-му кварталі 2025 р. імпортовано майже 500 т такого тютюну, з якого можна виготовити 760 млн шт нелегальних сигарет, що призвело до втрат податкових надходжень у розмірі 3,13 млрд грн.
Іншим джерелом постачання тютюнової сировини на нелегальні виробництва є незаконно вирощений на території України тютюн. Після запровадження змін щодо ліцензування відповідної діяльності, активізувалися нелегальні гравці. Правоохоронні органи викривають місця нелегального вирощування, сушіння і переробки тютюну в промислових масштабах.
За нашими підрахунками, витративши лише 250 тис грн за тону тютюнової сировини та 80 тис грн за 320 кг ацетатного волокна (разом – це 320 тис грн), можна отримати 5,6 млн грн від реалізації виробленого з них нелегалу. Це дуже великий «заробіток», навіть враховуючи інші статті витрат у собівартості нелегально виготовлених сигарет.
Крім того, тепер матеріальні витрати на виробництво сигарет зменшуються мало не до вартості тютюну (у випадку новинки ринку – сигарет без пачок і фільтра), а продукція стає доступною для вживання у більших обсягах, що перешкоджає досягненню цілей охорони здоров’я.
У разі відсутності стандартного пакування також виникають додаткові ускладнення для доведення злочину і притягнення організаторів нелегального виробництва сигарет до відповідальності.
8. У 2024 р. в Україні правоохоронними органами було вилучено 16 ліній для виробництва сигарет, з них п’ять ліній належали підприємствам, що мали відповідну ліцензію, але виготовляли у томі числі сигарети з підробленими марками акцизного податку або без них. У 2025 р. виявлення та вилучення таких ліній продовжилося. Вони були встановлені на підпільних добре законспірованих об’єктах, часто у несподіваних місцях – приміщеннях колишньої свиноферми, колишнього дитячого табору тощо.
ЗМІ наводять дані про те, що в Україні продовжують виробляти сигаретний нелегал дві «сірі» фабрики і 10 «чорних» виробничих ліній.
Нелегальні гравці ринку мають можливості використовувати сучасне обладнання. Воно є доволі доступним за ціною. За нашими оцінками, до 10 днів роботи лінії для виробництва сигарет (наприклад, нових сигаретної машини Molins Mark 9, фільтрової машини MAX S і пакувальної машини HLP 2) може бути достатньо, щоб виготовити такий обсяг продукції, який компенсує вартість обладнання.
За день промислова нелегальна виробнича лінія може виробити сигарет на 4–10 млн грн.
Доступними для нелегальних виробників є також міні сигаретні машини потужністю 30–50 пачок сигарет за хв, які пропонують відомі маркетплейси.
За місяць виробництва сигарет у «чорному» цеху можна покрити всі витрати, включаючи корупційні, на його організацію.
9. Одним із поширених каналів нелегальної дистрибуції тютюнових виробів є поштові відправлення, незважаючи на те, що у внутрішніх поштових відправленнях забороняється пересилати тютюнові вироби, рідини, що використовуються в електронних сигаретах, на яких відсутні марки акцизного податку встановленого зразка.
Схеми нелегальної дистрибуції за допомогою операторів поштового зв’язку є кількох видів: 1) керівництво та співробітники відділення добре поінформовані про пересилання нелегалу і є елементами ланцюжка його постачання; 2) підкуп окремих співробітників; 3) неналежне виконання персоналом відділення обов’язків щодо перевірки відправлень.
Нелегальні сигарети також активно пропонує мережа Інтернет. Використовується реклама, підсвічуються хіти продажів, доступні акційні пропозиції та оплата товару банківською картою. Крім того, Telegram канали та сайти використовуються для подальшого постачання сигарет, які реалізуються на ринках і через вуличних торговців.
Разом із тим, найбільшим каналом реалізації нелегальних сигарет залишаються точки роздрібної торгівлі. Незаконна продукція транспортується у невеликі магазини та кіоскиавтомобілями комерційного призначення зі складських приміщень і гаражів. Найпоширенішим каналом збуту нелегальних сигарет є спеціалізовані кіоски, частка яких на початку 2025 р. порівняно з початком 2024 р. збільшилась на 6 в. п.
10. Частка податків на споживання (ПДВ, акцизу, роздрібного акцизу) є домінантною у формуванні ціни легальних сигарет. Крім того, потрібно враховувати вартість ліцензій на виробництво, оптову та роздрібну торгівлю підакцизними товарами, сплату інших податків до державної скарбниці. У випадку нелегального виробництва про сплату податків та дотримання законодавства не йдеться, основним фактором ціноутворення є прибутки учасників злочинних і протиправних схем.
Мільйонні вигоди від виробництва нелегальних сигарет значно перевищують ризики бути викритим при здійсненні протизаконної діяльності, що є основною передумовою «живучості» відповідного «бізнесу».
11. У 2025 р. в Україні набрали чинності зміни щодо доволі значного підвищення акцизного податку на сигарети та заборони виробництва та імпорту такої продукції у пачках із кількістю більше/менше 20 шт, які посилили ризики тінізації тютюнового ринку. Потрібні подальші оцінка наслідків запровадження відповідних новацій та їх урахування при ухваленні нових податкових та регуляторних рішень.
12. Цифровізація сфери виробництва та імпорту сигарет покликана підвищити результативність політики протидії розповсюдженню нелегальної продукції. Інтеграція «тютюнових» реєстрів щодо виробничого обладнання, сировини, зразків виготовлених тютюнових виробів, місць зберігання сировини та готової продукції є запорукою підвищення прозорості функціонування ринку. В Україні вже запрацювали Єдиний державний реєстр обладнання та Єдиний реєстр місць зберігання. Важливі також впровадження порталу «еТютюн» і створення бібліотеки зразків тютюнових виробів, яка дозволить за допомогою трасологічних експертиз швидко ідентифікувати нелегальні сигарети й обладнання, на якому їх було виготовлено.
Важливим кроком на шляху впровадження цифрових інструментів протидії нелегальній торгівлі сигаретами є підготовка до запуску «еАкцизу». Повноцінне функціонування цієї системи, яка забезпечить простежуваність ланцюжка постачання тютюнових виробів і замінить паперову акцизну марку електронною, передбачено з 1 січня 2026 р. Разом із тим, у березні 2025 р. мало розпочатися і проходи в декілька етапів її бета-тестування, що наразі відбувається з відхиленнями від запланованого графіка. Залежно від того, наскільки швидко Україна може впоратися з викликами застосування «еАкцизу», має залежати остаточна дата його повноцінного запуску.
13. Одним із першочергових завдань у сфері боротьби з нелегальним ринком сигарет в Україні має стати забезпечення злагодженої взаємодії державних інституцій (поліції, податкових, митних і прикордонних органів, спеціалізованих служб економічних розслідувань тощо).
Актуальним і необхідним є формування дієвої системи моніторингу й контролю ланцюжка постачань тютюну. Важливими є аналітична оцінка і діагностика потенційних каналів постачання сировини для виготовлення контрафакту; відслідковування його поставки до споживача з ідентифікацією повного переліку учасників тіньової «павутини».
Конфісковані тютюнові вироби, сировина та обладнання для їх виробництва мають підлягати знищенню. Кошти, які можуть залучатися до бюджету від продажу виробничих ліній, не зіставні зі шкодою, яку завдасть державі подальше виробництво на цьому обладнанні нелегалу.
У боротьбі з контрабандою важливе значення мають міжнародна співпраця та обмін інформацією з правоохоронними і митними органами країн ЄС та Молдови, технічне переоснащення органів контролю.
З метою запобігання потрапляння на ринок України нелегальної продукції з маркуванням «Duty Free» або призначеної для експорту необхідно запровадити обов’язкове супроводження усіх експортних вантажів до кордону державною охоронною службою.
14. Протидія нелегальній торгівлі сигаретами має бути системною, охоплюючи як сфери незаконного виробництва та імпорту продукції, так і її постачання споживачу. Важливим єпосилення адміністративної та кримінальної відповідальності за незаконний обіг підакцизних товарів. Потрібно виключити можливість закриття справ за роздрібну торгівлю підакцизними товарами у зв’язку з малозначністю.
Доцільними також є запуск інтерактивної карти точок продажу нелегальної тютюнових і нікотиновмісних виробів, посилення контролю за пересиланням нелегальних тютюнових виробів з використанням поштових та кур’єрських перевезень.