За сучасних умов активізувалась дискусія щодо підвищення податків, які ініціював уряд законопроектом від 18.07.2024 р. № 11416 задля акумулювання коштів на потреби обороноздатності держави. В процесі комунікації влади з представниками бізнес спільноти піднімалось питання, що зростання податкового навантаження можливо здійснювати одночасно з заходами детінізації економіки. Адже в протилежному випадку в програшній ситуації опиниться сумлінний платник податків – підприємець чи громадянин, який справно, і в повному обсязі, сплачує свої податкові надходження.

Затверджена Національна стратегія доходів чітко вказує, що пріоритетом державної політики є збільшення доходів бюджету на стійкій основі, закриття існуючих можливостей для ухилення від оподаткування, підвищення рівня дотримання законодавства та боротьби з тіньовою економікою[1]. В сучасних умовах, боротьба з тіньовою економікою і несплатою податків є вкрай важливим напрямом економічної політики держави.

Президент України неодноразово зазначав, що несплата податків в умовах повномасштабної війни – річ неприпустима.

Голова парламентського комітету Данило Гетманцев наголошує на необхідності детінізації вітчизняної економіки та зазначає, що всі заходи у цій сфері будуть посилюватись у ході перемовин і виконання умов про вступ до ЄС. Окремі акценти він зосередив у тому числі на ринку послуг фіксованого доступу до мережі Інтернет[2].

Зазначене актуалізує дослідження масштабів та особливостей застосування спрощеної системи оподаткування суб’єктами господарювання, які надають послуги у сфері фіксованого доступу до мережі Інтернет в Україні, та його впливу на доходи бюджету.

ВИСНОВКИ

1. Обсяг доходів від надання послуг фіксованого доступу до мережі Інтернет збільшився за останні п’ять років на 81,4%, а в 2023 р. порівняно з 2022 р. на 34,1%.

2. Фіксується тренд збільшення як кількості, так і частки суб’єктів господарювання, що мають статус ФОП, у цьому сегменті економіки. При цьому близько 80% ФОП, які є представниками галузі, офіційно не використовують працю найманих осіб.

3Обсяг задекларованих доходів ФОП, які надають послуги фіксованого доступу до Інтернету, за період 2019–2023 рр. збільшився у 3,1 рази. Частка доходів, отриманих ФОП, у загальному обсязі таких доходів всієї галузі постійно збільшувалась від 24,75% у 2019 р. до 42,27% у 2023 р.

4. Класичним прикладом схеми «сірого» ринку послуг фіксованого доступу до мережі Інтернет є штучне дроблення суб’єкту економічної діяльності за допомогою спрощеної системи оподаткування обліку та звітності. Декілька, а у певних випадках кілька десятків і навіть сотень суб’єктів господарювання, що перебувають на спрощеній системі оподаткування, насправді функціонують в межах однієї структури. Це може бути ТОВ. Крім того, спільна діяльність може вестися без створення окремої юридичної особи, водночас зі спільним використанням нематеріальних активів – бренду.

5. Основною метою штучного дроблення обороту суб’єкту економічної діяльності є мінімізація податкових зобов’язань – зі сплати податку на прибуток, ПДВ, податків на працю тощо.

6. З понад 2 тисяч ФОП (у 73,85% з яких дохід перевищував 1 млн грн), які надавали послуги фіксованого доступу до мережі Інтернет, у 2023 р. лише 1 ФОП сплачував до бюджету ПДВ, у розмірі 45,3 тис грн. Кількість юридичних осіб, що використовують спрощену систему оподаткування, надають такі послуги, і є платниками ПДВ, у 2023 р. склала 12.

7. Суб’єкти економічної діяльності, що використовують спрощену систему оподаткування (ФОП і ТОВ), отримали в 2019 р. 35,6% від загального обсягу доходів від надання послуг фіксованого доступу до мережі Інтернет, у 2020 р. – 38,3%, у 2021 р. – 39,2%, у 2022 р. – 37,0%, у 2023 р. – 47,2%.

8. Без урахування податків на працю рівень податкового навантаження для провайдерів ФОП складає 5%. Водночас, якщо б вони працювали на загальній системі оподаткування та були платниками податку на прибуток, то сплачували щонайменше учетверо більше. Враховуючи відмінності оподаткування податками на працю для самозайнятих осіб і найнятих працівників, обсяг сплачених податків до бюджету має бути принаймні у 5 раз вищим.

9. Усунення типових схем оптимізації оподаткування на ринку надання послуг фіксованого доступу до мережі Інтернет за консервативного сценарію може додаткового забезпечити 1,6 млрд грн додаткових податкових надходжень, а за деякими оцінками – 3 млрд грн.

10. Лише 422 із 2101 ФОП (20,0%!), які є постачальниками електронних комунікаційних мереж і послуг, здійснювали капітальні інвестиції у сферу телекомунікацій. Це може свідчити про таке: а) значна кількість цих ФОП задіяна до мереж ФОП, які працюють під одним брендом для штучного дроблення бізнесу, і інвестиції здійснюються лише «вибраними» ФОП; б) насправді інвестиції здійснюються цими «сірими» провайдерами у готівковій формі без належного їх відображення та подачі звітності.


[1] Національна стратегія доходів до 2030 року. URL: https://mof.gov.ua/storage/files/National%20Revenue%20Strategy_2030_.pdf

[2] «Сірий» ринок Інтернету. Час приводити до тями. URL: https://glavcom.ua/columns/danilo_hetmantsev/sirij-rinok-internetu-chas-privoditi-do-tjami-1012837.html#google_vignette (дата звернення 09.08.2024 р.)