У І півріччі 2021 року план доходів державного бюджету було виконано з перевищенням плану на 27,6 млрд грн. або 6,7%. Основними драйверами зростання податкових надходжень стали відновлення економічної активності, підвищення ефективності адміністрування податків, прискорення інфляції з досягненням темпу 6,4% за 6 місяців. В той же час недофінансованими по загальному фонду бюджету залишились 7,3% видатків, що було викликано меншими обсягами державних запозичень відносно плану та хронічними проблемами із затвердженням бюджетних програм і розробкою порядків використання бюджетних коштів. 

Темпи приросту реальних видатків державного бюджету відносно І півріччя 2020 року досягли вражаючих 7,7%, а відносно І півріччя 2019 – 11%. Відповідні темпи приросту для Зведеного бюджету становили 7,2% і 10,2%. Пріоритетами видаткової політики держави у І півріччі 2021 року стали дорожнє господарство; охорона здоров’я; освіта (дошкільна і середня); обслуговування боргу. На противагу цьому, значними сумами скорочення реального фінансування відзначалися сфери житлово-комунального господарства; вищої освіти; державного управління; охорони навколишнього середовища; субсидії сільському господарству.

Таким чином, у І півріччі 2021 року органи державної влади України зосереджували обмежені бюджетні ресурси на важливих для країни напрямах, пов’язаних із збереженням здоров’я населення і подоланням пандемії, відбудовою дорожньої інфраструктури та вкладеннями у дошкільну і середню освіту. Крім того, було зупинено практику перманентного нарощування видатків на правоохоронні і судові органи. Але негативними аспектами видаткової політики стали: утримання «на голодному пайку» вищої освіти, охорони навколишнього середовища, продовження нарощування видатків на обслуговування боргу, стагнація капітальних видатків бюджету при деформації їх структури на користь дорожнього господарства. 

Дефіцит Зведеного бюджету за 6 місяців становив 14,6 млрд грн або 0,6% ВВП, а циклічно скоригований первинний баланс – «мінус» 1,5% ВВП. Це означає, що фіскальна політика України мала слабко позитивний вплив на сукупний попит. Але як засвідчила величина фіскального імпульсу, в той же час відбулося суттєве пожорсткішання фіскальної політики відносно попереднього року. Такі зміни при продовженні епідеміологічної кризи в країні та нестійких ознаках економічного відновлення, на наш погляд, були передчасними і недостатньо виваженими.

Домінуючими тенденціями на ринку ОВДП стали: 1) утримання високого рівня номінальних відсоткових ставок (10,9-11,6% річних) і незначне зниження реальних ставок; 2) збереження помітного відриву середньої ставки ОВДП від облікової ставки НБУ та утворення позитивного розриву між ставками ОВДП і строкових депозитів банків; 3) збереження напівзакритого характеру ринку для фізичних осіб при домінуванні на ринку українських банків і підвищенні ролі нерезидентів. Зазначені стрибки рівнів відсоткових ставок і співвідношень між різними видами ставок свідчать про нездорові тенденції на фінансовому ринку України та збої у трансмісійному механізмі монетарної політики.

Обсяг державного і гарантованого державою боргу в кінці червня 2021 року становив 2,51 трлн грн. В Україні порушували критерії боргової стійкості за 2-ма з 5-ти ключових індикаторів – відношення державного боргу до доходів бюджету та короткострокового зовнішнього боргу до міжнародних резервів. Однак, відносно 2020 року динаміка більшості індикаторів боргової спроможності в 2021 році була сприятливою.

Пріоритетними заходами економічної та фіскальної політики держави на 2021-2022 роки є: 1) налагодження ефективної координації фіскальної та монетарної політик і утримання помірного рівня відсоткових ставок на фінансовому ринку; 2) підвищення рівня та якості державних видатків на охорону здоров’я, освіту і ранній розвиток дітей; 3) зміцнення систем соціального захисту населення шляхом розширення охоплення найуразливіших верств і підвищення рівня достатності соціальних допомог; 4) покращення податкового адміністрування та оцінка можливостей введення прогресивних податків на доходи, підвищення податків на майно, спадщину і дарування; 6) спрощення умов доступу до ринку ОВДП роздрібних інвесторів і модифікація системи первинних розміщень ОВДП через банки-дилери.