ВСТУП

Соціально-економічний розвиток територіальних громад (ТГ) в Україні є складнимбагатовимірним процесом, що визначається поєднанням економічних, інституційних,демографічних та фіскальних чинників. Сучасні дослідження засвідчують наявність системних факторів і дисбалансів, які обмежують можливості сталого розвитку громад.
Розвиток територіальних громад в Україні стримується структурними, фінансовими та інституційними проблемами, які посилюються демографічними і воєнними чинниками. Впровадження практичних заходів, пов’язаних із посиленням фінансової автономії, модернізацією податкового адміністрування, розвитком агломерацій та інфраструктури, дозволило б послабити вплив негативних чинників і реалізувати наявний потенціал розвитку. Реформа адміністративно-територіального устрою та курс на децентралізацію, які впроваджувалися в Україні в 2014-2020 роках, сприяли розширенню податкової бази місцевих бюджетів і збільшенню повноважень органів місцевого самоврядування (ОМС). Але ці реформи посилили також відповідальність місцевих органів за розвиток своїх територій, якість і доступність публічних послуг для громадян.
Протягом останніх чотирьох років наслідки воєнних дій у багатьох громадахзагострили існуючі проблеми. Руйнування інфраструктури, скорочення економічноїактивності, зменшення податкової бази та зростання бюджетних видатків на безпеку і економічне відновлення створюють додатковий тиск на фінансову систему громад.  Саме тому в критичний період існування української держави особливої ваги набувають розвиток місцевої ініціативи, підвищення інвестиційного потенціалу місцевих бюджетів, фінансування місцевими бюджетами критично важливих видатків для підтримки життєдіяльності місцевих громад і реалізації оборонних функцій. 
З огляду на зазначені чинники, метою нашого дослідження є оцінка якості управлінських рішень органів місцевого самоврядування (ОМС) при формуванні доходів місцевих бюджетів і проведені видаткової політики; виявлення проблемних сфер і досягнень ОМС у фіскальнійсфері; визначення спроможності місцевих органів активізувати розвиток місцевої економіки та задовольняти нагальні потреби місцевих жителів; а також оцінка відповідності фінансово-економічної реакції ОМС на безпрецедентні виклики воєнного часу. 
У макроекономічній площині після початку повномасштабного вторгнення росії відбулося масове переміщення людей і економічної діяльності в центральні і західні регіони України. Ключові міста цих регіонів перетворилися на осередки генерування доходів, корпоративних прибутків і споживчих витрат, позитивно впливаючи на формування доходів місцевих бюджетів. Наші розрахунки показали, що до топ-10 міст обласних центрів з найвищими темпами приросту доходів міських бюджетів відносно 2021 року увійшли Львів, Чернівці,Вінниця, Луцьк, Івано-Франківськ, Ужгород, Дніпро, Черкаси, Житомир, Хмельницький.
Зокрема, номінальні доходи бюджету Львова у 2025 р. на 85% перевищували рівень доходів 2021 року. Аналогічні показники для бюджетів Чернівців і Ужгорода становили +82% і +67%.  Основна вибірка досліджуваних міст включала Львів, Одесу, Чернівці та Ужгород. Регіон Західної України був обраний як ключовий для нашого дослідження, оскільки він відзначається порівняно невисоким рівнем безпекових ризиків, що дозволяє об’єктивно оцінювати якість саме економічних та управлінських рішень ОМС, які знаходяться у фокусі нашого дослідження. Львів, Чернівці та Ужгород відносяться до великих і середніх міст Західної України з однаковим типом економіки: сервісно-постіндустріальним. Отримання експертами коректних висновків щодо якості бюджетної політики ОМС або адекватності їх доходів, безумовно, має спиратися на показники порівняної економічної бази.  
Місто Одеса було включено у нашу вибірку як єдине місто Південної та Східної України, що розташоване на значній відстані від лінії бойового зіткнення (хоча й підлягає масованим атакам держави-терориста) та має сервісно-логістичний тип економіки, близький до інших міст вибірки.
Місто Київ використовувалося для деяких порівнянь як найбільше місто України з надвисоким рівнем капітальних видатків. Інтеграція бюджету Києва до нашої дослідницької бази обґрунтовувалася доцільністю порівнянь рівня і пропорцій фінансування інвестиційної діяльності ключових міст вибірки з найбільшим містом України.Методологія дослідження. Для отримання змістовних висновків щодо якості управління місцевими бюджетами в різних громадах ми оперували як абсолютними, так і відносними показниками доходів і видатків бюджетів міст. Джерелом даних абсолютних величин став Державний веб-портал бюджету для громадян.
Для аналізу податкової бази податку на майно, туристичного збору та інших місцевих податків використовувалися офіційні портали відкритих даних досліджуваних міст, такі ВІДКРИТІ дані Львова. Веб-сторінки місцевих рад чи їх виконавчих органів слугували базою для моніторингу рішень щодо встановлення ставок місцевих податків і зборів і особливостей їх адміністрування. Видаткова частина міських бюджетів аналізувалася у розрізі економічної класифікації і програмної класифікації видатків.
Накладення категорій економічної класифікації у частині капітальних видатків на перелік бюджетних програм відповідного місцевого бюджету створювало підґрунтя для змістовних узагальнень і конкретних висновків щодо обґрунтованості витрачання бюджетних коштів і потенційного впливу управлінських рішень на розвиток економіки міста та/ або добробут місцевих жителів.
Відносні показники видатків різних міст обчислювалися у розрахунку на  одного жителя (з урахуванням кількості ВПО). Використовувалися також показники структури видатків відповідних міських бюджетів. Розрахунок відносних показників дозволяв нівелювати впливрозміру місцевих громад на сутнісні характеристики місцевих бюджетів і проводитипорівняльний аналіз динамічних і просторових параметрів фіскальної сфери. Результати порівняльного аналізу створювали підґрунтя для оцінки якості управління фінансовими ресурсами територіальних громад та оцінки обґрунтованості обраних пріоритетів діяльності ОМС.


Problemy-podatkovoyi-bazy-ta-investytsijnyh-byudzhetiv-velykyh-mist-UkrayinyЗавантажити