Вступ
Стан економіки Росії та якість життя широких мас населення безпосередньо впливають на спроможність агресора продовжувати війну проти України. Повномасштабна війна докорінно змінила структуру та механізми функціонування економіки Росії. В 2023–2024 роках масштабне державне фінансування військово-промислового комплексу та значні доходи від експорту енергоносіїв забезпечили прискорення економічного зростання, але в даний час потенціал цієї моделі вже вичерпано.
З 2025 року економіка перебуває в стані стагнації, сповільнюється промислове виробництво, скорочуються інвестиції, погіршується динаміка цивільних секторів, поглиблюються дефіцит робочої сили, технологічна деградація економіки, зростає бюджетний дефіцит і вичерпуються фінансові резерви агресора. Зазначені процеси ще не підірвали спроможність Росії вести війну проти України, водночас вони підвищили ціну ведення війни.
Метою дослідження є комплексна оцінка поточного стану воєнної економіки Росії, її ключових драйверів і структурних обмежень, стійкості до санкцій та зовнішніх шоків, а також здатності економіки Росії вести війну високої інтенсивності у середньостроковій перспективі.
Дослідження структуровано за такими основними напрямами. У І розділі розглянуто середньострокові тенденції та драйвери економічного зростання, зокрема роль державних стимулів, доходів від нафтогазового сектору та зовнішньо-економічних відносин. ІІ розділ присвячено аналізу поточного стану реального сектору, ринку праці та інвестицій, він розкриває механізми функціонування двошвидкісної моделі економіки. У ІІІ проаналізовано енергетичний експорт та економічні наслідки ударів по нафтопереробці та логістиці в Росії.
IV розділ показує особливості бюджетної та податкової політики від початку війни та акцентує увагу на проблемах мобілізаційної моделі державних фінансів. У V розділі розглянуто обсяги військових видатків агресора, проблеми бюджетного дефіциту і можливості утримання довгострокової фіскальної стійкості держави.
У VІ розділі окреслено курс монетарної політики центрального банку Росії від початку війни та проаналізовано динаміку міжнародних резервів. VІІ розділ фокусується на сильних і слабких місцях кредитної системи Росії, депозитної бази банків та розкриває проблематику банківської ліквідності. Заключний VIІІ розділ пропонує експертну оцінку стійкості російської економіки та часових рамок для ведення війни високої інтенсивності.
З М І С Т
| Вступ | 2 | |
| І. | Середньострокові тренди російської економіки та їх драйвери | 3 |
| ІІ. | Поточний стан реального сектору економіки Росії | 7 |
| ІІІ. | Енергетичний експорт Росії та наслідки українських ударів | 14 |
| IV. | Стан федерального бюджету та податкова політика уряду | 18 |
| V. | Обсяги бюджету війни, бюджетний дефіцит і фіскальна стійкість | 24 |
| VI. | Курс монетарної політики і стан міжнародних резервів у 2022–2026 роках | 31 |
| VII. | Кредитування воєнної економіки, динаміка депозитної бази та ліквідності банків | 35 |
| VIII. | Оцінка стійкості російської економіки та її потенціалу фінансувати війну високої інтенсивності | 45 |
| Висновки і пропозиції | 51 |