Для забезпечення стабільних податкових надходжень до державного бюджету фіскальна політика, спрямована на підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби, має враховувати економічні реалії в країні – темпи приросту реальних доходів населення та цінової доступності тютюнових виробів, податкове навантаження на різні категорії тютюнових виробів, а також наявності ефективних механізмів контролю нелегального обороту тютюнових виробів.

Однією з цілей акцизної політики є зменшення доступності тютюнових виробів за рахунок зростання ціни і, як наслідок, скорочення споживання тютюну. Така мета може бути досягнута, якщо зростання цін на тютюнові вироби вище ніж зростання реальних доходів населення, а також якщо курці не мають альтернативних способів здешевити споживання – за рахунок переходу на більш доступну категорію тютюнових виробів або на нелегальну продукцію.

За останні роки в Молдові ставки акцизу і, як наслідок, ціни на тютюнову продукцію зростали швидше, ніж темпи інфляції та реальні доходи населення. Так, у 2021 році цінова доступність сигарет для споживача в Молдові становить 25% середнього доходу. Для порівняння, у розвинених країнах цей показник становить 15%. При цьому, в Молдові спостерігається ефект заміщення – перетікання курців у низький ціновий сегмент, представлений сигарилами та сигаретами з фільтром нижче за собівартість. Значне акцизне навантаження на легальних виробників та споживачів створює економічну можливість для недобросовісних економічних агентів, що зменшує ефективність податкового регулювання ринку тютюнових виробів та спотворює ринкові умови.

У рамках фіскальної політики на 2022 рік уряд запропонував збільшити ставки акцизу на сигарети з фільтром і без фільтра на 15%, запровадити мінімальну ефективну ставку на сигарили – на рівні із сигаретами, а також запровадити акциз на електронні сигарети. З метою більш комплексної оцінки цієї ініціативи у дослідженні проведено SWOT-аналіз підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби у Молдові. Також у регіональному контексті у дослідженні проведено аналіз досвіду України у реалізації фіскальної політики тютюнових виробів.

Варто зазначити, що Молдова має достатньо збалансовану структуру акцизів для сигарет з фільтром і без фільтра з мінімальною ефективною ставкою, яка забезпечує виконання суттєвої частини завдання зі збору акцизу. Запропоноване збільшення мінімальної ефективної ставки акцизу на сигарети з фільтром і без фільтра на 15%, що вдвічі вище за темпи інфляції, відповідає завданням у сфері охорони здоров’я населення. 

Запропоноване запровадження мінімальної ефективної ставки акцизу на сигарили на рівні сигарет з фільтром та без фільтра, а також акцизу на електронні сигарети усуває податкові пільги для цих продуктів, що має забезпечити додаткові збори до державного бюджету та усунути деякі структурні деформації ринку.

Крім цього, уряду Молдови варто звернути увагу на ризики, пов’язані із заниженням цін виробниками сигарет з метою підвищення конкурентоспроможності на ринку тютюнових виробів. Для усунення даної структурної деформації ринку доцільно використовувати механізм мінімальної роздрібної ціни на сигарети та сигарили принаймні на певний перехідний період. Цей захід сприяє отриманню ПДВ та податку на прибуток у повному обсязі, а також відповідає завданням охорони здоров’я населення, оскільки забезпечує зростання роздрібних цін на тютюнові вироби – за останні два роки у Молдові, не дивлячись на щорічне зростання акцизу, ціни на продукцію низького цінового сегменту не змінюються. 

Також у процесі подальшого збільшення ставок акцизу уряду Молдови варто взяти до уваги такі ризики як можливість заміщення тютюнової продукції з високим рівнем акцизного оподаткування на дешевші альтернативи – наприклад, самокрутки, які, можливо, не відповідають державним стандартам; поява нових форм продажу нелегальної продукції, зокрема з використанням коштів електронної комерції; незаконний обіг тютюнової продукції, зумовлений різними підходами до акцизного оподаткування в окремих юрисдикціях, зокрема, у придністровському регіоні.

Помірний показник тіньового ринку тютюнової продукції в Молдові в сучасних умовах не повинен вселяти владі спокій. Адже досвід країн Балканського регіону, Балтії та України свідчить про ризики різкого збільшення нелегальної продукції на ринку за диспропорційного підвищення ставок акцизу в порівнянні зі зростанням доходів населення. При такому підвищенні ставок акцизу, тобто «акцизного шоку», споживачі часто роблять вибір на користь нелегальної продукції, яка набагато дешевша. Крім розвитку інституційного середовища у сфері боротьби та протидії нелегальному виробництву та обігу тютюнової продукції важливо усунути фундаментальні причини виникнення цього ринку, які мають не лише економічний характер.

У регіональному контексті необхідно звернути увагу на досвід України щодо підвищення ставок акцизного збору на тютюнові продукти. Варто одразу зазначити, що досвід України не є взірцем для наслідування з багатьох причин. Одна з головних полягає в тому, що податкова система України per se має серйозні структурні диспропорції, які породжують такі негативні явища як ухилення від сплати податків, значний тіньовий сектор економіки та ін. Державна податкова політика в Україні, суть якої полягає в тому, що «за все заплатить середньостатистичний та сумлінний платник», не може бути прикладом для наслідування та підставою для довгострокового стабільного інклюзивного економічного зростання в будь-якій країні.