Попри сприятливу цінову кон’юнктуру зовнішніх ринків для українського експорту та рекордний врожай зернових, темпи відновлення вітчизняної економіки протягом січня – вересня 2021 року були недостатніми для компенсації минулорічного падіння.

У І кварталі реальний ВВП (відносно відповідного періоду попереднього року) скоротився на 2,2%, у ІІ кварталі зростання економіки становило лише 5,7%, тоді як прогноз НБУ передбачав на цей період приріст 7,5%. При цьому, слід враховувати, що база порівняння була надзвичайно низькою: у ІІ кварталі 2020 року реальний ВВП впав на 11,2%. 

За розрахунками Мінекономіки, у січні – серпні 2021 року реальний ВВП зріс лише на 2,9%, тоді як падіння за відповідний період 2020 року становило 5,7%. На думку міністерства, наявне відновлювальне зростання не дозволяє говорити про повноцінне посткризове оздоровлення економіки, для цього необхідно більше часу. Фахівці Мінекономіки слушно наголошують, що внутрішнє відновлення економіки знаходиться під впливом глобальних змін та ризиків: загострення політичних та економічних відносин між окремими країнами, зловживання РФ домінуючою позицією на ринку газу, а також поширення мутованого штаму коронавірусу.

За таких обставин, МВФ у жовтневому випуску «World Economic Outlook» переглянув прогноз зростання української економіки у 2021 році з 4% до 3,5%, НБУ знизив прогноз з 3,8% до 3,1%, тоді як бюджет був розрахований з урахуванням прогнозу зростання ВВП у поточному році на 4,6%.

Незважаючи на незадовільні темпи відновлення економіки Національний банк ще у березні розпочав новий цикл посилення жорсткості монетарної політики, мотивуючи своє рішення необхідністю протидії прискоренню темпів інфляції. Облікова ставка підвищувалась чотири рази, загалом на 2,5 відс. пункту до 8,5%. Крім того, у липні НБУ вдався до поступового згортання антикризових заходів (довгострокового рефінансування та процентних свопів), з їх остаточним скасуванням з початку жовтня. Тобто, дії НБУ були спрямовані не на стимулювання, а на пригнічення попиту. 

Аналітичний огляд покликаний допомогти сформувати комплексне уявлення про стан грошової сфери, а також дати незалежну оцінку ефективності монетарної політики НБУ, що набуває особливої актуальності у світлі ухвалення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань діяльності Національного банку України».