У виданні досліджено актуальні питання акцизної політики у сфері тютюнових виробів та її вплив на нелегальну торгівлю сигаретами у країнах ЄС, розглянуто вітчизняні тенденції розвитку легального та нелегального ринків тютюнових виробів та зміни в обсягах надходжень відповідного акцизу, проаналізовано законодавчу ініціативу Міністерства фінансів України щодо реформування акцизного податку для покращення наповнення державної скарбниці та виконання євроінтеграційних завдань, обґрунтовано пропозиції щодо удосконалення протидії нелегальній торгівлі сигаретами в Україні.
ВИСНОВКИ
1. Аналіз даних звіту KPMG щодо нелегальної торгівлі сигаретами у країнах Європи у 2022 р. підтверджує висновки про зв’язок між акцизною політикою та споживанням нелегальних тютюнових виробів. Зокрема, можна стверджувати таке: 1) різке підвищення акцизів на тютюнові вироби становить високий ризик зростання рівня нелегальної торгівлі ними, а при формуванні акцизної політики важливо зважати на розмір відповідних ставок у регіоні; 2) із контрафактною складовою ринку сигарет складно боротися навіть розвиненим країнам ЄС із ефективною правоохоронною системою; 3) для досягнення стійкого результату щодо зниження рівня нелегальної торгівлі тютюновими виробами важливе поєднання виваженої акцизної політики та дієвих заходів протидії такій злочинній діяльності.
2. Забезпечення належного функціонування внутрішнього ринку підакцизних товарів на території ЄС вимагає координації акцизних політик країн, на що спрямовуються зусилля Єврокомісії. Вона рекомендувала оподатковувати ТВЕН згідно з підходами, що застосовуються для гармонізованої підакцизної категорії «інший тютюн для куріння», що передбачає встановлення порівняно невисоких ставок акцизу.
В усіх країнах ЄС, Великій Британії, Норвегії та Швейцарії акцизне навантаження на ТВЕН є нижчим порівняно із сигаретами. Серед 18 проаналізованих країн ЄС співвідношення акцизного навантаження на ТВЕН і сигарети у 2023 р. коливалося від 82,5% у Нідерландах до 14,9% в Угорщині, а середнє значення зазначеного показника становило 66,3%. У семи державах-членах акциз на ТВЕН був щонайменше в 4 рази нижчим, ніж на сигарети; лише в одній країні відповідне співвідношення було меншим як 2 рази.
3. Дискусія щодо перегляду Директиви Ради 2011/64/ЄС сьогодні відбувається у непублічній площині, а її гострота стає зрозумілою із витоків у ЗМІ окремих аспектів новацій. Зокрема, поширювалася інформація, що змінами до законодавства запропоновано підвищити мінімальний акциз на сигарети в ЄС із 1,80 до 3,60 євро за пачку з 20 сигарет. Таке підвищення стандарту пов’язане з ризиком збільшення рівня нелегальної торгівлі ними у країнах із порівняно низькими доходами населення. Також з’являлася інформація про те, що Єврокомісія запропонувала встановити на ТВЕН вдвічі менше мінімальне акцизне навантаження порівняно з сигаретами.
Дискусія щодо підвищення акцизу на тютюнові вироби, не порушуючи «тонкої грані між досягненням цілей охорони здоров’я та недопущенням зростання нелегального ринку», отримує новий фокус. Щодо ТВЕН це питання не можна ставити однозначно у форматі «або, або». Адже, з одного боку, продовжуються дослідження стосовно зниженого ризику їх вживання для здоров’я. З другого боку, сьогодні немає передумов для розвитку нелегального ринку ТВЕН і це буде актуальним доти, допоки країни обиратимуть узгоджений виважений підхід до підвищення ставок акцизу.
4. Враховуючи у т. ч. вплив повномасштабного вторгнення, в Україні зафіксовано різкий спад споживання і виробництва основних категорій тютюнових виробів. У 2023 р. порівняно з 2021 р. придбано на 36,50% менше акцизних марок для сигарет, на 4,3% – для ТВЕН, на 79,81% – для рідини, що використовуються в електронних сигаретах. Остання тенденція, найімовірніше, засвідчує значне збільшення нелегальної складової ринку цих рідин. Водночас відбулися зміни структури споживання тютюнових виробів на користь вживання тютюну, з якого робляться самокрутки (у 2022 р.) та сигарил (внаслідок заборони смако-ароматичних добавок). Перехід курців з одного виду тютюнових виробів на інші перешкоджає виконанню регулятивних цілей акцизного оподаткування щодо зменшення поширеності куріння.
Акцизний податок забезпечив 11% податкових надходжень Державного бюджету України у 2022 р. і 13,9% у 2023 р. Частка акцизного податку з тютюнових виробів у загальній структурі надходжень акцизу в 2022 р. становила 56%, у 2023 р. – 48%. В 2023 р. надходження акцизного податку із тютюнових виробів склали 80,29 млрд грн. Водночас доходи бюджету могли би бути ще більшими, аби не високі значення нелегального ринку сигарет.
5. У 2023 р. в Україні зафіксовано чергове зростання рівня нелегальної торгівлі тютюновими виробами з 19,9 до 21,8%, що супроводжувалося збільшенням втрат податкових надходжень (акцизний податок + ПДВ + роздрібний акциз) із 19,1 до 23,5 млрд грн. Основною причиною такого негативного явища стало збільшення продажів контрафактної продукції, частка якої у загальному обсязі усіх спожитих в Україні сигарет зросла з 6,6 до 8,7%. Новим антитрендом є поширення підробок відомих брендів.
Рівень нелегальної торгівлі продукцією із маркуванням «Duty Free» або призначеної для експорту залишився високим.
У 2023 р. 69% нелегальних сигарет реалізувалося у кіосках і магазинах, де вони розміщувалися поруч із легальною продукцією. Роком раніше цей показник становив 63%. Регіональний зріз аналізу підтверджує системність проблеми, а також засвідчує те, що наближеність території до лінії фронту посилює ризики нелегальної торгівлі тютюновими виробами.
При розробці заходів із протидії відповідній незаконній діяльності потрібно брати до уваги такі обставини: 1) найскладніше боротися із контрафактним тютюновим ринком; 2) країни із низьким рівнем доходів населення мають високі ризики нелегальної торгівлі сигаретами; 3) загострення соціальних проблем спонукає споживати більше тютюнових виробів.
6. Перехід споживачів на ТВЕН, ринок яких в Україні, на відміну від ринків традиційних й електронних сигарет, розвивається лише у легальному сегменті, забезпечує стабільність податкових надходжень. Це важливо враховувати при їх оподаткуванні, як і потенційно знижений ризик споживання цієї продукції для здоров’я людини та відповідні підходи до формування акцизної політики у країнах ЄС.
7. Міністерство фінансів оприлюднило проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби», яким передбачено оновлення графіку зростання акцизу та перехід до ставок у євро. Згідно із запропонованими змінами, Україна в 2028 р. гарантовано виконає європейський стандарт щодо мінімального рівня акцизу на сигарети 90 євро за тис шт. Окрім того, рівень диференціації акцизного навантаження на сигарети і ТВЕН поступово зросте до 20% (акциз на ТВЕН буде на 20% нижчим, ніж на сигарети). Обидві новації відповідають сучасній європейській практиці; у країнах ЄС співвідношення акцизного навантаження на ТВЕН і сигарети є навіть більшим.
Ухвалення законопроєкту сприятиме кращому наповненню державного і місцевих бюджетів. Адже, з одного боку, не буде валютних ризиків для держави. З другого боку, перехід на ТВЕН, які продаються лише легально, не призводить до втрат податкових надходжень (що пов’язані з нелегальною торгівлею; вони дорівнюють сумі несплачених акцизного податку, ПДВ та роздрібного акцизу). Нелегальний ринок ТВЕН в Україні відсутній, важливо не створювати передумов для його появи в майбутньому.
Водночас у положеннях законопроєкту закладено різний підхід до розрахунку ставки акцизного податку для тютюнових виробів, що вироблені в Україні, та імпортованих аналогів. Це, крім правових неузгодженостей, створює умови для недобросовісної конкуренції та бюджетних втрат. Доцільно забезпечити єдиний підхід до розрахунку ставки акцизу як з вироблених в Україні, так із імпортованих тютюнових виробів.
8. Пріоритетними заходами протидії нелегальній торгівлі сигаретами за сучасних умов є: 1) підвищення функціональної ефективності контролюючих органів (Бюро економічної безпеки, податкових та митих органів, поліції, прикордонників); 2) посилення співпраці з європейськими інституціями і митницями країн-сусідів, які є членами ЄС, у сфері протидії нелегальному обігу тютюнових виробів; 3) підвищення дієвості боротьби з контрабандою; 4) уникнення податкових шоків при підвищенні ставок акцизу; 5) запровадження системи моніторингу і контролю ланцюжка постачань тютюну, адже в умовах воєнного стану, коли усі кордони є закритими, принципово важливо визначити «оази» контрафактного виробництва мільярдів сигарет.