Нелегальна торгівля рідинами для електронних сигарет: у пошуках заходів протидії

Ключові висновки

• Досліджено особливості формування нелегальних ринків рідин для електронних сигарет у країнах ЄС і чинники, що його зумовлюють, інструменти акцизної політики держав-членів для протидії шахрайству. Проаналізовано розвиток нелегального ринку рідин для електронних сигарет, сучасне споживання продукції вейпінгу та її походження в Україні. Оцінено рівень нелегальної торгівлі рідинами для електронних сигарет і фіскальні наслідки масштабної тінізації їх ринку в нашій державі, розкрито поширені зловживання у відповідній сфері. Запропоновано заходи протидії нелегальному виробництву та обігу рідин для електронних сигарет в Україні, які охоплюють законодавчі ініціативи та удосконалення контролю.

Досліджено особливості формування нелегальних ринків рідин для електронних сигарет у країнах ЄС і чинники, що його зумовлюють, інструменти акцизної політики держав-членів для протидії шахрайству. Проаналізовано розвиток нелегального ринку рідин для електронних сигарет, сучасне споживання продукції вейпінгу та її походження в Україні. Оцінено рівень нелегальної торгівлі рідинами для електронних сигарет і фіскальні наслідки масштабної тінізації їх ринку в нашій державі, розкрито поширені зловживання у відповідній сфері. Запропоновано заходи протидії нелегальному виробництву та обігу рідин для електронних сигарет в Україні, які охоплюють законодавчі ініціативи та удосконалення контролю.

РЕЗЮМЕ

За підсумками проведеного дослідження отримано такі результати.

Формування нелегальних ринків рідин для електронних сигарет в ЄС і світі та чинники, що його зумовлюють

Електронні сигарети (е-сигарети, вейпи) стають дедалі популярнішими в ЄС. Найвищу поширеність їх споживання серед країн ЄС зафіксовано в Естонії (8,8%), а середній показник складає 3,0%.

Великим викликом є нелегальний ринок е-сигарет, який в середньому в ЄС становить48,0% та має висхідний тренд. Цей ринок формують «сіра» та «чорна» складові. До «сірої» частини ринку відносяться реалізація авторизованих в ЄС виробів через несанкціоновані канали без сплати податків і приватний імпорт громадянами країн ЄС несертифікованої в їх державі продукції. Чорний» ринок охоплює неавторизовану в ЄС продукцію вейпінгу, контрафактні та контрабанді е-сигарети та рідини дня них (е-рідини).

Вищі середніх в ЄС частки нелегальних ринків продукції вейпінгу фіксуються у сусідніх країнах вздовж східного флангу ЄС.

Близько 90% світового виробництва вейпів припадає на Китай, така продукція часто надходить до ЄС невеликими партіями, які складно контролювати. Значну проблему у сфері споживання е-сигарет у країнах ЄС становлять вейпи з великою кількістю затяжок.

Серед країн ЄС повної заборони реалізації е-сигарет не виявлено. Деякі держави впровадили обмеження щодо продажу одноразових або ароматизованих електронних сигарет та рідин для них. Утім, всупереч заявленим урядами цілям заборон, на практиці їх введення часто призводить до формування нелегальних ринків, обходу нових правил і регулювань, що має наслідком втрати податкових надходжень до бюджету.

Незважаючи на заходи протидії тіньовому обігу е-сигарет, у США відбувається зростання його обсягів. Більша частина ринку наповнена нелегальною продукцією з високою концентрацією нікотину, що становить значні загрози для здоров’я споживачів. В Австраліїдозволено лише продаж сертифікованих фармацевтичних е-сигарет через аптеки, але частка нелегального ринку е-рідин у країні складає 95,7%.

Досвід США, Австралії та країн ЄС наочно демонструє, що навіть державам із розвиненою правоохоронною системою надзвичайно важко ефективно контролювати виконання норм законодавства, які забороняють реалізацію вейпів та е-рідин.

На сьогодні акцизний податок на рідини для електронних сигарет запроваджено в25 країнах ЄС, він не є гармонізованим.

Країни ЄС підвищують акциз на рідини для вейпів. В 2026 р. порівняно із 2025 р. середня в ЄС ставка податку зросла з 0,22 до 0,28 євро / 1 мл. Вищі за середню ставки акцизу на е-рідини часто застосовують країни Центральної та Східної Європи.

У більшості країн ЄС акцизне навантаження на рідини для електронних сигарет є значно меншим, ніж на традиційні сигарети. Утім, ні розмір акцизу на е-рідини, ні його співвідношення із відповідним показником щодо сигарет не мають значного впливу на формування нелегальних ринків таких рідин. Вейпова «тінь» більше залежить від регуляторної політики держав (особливо  наявності заборон) та їх географічного розташування, інституційної спроможності органів контролю та правоохоронної системи.

В Україні з 25 березня 2025 р. акциз на рідини для е-сигарет встановлено на рівні 300 євро / 1 л (0,3 євро / 1 мл), незалежно від вмісту в них нікотину та його концентрації, що відповідає європейській практиці. Наша держава виконує майбутні європейські стандарти у цій сфері.

Основні акценти акцизної політики у світі для протидії шахрайству

Єврокомісія наголошує на тому, що безнікотинові рідини мають оподатковуватися акцизом із метою мінімізації схем ухилення від сплати податків шляхом «самозамісу».

Навіть у країнах із високою інституційною спроможністю органів контролю та правоохоронних органів фіксуються систематичні випадки відхилень фактичних значень концентрації нікотину в е-рідинах від тих, які заявлені виробниками. Частина е-рідин не відповідає вимогам законодавства до максимального вмісту нікотину – 20 мг / 1 мл. Встановлення акцизу залежно від вмісту нікотину посилює ризики ухилення від оподаткування шляхом штучного заниження задекларованої концентрації нікотину.

Такий стан справ потрібно враховувати в Україні, де відсутня дієва система моніторингу та контролю вмісту нікотину як у готових е-рідинах, так і в її компонентах, які продаються окремо.

Країни ЄС використовують податкові механізми для боротьби з реалізацією споживачам складових рідин для вейпів. Зокрема, Латвія внесла до підакцизних товарів разом із рідиною для електронних сигарет її компоненти. Речовини, які призначені для вживання в е-сигареті, мають маркуватися марками акцизного податку, а наявність таких сумішей без акцизних марок у точках продажу є свідченням порушення законодавства. У Польщі будь-який розчин, природа, склад та властивості якого вказують на те, що він призначений для е-сигарет, підлягає акцизному оподаткуванню. Схожі підходи застосовують також Бельгія та Велика Британія.

Споживання продукції вейпінгу в Україні та її походження

З 11 липня 2023 р. в Україні діє заборона на виробництво та імпорт, а з 11 липня 2024 р. –повна заборона на продаж рідин для е-сигарет зі смаками, відмінними від тютюнового. Наслідками таких заборон стали масштабна тінізація ринку е-рідин і відсутність державного контролю за дотриманням стандартів якості відповідної продукції.

У 2-ому півріччі 2023 р. ринок рідин для е-сигарет став майже повністю нелегальним, частка «тіні» наблизилася до 100%. Відбулася значна заміна контрабанди е-рідин їх виробництвом в Україні.

Незважаючи на заборони, в Україні швидко зростає поширеність споживання електронних сигарет. У жовтні 2024 р. їх використовували 4,3% дорослого населення, а в листопаді-грудні 2025 р. – вже 6,6%. Традиційні сигарети наприкінці 2025 р. курили 22,9% повнолітніх українців. Крім того, близько 20% молодих людей 18–29 років і підлітків вживають е-сигарети.

Згідно з оцінками Euromonitor International, наша держава посідає друге місце у світі за часткою нелегального ринку вейпів (96,59%) після Ізраїлю, де тіньовий сегмент сягає 98,51%.

За результатами опитування Kantar, у 2026 р. рівень нелегальної торгівлі рідинами для е-сигарет в Україні становить 93,3%. Вейпи зі змінними багаторазовими картриджами охоплюють 35% ринку, одноразові електронні сигарети – 32,5%, вейпи із вбудованим заправним резервуаром – 17,5%, е-сигарети зі змінними одноразовими картриджами – 15%.

Одноразові е-сигарети та вейпи із одноразовими картриджами потрапляють до України контрабандою із заправленою в них рідиною. Це 47,5% від ємності ринку. 52,5% рідин для інших е-сигарет переважно нелегально виготовляються в Україні.

Близько 25% продукції вейпінгу реалізується онлайн.

За нашими оцінками, частка нелегального ринку рідин для електронних сигарет в Україні в 2026 р. складає 96,0%.

Попит на виготовлену в Україні продукцію вейпінгу лише приблизно наполовину покривається за рахунок офіційного імпорту нікотину та нікотинбензоату (солей – сировини для виробництва е-рідин), що може свідчити про значні обсяги їх контрабанди.

Фіскальні наслідки майже повної тінізації ринку вейпів

У 2025 р. до державного бюджету України надійшло 122,5 млрд грн акцизу із тютюнових виробів та рідин для електронних сигарет, з яких від е-рідин – менше 0,5 млрд грн (менше 1% від загального обсягу надходжень). Це різко контрастує із поширеністю вживання вейпів.

Згідно із нашими оцінками, у 2026 р. внаслідок існування нелегального ринку е-рідин Україна недоотримає щонайменше 12,51 млрд грн акцизного податку, 4,47 млрд грн ПДВ і1,34 млрд грн роздрібного акцизу. Разом податкових втрат – щонайменше 18,32 млрд грн.

Якщо не запровадити дієвих заходів протидії нелегальній торгівлі рідинами для е-сигарет, то на кінець 2026 р. поширеність їх споживання в Україні може збільшитися до 8,5%, а на кінець 2027 р. – до 10,0%. Вже в 2027 р. втрати податків від нелегального ринку е-рідин від можуть збільшитися до щонайменше 23,5 млрд грн, а в 2028 р. – майже «наздогнати» відповідний показник для нелегальних сигарет (близько 30 млрд грн).

Заміна споживання традиційних сигарет, які наразі займають найбільшу частку на ринку тютюнових та нікотиновмісних виробів і для яких встановлена найвища ставка акцизу, нелегальними вейпами призводитиме до дедалі більших втрат доходів бюджету в майбутньому.

Поширені зловживання в Україні

Після заборони рідин для е-сигарет зі смаками, відмінними від тютюнового, в Україні спостерігається бум реалізації наборів рідин для «самозамісу». Доступними є: база для рідини із вмістом нікотину (нікобустер – близько 10% від об’єму готової рідни; лише на нього може наноситися марка акцизного податку, проте часто нікобустер реалізується без таких марок); різноманітні смаки (ароматизатори); гліцерин; тара для змішування тощо.

Від 30 мл рідини для електронних сигарет держава мала би отримати близько 450 грн акцизного податку. Проте, якщо реалізується набір рідини для «самозамісу», то до бюджету надходить щонайбільше акциз від нікобустера (із 3 мл – 10% від об’єму готової рідини), тобто 45 грн.

Реалізація компонентів рідин для вейпів окремо дозволяє утримувати середню ціну на «самозаміси» ємністю 30 мл на рівні 350 грн, надаючи такій продукції невиправдані конкурентні переваги, збільшуючи її доступність та потенціал швидкого поширення на ринку.

Набори рідин для «самозамісу» є більш як в 6 разів дешевшими порівняно з традиційними сигаретами. Те, що дає «економію» для виробників та вейперів, для держави обертається мільярдними втратами. Понад 50% від усіх спожитих в Україні е-рідин є «самозамісами».

У процесі самостійного приготування рідини для е-сигарет вейпер може зробити її значно міцнішою, як передбачено законодавством.

Запроваджені заборони на безоплатне розповсюдження на території України сировини для е-рідин та/або нікотину окремо або в наборах, а також на їх роздрібний продаж не забезпечили зменшення зловживань. Продажі наборів рідин для «самозамісу» зросли.

Складності боротьби з реалізацією наборів рідин для «самозамісу»

Реалізатори компонентів е-рідин часто вказують, що товар використовується не для продажу або є сувеніром, приховуючи продаж продукції через підміну призначення платежу у фіскальних чеках.

Викриті зловживання оскаржуються в судах, які приймають рішення на користь органів контролю. Ухвалено також постанову Верховного Суду України, у якій йдеться про відсутність доказів торгівлі харчовою продукцією у вейпшопі. Колегія суддів наголосила на тому, що наявність у точці продажу товарів із маркуванням нікотину вказує на їх призначення.Правова кваліфікація дій платника податків залежить від встановлення фізико-хімічних властивостей реалізованої продукції та її відповідності критеріям «готового виробу» (вимагає ліцензування) або «забороненої сировини».

На сьогодні нікобустер в Україні можна класифікувати за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2404 19 90 90 або 2404 12 00 90, які є в переліку підакцизних. Разом із тим, високонцентрований нікотин не може вживатися в е-сигареті без міксування із іншими речовинами. До змішування нікобустерє сировиною для виробництва рідин для вейпів, а не готовою е-рідиною.

Таке тлумачення «рідини для е-сигарет» Державна податкова служба України (далі – ДПС) наводить у низці індивідуальних податкових консультацій: відповідно до ДСТУ 9128:2021, для виробництва е-рідини використовують нікотин, воду, гліцерин і пропіленгліколь. Нікобустер, який не має у складі усіх зазначених речовин, не може вважатися рідиною для е-сигарет та маркуватися марками акцизного податку. 

Щодо надання ліцензій на виробництво рідин для електронних сигарет й атестації такого виробництва ДПС вказує на те, що відповідне підприємство повинне мати повний цикл виготовлення готової підакцизної продукції – рідини для е-сигарет, яка має відповідати ДСТУ 9128:2021.

ДПС також роз’яснює, що оптовий продаж нікотину та іншої сировини для е-рідин ліцензіатам на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами або рідинами для е-сигарет є забороненим, а платники єдиного податку 1–3-ої груп не мають права здійснювати роздрібний продаж е-рідин та отримувати відповідні ліцензії.

Необхідно узагальнити зазначені вище індивідуальні роз’яснення в Листі ДПС для її структурних підрозділів.

Проблеми протидії нелегальному ринку вейпів органами контролю та правоохоронної системи

Гострою є необхідність посилення координації діяльності органів контролю і правоохоронної системи, регулярне проведення спільних операцій. Досягти цієї мети можна, зокрема, шляхом відновлення роботи спільного аналітичного кабінету між ДПС, Державною митною службою України (далі – ДМС) і Бюро економічної безпеки (далі – БЕБ).

Важливо масштабувати досвід, коли БЕБ спільно із Національною поліцією під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора зупиняють діяльність організованих злочинних груп, які налагоджують незаконне виробництво компонентів е-рідин та реалізують їх через мережу торгових точок. Потрібно посилити взаємодію ДПС і Національної поліції щодо закриття роздрібних точок продажу нелегальної продукції вейпінгу.

Проблемою є відсутність системності заходів протидії нелегальному ринку вейпів та для них рідин. Пріоритетом залишається викриття нелегальних виробництв е-рідин, оптових дистриб’юторів цієї продукції та розгалужених мереж її реалізації.

Важливою є аналітична робота з відстеження постачання сировини (насамперед нікотину і нікотинбензоату) та обладнання для виробників, які виготовляють е-рідини та їх компоненти. Має проводитися зіставлення обсягів придбаних нікотинових солей та виготовленої продукції. Це завдання має покладатися насамперед на ДПС.

Контроль за імпортом обладнання є важливим для виявлення підпільних виробників. У цьому питанні значну роль відіграє залученість ДМС, БЕБ і Державної прикордонної служби.

Системним викликом є також контрабанда підакцизних товарів і сировини для їх виготовлення. Необхідно посилити інституційну спроможність митної служби, збільшуючи використання сканерів, систем інтелектуального відеоконтролю тощо.

Слід посилити координацію роботи органів контролю та правоохоронної системи щодо протидії нелегальній торгівлі е-рідинами Офісом Генерального прокурора та фокусуватися на цьому напрямі при розгляді питань детінізації економіки на рівні Кабінету Міністрів України.

Державним бюджетом України на 2027 рік передбачено збільшення видатків на оплату праці для БЕБ. Водночас аналогічних кроків не передбачено щодо інших органів, на які покладаються завдання протидії нелегальному ринку рідин для е-сигарет, – наприклад, ДПС.

ДПС надано право виявляти інтернет-ресурси, які продають підакцизні товари з порушенням законодавства й ініціювати обмеження доступу до них. Доцільно надати ідентичні повноваження БЕБ і прийняти усі підзаконні нормативні акти, щоб ця процедура запрацювала.

Потрібно посилити відповідальність працівників операторів поштового зв’язку за приймання до пересилки нелегальних підакцизних товарів.

Пропозиції щодо законодавчих змін та удосконалення контролю

Можна уточнити визначення Податкового кодексу України стосовно електронних сигарет та рідин для них, вказавши у п. 14.1.56³ і 14.1.56⁴ ст. 14, що е-рідини мають обов’язково містити пропіленгліколь, харчові ароматизатори (сьогодні це лише смак тютюну) та гліцерин.

Важливий напрям законодавчих ініціатив для боротьби зі схемою «самозамісу» повинен охоплювати зміни щодо застосування штрафів до ст. 23 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 18.06.2024 р. № 3817-IX.

1. Потрібно підвищити штраф за роздрібний продаж та безоплатне розповсюдження нікотину та іншої сировини для виготовлення е-рідин для е-сигарет окремо або в наборах, який є занадто низьким, щоб запобігти порушенням закону, до щонайменше 250 тис грн.

2. Можна прямо заборонити роздрібний продаж або дарування пропіленгліколю, харчових ароматизаторів та гліцерину у спеціалізованих місцях продажу продукції вейпінгу (суб’єктами господарювання, що мають ліцензію на роздрібний продаж рідин для е-сигарет).

3. Слід виключити можливість реалізації компонентів рідин для електронних сигарет в одній торговій точці різними суб’єктами господарювання (подрібнення «бізнесу») шляхом додаткової заборони.

4. Пропонуємо на законодавчому рівні закріпити положення щодо заборони на оптовий продаж нікотину, іншої сировини для виробництва е-рідин (із зазначенням переліку її окремих компонентів) ліцензіатам, які здійснюють роздрібний продаж таких рідин.

Розширення сфери застосування заборон має передбачати застосування зазначеного вище штрафу у разі їх порушення.

Разом із тим, потрібно суттєво активізувати зусилля ДПС щодо контролю за роздрібним продажом продукції вейпінгу.

Можна долучити до протидії реалізації нелегальних підакцизних товарів органи місцевого самоврядування та операторів поштового зв’язку.

Для запобігання швидкому відновленню роботи закритих точок продажу вейпів пропонуємо таке: 1) заборонити видачу ліцензій на роздрібну торгівлю підакцизними товарами суб’єктам господарювання за адресами, де ліцензії було анульовано, і пов’язаним особам; 2) передбачити відповідальність для орендодавців, які продовжують надавати торгові площі в оренду правопорушникам після офіційного повідомлення уповноважених органів; 3) здійснювати регулярні контрольні закупки продукції вейпінгу.

Протидія нелегальній онлайн торгівлі е-рідинами можлива за такими напрямами: 1) після контрольної закупки можна встановити відправника товару поштою, а далі – відстежувати ланцюжки оптового постачання та виробництва; 2) доцільно завершити законодавче врегулювання запровадження реєстру осіб, платіжні операції яких потребують посиленого контролю («реєстру дропів»); 3) проводити блокування веб-сайтів та Telegramканалів, активізувавши політику ідентифікації таких ресурсів.

Важливо посилити відповідальність за незаконні операції із підакцизними товарамишляхом внесення змін до ст. 204 Кримінального кодексу України і виключити можливість закриття справ за роздрібну торгівлю е-рідинами без марок акцизного податку або з підробленими акцизними марками у зв’язку з малозначністю.