Post Image

22 червня НБУ оприлюднив дані щодо показників зовнішнього сектору в І кварталі, які поряд з актуальними даними стану фінансових ринків в Україні та світі, дозволяють оцінити ступінь вразливості національної економіки до дії кризових чинників.

Дана проблема – для нас більше ніж актуальна, оскільки Україна вже пережила валютну кризу 2008-2009 рр. та потрійну фінансову кризу 2014-2015 рр. Від останньої кризи національна економіка не оговталася навіть через 5 років. Якщо допустити, що глибина падіння реального ВВП і ступінь фінансової дестабілізації в 2020-2021 рр. виявляться співставними з параметрами минулої кризи, то Україна ще на десятиріччя застрягне у лещатах безпросвітної бідності. Такий шлях, напевне, перекреслить майбутнє України як демократичної і незалежної держави з процвітаючою економікою.К. Рейнхарт і К. Рогофф у своїй відомій праці «This Time is Different: Eight Centuries of Financial Folly» відзначають, що всі фінансові кризи мають такі подібні риси:1) драматичне падіння рівня виробництва і зайнятості. Частка безробітних зростала у середньому на 7 п.п. під час нисхідної фази циклу, що займала понад 4 роки. Обсяги виробництва відносно найвищої позначки знижувалися в середньому на 9 п.п.;2) глибокий і затяжний колапс внутрішнього ринку активів – реальних і фінансових. Так, зниження реальних цін на житлову нерухомість у середньому становило 35% і тривало понад 6 років, а ціни на акції компаній падали в середньому на 56%;3) суттєві фіскальні витрати на подолання фінансових криз, вимірювані через приріст державного боргу. Вони оцінюються в сумі 86% реального приросту боргу, основна частина якого пов’язується з витратами на рекапіталізацію банківської системи.За результатами проведеного нами аналізу, в 2020 році стандартні показники зовнішньої стійкості демонструють високий ступінь вразливості економіки України до валютних і боргових криз. Відносно попередніх років деяке покращення ситуації засвідчили показники сальдо поточного рахунку та міжнародних резервів у місяцях імпорту. Однак, Україна все ще не задовольняла половину з відомих критеріїв адекватності резервів, як і більшість індикаторів боргової стійкості.Індикатори зовнішньої стійкості України та їх граничні значення.
Нами встановлено, що на початок квітня 2020 року серед 12 індикаторів зовнішньої стійкості економіки лише 4 сигналізували низький ступінь вразливості до впливу шокових ситуацій (зелений колір у таблиці). Мова йде про міжнародні резерви в місяцях імпорту та % грошової маси, чисту міжнародну інвестиційну позицію та сальдо поточного рахунку в % до ВВП. Помірний рівень ризиків відображав 1 індикатор відношення валового зовнішнього боргу до експорту (жовтий колір у таблиці). За 7-ма індикаторами із 12-ти ступінь ризикованості було оцінено як дуже високий (червоний колір у таблиці). Йдеться про розмір валового зовнішнього боргу відносно ВВП, показники короткострокового зовнішнього боргу, боргових виплат, рівня міжнародних резервів за 2-ма критеріями і динаміки реального обмінного курсу гривні.Як вказують табличні дані, за 2017-2019 рр. реальний ефективний обмінний курс гривні зміцнився на 26,1%, що було викликане перевищенням темпів інфляції в Україні над темпами інфляції в торговельних партнерах, яке не компенсувалося номінальною девальвацією. Усупереч вказаним тенденціям, номінально гривня девальвувала на 18,5% за І квартал і на 12,6% за І півріччя 2020 р.Меморандумом з економічної та фінансової політики Уряду середньорічний курс гривні до долара закладається на рівні 30,2 грн/ дол. США. Тобто навіть досягнення середньорічного значення курсу означатиме девальвацію гривні на 27,5% відносно початку року. Цікаво, що за визначенням К. Рейнхарт і К. Рогоффа, девальвація національної валюти з річним темпом понад 15% класифікується як валютна криза.Тобто макроекономічний сценарій МВФ для України передбачає помітну девальвацію національної валюти, яка підпадає під стандартне визначення валютної кризи. І це в той час, коли деякі відомі аналітики переконують нас в тому що «мы имеем уникальную ситуацию, что в момент финансового кризиса и падения экономики, мирового кризиса, курс гривны остается стабильным». Однак, фактично у світі ще не відбувалася і не прогнозується глобальна фінансова криза (є економічна криза і криза медичних систем), а гривня вже девальвувала з темпом, близьким до граничного рівня валютної кризи.У період 2015-2019 рр. покращувалися більшість із відносних показників адекватності міжнародних резервів України. При цьому базові показники адекватності резервів (у % до короткострокового зовнішнього боргу та у % до нормативу МВФ) залишалися на незадовільному рівні і суттєво відставали від граничних значень.У кінці І кварталу 2020 р. відношення міжнародних резервів до короткострокового зовнішнього боргу становило 53,6% при гранично допустимому значенні в 100%. Фактичний обсяг міжнародних резервів України перебував на рівні 86,2% композитного критерію МВФ, відстаючи на 13,8% від нормативного значення. Композитний критерій МВФ передбачає достатність резервів при еквівалентності їх розміру 30% короткострокового зовнішнього боргу, 15% інших довгострокових зовнішніх зобов’язань, 5% експорту і 5% широких грошей.
Рис.1. Показники міжнародних резервів України в 2013-2020 роках
Джерело: власні розрахунки за даними НБУ Висновок про високий ступінь зовнішньої фінансової вразливості України підтверджують і дані міжнародних агенцій. Так, рейтингова агенція «Scope Ratings» представила свої рейтинги зовнішньої вразливості і стійкості для 63 країн. За її оцінками до групи «3-х найризикованіших» країн світу входять Грузія, Туреччина та Аргентина. У світовому рейтингу країн з найвищими зовнішньо-економічними ризиками Україна упритул примикає до групи найризикованіших і посідає 4-те місце після Аргентини.На думку фахівців «Scope Rating», неадекватне покриття міжнародними резервами зовнішньо-боргових зобов’язань країни є ключовим ризиком зовнішньо-економічної позиції України, що помітно знижує її спроможність протистояти зовнішнім шокам. Так, упродовж 2020-2021 рр. органи державного управління України повинні погасити зовнішніх боргів на суму, що складає близько 40% накопичених міжнародних резервів країни.Високий розмір зовнішнього боргу та значний тягар боргових виплат свідчать про високу вразливість фінансового стану позичальників та їх залежність від доступу до джерел рефінансування боргів. Сумарні зовнішньо-боргові платежі Уряду та НБУ (без валютних ОВДП, але з ОВДП у власності нерезидентів) в ІІ півріччі 2020 року оцінюються на рівні 4,4 млрд дол. США. Ця сума є більшою відносно виплат І півріччя 2020 і 2021 рр., але меншою відносно виплат ІІ півріччя 2021 р. (рис. 2).
Рис. 2. Зовнішньоборгові виплати Уряду та НБУ в млрд дол.США
Джерело: власні розрахунки за даними НБУ
Таким чином, не зважаючи на регулярні запевнення суспільства в тому, що Національний банк та Уряд досягли міцної макроекономічної стабільності, аналіз фактичних даних України підводить до протилежних висновків. Внаслідок формування стійких зон зовнішньої фінансової вразливості України та безпрецедентного характеру зовнішніх шоків, у майбутньому не варто виключати сценарій поглиблення економічної кризи та її можливого переростання у фінансову кризу. Значною мірою це зумовлено тим, що критично низькими є показники офіційних валютних резервів, високими показники валового зовнішнього боргу, значними потреби у зовнішньому фінансуванні та різкими стрибки обмінного курсу гривні.В таких умовах мінімізація наявних ризиків і загроз та попередження фінансової кризи передбачають мобілізацію зусиль всіх гілок влади та переорієнтацію економічної політики держави на створення сприятливих умов для реальної економічної діяльності, ефективне управління державними фінансами і грошово-кредитною системою, а також суттєве зменшення зовнішніх дисбалансів економіки.Тетяна Богдан, д-р економічних наук, завідувачка відділу державних фінансів Інституту Growford для lb.ua.