Post Image

Доопрацьований до другого читання проект державного бюджету на 2020 рік, який парламент розгляне на цьому тижні, є документом “косметичних змін”. Таку оцінку проекту головного фінансового документа країни дала заввідділом держфінансів Growford Institute, доктор економічних наук Тетяна Богдан.

Експерт нагадала, що при розробці бюджету до другого читання доходи були збільшені до 1093,7 млрд грн. При цьому, говорить Богдан, Мінфін лише частково врахував рекомендації Верховної Ради від 18 жовтня щодо коригування доходної частини бюджету.

“Мінфін не повністю використав наявні можливості для збільшення планового показника доходів і готує собі “подушку безпеки” на випадок отримання навали поправок від народних депутатів під час розгляду бюджету або в разі неефективного податкового адміністрування та зменшення фактичних надходжень до бюджету”, – зазначає Богдан.

Зокрема, збільшені планові надходження до бюджету:

  • від податку на доходи фізичних осіб – на 4,7 млрд грн;
  • податку на прибуток підприємств – на 4,3 млрд грн;
  • податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) – на 3,3 млрд грн;
  • частини чистого прибутку державних підприємств і дивідендів, які вилучаються до державного бюджету – на 8,8 млрд грн;
  • рентної плати за користування надрами для видобутку бурштину – на 0,5 млрд грн;
  • орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним майном – на 2,8 млрд грн.

У той же час відомство знизило планові надходження від податку на додану вартість (ПДВ) з ввезених товарів, ренти за користування надрами для видобутку нафти і природного газу, а також від ввізного та вивізного мита.

Також Богдан звертає увагу на збільшення сум, які спрямують на освіту і охорону здоров’я. Незважаючи на підвищення сум витрат (+ 8 млрд грн і +7,4 млрд грн відповідно) їх частка у ВВП залишається помітно меншою, ніж у 2013 році і в рази меншою в порівнянні з деякими країнами.

“Національні обсяги фінансування охорони здоров’я на рівні 3,1-3,3% ВВП істотно відстають від рівня східноєвропейських країн, – продовжила економіст. – Так, витрати держави на охорону здоров’я в Польщі становлять 4,7% ВВП, в Румунії – 4,3%, в Литві – 5,7%, в Словаччині – 7,1%, в Словенії – 6,5%, в Болгарії – 5,0%, в Хорватії – 6,3%, в Угорщині – 4,8% ВВП”.

Вона також нагадала про намір уряду збільшити розмір прожиткового мінімумуз 2 тис. грн до 4,2 тис. грн з відв’язкою показника від різних соціальних виплат і допомог.

“Уряд, декларуючи новий розмір прожиткового мінімуму, в той же час звільняє себе від зобов’язань надавати допомогу вразливим верствам населення на рівні цього мінімуму”, – зазначає Богдан.

У проекті бюджету до другого читання також запланувало направити 73,7 млрд грн на розвиток інфраструктури або 37% номінального приросту щодо показника 2019 року.

“Такий крок ми оцінюємо позитивно, – каже експерт. – Оскільки ефективні державні інвестиції в економічну та соціальну інфраструктуру потенційно є причиною підвищення продуктивності факторів виробництва і акселератором економічного зростання в країні. Однак, з огляду на рівень зносу основних фондів в інфраструктурних галузях країни, такі інвестиції, очевидно, недостатні”.