Post Image

Аналітична доповідь незалежного дослідницького інституту GROWFORD Institute доводить, що висока ймовірність наступної глобальної фінансово-економічної кризи, зростання волатильності цін на продовольство і ризиків продовольчої небезпеки, збільшення глобального попиту на родючі землі та стрімке розповсюдження в світі феномену land grabbing (захоплення земель економічними методами) вимагають від вітчизняних політиків аналізувати питання відкриття продажу української землі з врахуванням цих ризиків і загроз для України. Експерти GROWFORD Institute також наголошують, що поданий урядом законопроект №2178 від 25.09.2019 внаслідок відсутності запобіжників проти купівлі іноземцями 72% території України (це площа сільськогосподарських земель) становить загрозу національній безпеці України.

Мета аналітичної доповіді GROWFORD Institute “РИНОК ЗЕМЛІ: існуючі загрози для України та необхідні запобіжники” попередити владу та суспільство про ці ризики та убезпечити Україну від соціально-політичних загроз. “Необхідно підняти рівень дискусії про запровадження ринку землі до рівня професійного аналізу з врахуванням глобальних трендів та існуючих загроз. Рівень дискусії повинен бути вище особистих інтересів та бажання догодити іноземним консультантам і міжнародним фінансовим структурам, тому що мова йде про доленосні рішення не тільки для нинішніх, а й для майбутніх поколінь українців, – підкреслює директор GROWFORD Institute Тетяна Унковська, – і якщо рішення влади не будуть ґрунтуватися на визначені оптимальної моделі земельної реформи для України з врахуванням глобальних та внутрішніх системних ризиків (як це відбувається зараз), то ми як держава програємо”.

Експерти GROWFORD Institute зазначають, що зростання глобального попиту на родючі землі відбуваються внаслідок комплексу причин: загострення ризиків світової продовольчої кризи, фінансиалізації глобальної економіки (тобто збільшення обсягів “гарячих грошей”, відірваних від реального виробництва), зростання обсягів спекулятивних операцій з землею і продовольством. У доповіді наводяться причини, які цьому сприяють, а саме інтенсивне виробництво біопалива, масштабні фінансові спекуляції на глобальному ринку сільськогосподарської землі, розповсюдження операцій державних інвестиційних фондів та транснаціональних корпорацій з land grabbing в країнах із слабкими правовими інституціями,зміни клімату. “Очевидним стає висновок, що держави, які будуть контролювати якнайбільші площі родючих земель, будуть геополітичними гравцями на ринку продовольства. І з огляду на загрозливі глобальні процеси продовольча безпека і збереження Україною власності на свою землю є питанням рівня національної безпеки” – стверджує пані Унковська.

Жахливим прикладом land grabbing в сучасному світі є досвід Мадагаскару, де відкриття ринку землі фактично перетворилось в масштабне економічне захоплення країни іноземними інвесторами. “Відкриття ринку землі без необхідних запобіжників, які б обмежили право купляти землю іноземними корпораціями призвели до фактичного заволодіння ними усією землею острова. А найстрашніший наслідок цього – поглиблення бідності, продовольча криза та голод місцевого населення, глобальний індекс голоду населення Мадагаскару – від 35 до 49, що відноситься до групи alarming, тобто на рівні загрози для виживання”, – зазначає Тетяна Унковська.

Земельні ринки відрізняються від звичайних товарних ринків, саме тому об’єктом відносин на ньому має бути не безпосередньо земля, а право володіння чи користування нею. І це право може бути економічно оцінене і виражене в грошовому еквіваленті. “Моделі таких ринків залежать від наявних в державі прав на землю та допустимих операцій з ними. Усі існуючі в світі моделі ринків землі можна звести до основних трьох типів: Англо-саксонська, Американська та Японська, – зазначив засновник GROWFORD Institute Віталій Ломакович. – Наш шлях – це реформа за моделлю повоєнної Японії, Ізраїлю та Польщі, яка використовується там, де є критичним контроль ефективності землекористування і вона є оптимальною для розвитку малого і середнього фермерства”.

Влада готується до запуску ринку землі і, відповідно до зареєстрованого законопроекту (№2178 від 25.09.2019), фактично відкриває необмежений її продаж. В тому числі іноземцям, які зможуть купувати сільськогосподарські землі через створення українських юридичних осіб. Земельна реформа дуже потрібна Україні, але уряд, на жаль поки що йде хибним шляхом, який може призвести до непередбачуваних, і навіть катастрофічних наслідків для України, зокрема для селян, фермерів і населення в цілому. Цього не можна робити без ґрунтовних розрахунків, розуміння практичного міжнародного досвіду, ситуації на глобальних ринках і врахуванням можливих загроз не тільки для вітчизняного агросектору, а і для національної безпеки, наголошують експерти GROWFORD Institute. Швидке відкриття ринку землі без урахування цих факторів може призвести до різкої втрати довіри населення до нової влади, масових акцій протесту українських громадян і серйозних соціально-політичних загроз для існування Української держави та її суверенітету.

Влада повинна прийняти безальтернативну послідовність дій для ефективної земельної реформи і прозорого обігу сільськогосподарської землі. Серед них: 100% наповнення Держгеокадастру, створення актуальної методики нормативно-грошової оцінки сільськогосподарських земель,завершення адміністративної реформи та формування ОТГ, проведення судової реформи, подолання рейдерства і системної корупції, реформа монетарної політики НБУ і запуск нормального процесу кредитування підприємств тощо.“Крім того необхідно розробити альтернативний законопроект “Про оптимальний розвиток землеволодіння і землекористування в Україні” разом з представниками вітчизняного фермерства та запровадити земельну реформу безпосередньо через систему сформованих ефективних інститутів та відповідних законодавчих актів. Тільки в цьому разі Україна отримає потужний розвиток аграрного укладу, побудованого на стимулюванні успішної діяльності малих і середніх українських фермерських господарств, розвине переробку аграрної сировини та вийде на прийнятний рівень економічного зростання і добробуту населення”, – додав Віталій Ломакович.

Довідка:

GROWFORD (Global Research on Optimal Ways for Development) Institute – це незалежний дослідницький інститут (think tank), яка займається стратегічними глобальними дослідженнями в сфері економіки і фінансів, оцінкою системних ризиків та розробкою оптимальних шляхів економічного розвитку для країн, регіонів і світу в цілому. Пріоритетом є дослідження глобальних процесів, що впливають на Україну, оцінка ризиків і нових можливостей для неї та розробка оптимальних шляхів для її стрімкого інноваційного розвитку. Важливою частиною діяльності GROWFORD Institute є просвітництво, консультування і адвокація.

Місія GROWFORD Institute – формування системного бачення глобальних процесів і запровадження оптимальних економічних рішень, які виведуть Україну на рівень розвинених країн.