Швидке збільшення обсягів незаконного виробництва і обігу тютюнових виробів внаслідок стрімкого підвищення акцизного податку вказує на системність відповідної проблеми та є важливим контраргументом досі поширеній думці про те, що тіньовий ринок сигарет в Україні є малозначимим. З огляду на зазначене, важливим є зважене коригування державної фіскальної політики, враховуючи показники незаконного ринку сигарет та ризики його подальшого розширення. Недостатня ефективність державної політики і невиконання Стратегії у сфері протидії незаконному виробництву та обігу тютюнових виробів на період до 2021 р. (далі – Стратегія) обумовлюють актуальність проблематики акцизного оподаткування сигарет і вказують на необхідність врахування базисних положень документів міжнародних організацій та досвіду зарубіжних країн при оновленні цієї Стратегії.

1. Держава має ідентифікувати форми здійснення незаконного обігу тютюнових виробів для напрацювання дієвих заходів протидії їм. Найбільшу частку в структурі нелегальної торгівлі такою продукцією становлять сигарети. Основними формами нелегального обігу тютюнової продукції є:

– виробництво та продаж сигарет із підробленими акцизними марками, використання марок-двійників; 

– продаж задекларованої для експорту, тобто звільненої від оподаткування, тютюнової продукції на внутрішньому ринку (у тому числі реалізація сигарет для Duty Free); 

– реалізація незадекларованої продукції (зокрема через існування незаконної «третьої зміни» на виробничих потужностях легальних виробників); 

– фальсифікація продукції відомих легальних брендів;

– виробництво дешевих «незаконних білих» або «дешевих білих» (іllicit whites, «cheap whites») сигарет, призначених для незаконної торгівлі; 

– транскордонна контрабанда; 

– використання окремих районів Донецької та Луганської областей для незаконного постачання тютюнової продукції на внутрішній ринок; 

– продаж тютюнових виробів із використанням інтернет-сайтів, засобів телефонного зв’язку, різноманітних додатків та електронної пошти тощо без сплати податків у належному обсязі.

Залежно від ступеню поширеності форм незаконного обігу тютюнових виробів мають обиратися та реалізовуватися відповідні заходи протидії ухиленню від оподаткування.

  • Важливо чітко визначити причини та фактори, які впливають на розширення незаконного обігу тютюнових виробів. До них відносять високу прибутковість незаконних практик ведення бізнесу в порівнянні з легальними, інституційну неспроможність та загальну слабкість нормативно-правової бази, корупційні ризики, недостатню дієвість правоохоронної і судової систем, існування прихованих збутових мереж та діяльність організованих злочинних угруповань, проведення військових дій на сході країни, наявність кордонів з державами, що характеризуються подібними проблемами та визнані світовою спільнотою в якості контрабандних хабів. Питання раціонального підвищення ставок акцизного податку є ключовим економічним механізмом протидії незаконному виробництву та обігу сигарет. Адміністрування податків, зокрема у сфері застосування автоматизованої системи контролю за обігом тютюнових виробів є допоміжним фактором зниження частки незаконного їх ринку. 
  • Реалізація Стратегії та визначених нею заходів має здійснюватися у відповідності до особливостей функціонування національної економіки, на основі аналізу, планування й використання найбільш дієвих і результативних практик податкового адміністрування. Важливим є систематизація достовірної інформації щодо поширеності тютюнопаління, споживчих переваг й рівня споживання відповідних продуктів за географічною ознакою, частки незаконного ринку тютюнових виробів. Доцільним є: моделювання попиту та пропозиції на тютюнову продукцію, враховуючи темпи зростання цін на сигарети, доходів населення та індексу споживчих цін; систематизація інформації щодо її незаконного обігу; опис механізмів діяльності основних учасників тіньового ринку сигарет; оцінювання інституційної спроможності, транспарентності та підзвітності фіскальних й інших уповноважених органів з питань протидії нелегальному виробництву та обігу сигарет. Відсутність обліку статистичної інформації фіскальними органами щодо ключових позицій Стратегії є суттєвим недоліком відповідної державної політики.

4.  Державна економічна політика протидії незаконному обігу тютюнових виробів повинна характеризуватися системністю та послідовністю, залученням до процесів розробки усіх заінтересованих сторін, верифікації й імплементації регулятивних заходів. До останніх слід віднести органи публічного управління, інституції громадянського суспільства (зокрема неурядові організації), легальних виробників ринку, засоби масової інформації, аналітичні центри, представників наукової спільноти тощо.

5. Активна взаємодія центральних органів влади та інститутів місцевого самоврядування є запорукою успішної та ефективної боротьби із незаконним обігом тютюнової продукції. Неналежна комунікація фіскальних та правоохоронних органів, з однієї сторони, та місцевої влади, з іншої, знижують ефективність заходів протидії незаконному ринку тютюнових виробів.

6. Комплекс питань із протидії незаконній торгівлі має бути базисом державної політики у сфері формування цілісної системи контролю за виробництвом та обігом тютюнової продукції. У низці розвинених і трансформаційних економік, зокрема у Великій Британії, Ірландії, на Філіппінах тощо, заходи боротьби із незаконним ринком тютюнових виробів і трансформація акцизного оподаткування були комплементарними. У доповіді Світового Банку «Реформа тютюнового оподаткування: здоров’я та розвиток» підсумовано ключові елементи успішних трансформаційних стратегій, зокрема:

  • забезпечення фіскального ефекту для державного бюджету та зниження індексів поширеності куріння; 
  • моделювання оптимальної конфігурації фіскальної політики, за якої збільшення акцизу на тютюнові вироби реально знижуватиме доступність та обсяг споживання останніх, зокрема сигарет;
  • постійна взаємодія із громадськістю, інформування суспільства про неминуче зростання роздрібних цін на тютюнову продукцію та дійсні причини такого зростання;
  • використання цифрових продуктів у адмініструванні акцизного податку на тютюнові вироби;
  • дієва транскордонна співпраця із мінімізації обсягу контрабанди;
  • досягнення синергії при взаємодії заінтересованих сторін на національному та місцевому рівнях.

7. Усунення міжнародних диспропорцій щодо ставок акцизу на тютюнову продукцію з поступовим і виваженим збільшенням рівня податкового навантаження має супроводжуватися одночасним посиленням протидії незаконному виробництву, підробці акцизних марок і транскордонній контрабанді, внаслідок чого обсяг ринку контрабандної та контрафактної продукції не зростатиме. Вказане можливе, зокрема, шляхом імплементації міжнародного протоколу із протидії незаконному обігу тютюнових виробів, посилення якості контролю останнього.

8. У дослідженні запропоновано напрями подальшого вдосконалення акцизного оподаткування сигарет, враховуючи його фіскальні та регулятивні аспекти. Необхідно врахувати позитивний досвід країн Центральної та Східної Європи, які більш плавно та виважено здійснювали підвищення ставок акцизного податку відповідно до вимог Директив ЄС, що дозволило їм доволі ефективно протидіяти незаконному ринку тютюнової продукції, збільшити бюджетні надходження. В середньому такий шлях наближення ставок акцизного податку до їх мінімального рівня в ЄС тривав близько 14 років. Представлено Проєкт графіку підвищення ставок акцизного податку на сигарети в Україні на 2022–2028 рр., який дасть можливість збільшити податкові надходження, знизити розмір вітчизняного незаконного ринку сигарет, а також сприятиме зменшенню поширення тютюнопаління в Україні.

9. Визначено сучасні особливості розвитку ринку сигарет в Україні. У 2021 р. розмір тіньового ринку тютюнової продукції демонструє максимальне значення за останнє десятиліття (15,9%)[1] та продовжує збільшуватись, становлячи суттєві суспільні та економічні виклики для держави. Недостатній рівень обґрунтованості державних рішень щодо акцизної політики призводить до ерозії легального ринку. Відсутність комплексних і системних заходів у даній сфері призведуть до бюджетних втрат від тіньового ринку сигарет у 2021 р. на рівні 0,24 % ВВП, а у 2022–2024 рр. – у середньому 0,37 % ВВП на рік. Обґрунтовано доцільність і заходи щодо формування цілісної та комплексної системи державного контролю за виробництвом і обігом тютюнових виробів. Протидія незаконному обігу цієї продукції має стати важливим елементом стратегії національної та економічної безпеки.